Вирок № 36192303, 19.12.2013, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/2120/13-к

1-кп/189/158/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2013 року Покровський районний суд Дніпропетровської області:

в складі головуючого судді Пустовар О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

за участю прокурора: Кужель В.В.

учасники процесу:

судовий розпорядник ОСОБА_1

обвинувачена ОСОБА_2

потерпілий ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Покровське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040540000953 від 03.10.2013 року по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, українка, гр-ка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює архіваріусом Покровської селищної Ради, вдова, інвалідом не являється, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судима, депутатом не являється,

- по ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 03.10.2013 року близько 13 год. 50 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, та рухаючись по вулиці Кірова в смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, на закругленні автошляху в праву сторону, розташованому поблизу перехрестя з вулицею Громова, під час руху через калюжу води не вибрала безпечну швидкість руху, чим порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», в результаті чого не впоралася з керуванням автомобіля, виїхала на смугу зустрічного руху, де допустила зіткнення з зустрічним автобусом «БАЗ А 079.23» («Еталон») д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 В результаті зіткнення пасажир автомобіля «ЗАЗ- 110247» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав тілесні ушкодження у вигляді: забію голови, забійних ран голови, струсу головного мозку, закритого перелому правої стегнової кістки, закритого перелому лівої ліктевої кістки, які згідно висновку судово- медичної експертизи № 273-2013 р. «Е» від 26.11.2013 року, відносяться до категорії СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовило тривалий розлад здоровя понад три тижні /строк повного зростання кісткової тканини понад 21 доби. Згідно висновку судово- автотехнічної експертизи № 70/27-843 від 25.11.2013 року, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ- 110247» ОСОБА_2 повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ЗАЗ- 110247» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному звязку з настанням події даної ДТП.

В умовах місця події водій автобуса «БАЗ А 079.23» ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ЗАЗ- 110247» своєчасно застосувавши екстрене гальмування і зупинивши автобус «БАЗ А 079.23» до місця зіткнення. В діях водія автобуса «БАЗ А 079.23» ОСОБА_4 невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху не вбачається.

На підставі ч.1 ст.473 КПК України, до суду надійшла угода про примирення від 29 листопада 2013 року, укладена між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2

Виходячи із змісту даної угоди, обвинувачена ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, в скоєному розкаюється, і повністю відшкодувала потерпілому спричинені збитки. Потерпілий ОСОБА_3 заявив, що з обвинуваченою ОСОБА_2 він примирився і та повністю відшкодувала йому спричинені збитки.

Сторони погоджуються на те, що ОСОБА_2 дійсно скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, але в звязку з примиренням не заперечують проти кримінального покарання у вигляді 2 років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік. На підставі п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2 із запропонованим видом та мірою покарання згодна.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена вказала, що вона цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, які їй були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання.

Потерпілий вказав, що він також розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що він обмежений права оскарження вироку та позбавлений права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачена беззастережно визнала свою вину та надала судові згоду на призначення узгодженого покарання, надала пояснення, в яких повністю підтвердила обставини, викладені у пред'явленому їй обвинуваченні.

На підставі пояснень обвинуваченої та потерпілого, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Під час перевірки угоди судом встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред'явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_2 за ст.286 ч.1 КК України: «Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження».

Призначаючи міру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що помякшують або обтяжують її покарання.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, суд враховує щиросердечне каяття та добровільне відшкодування спричинених збитків.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченої суд вважає, що узгоджене між обвинуваченою та потерпілим покарання, цілком відповідає тяжкості, обставинам вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої. Узгоджена міра покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

По справі заявлений цивільний позов прокурором Покровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі комунального закладу «Покровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_2 про стягнення з неї на користь КЗ «Покровська ЦРЛ» ДОР» кошти, затрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в розмірі 32891 грн. 05 коп., так як дані витрати понесені державою в особі комунального закладу «Покровська центральна районна лікарня» ДОР» внаслідок скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Виходячи з доказів, встановлених в ході судового слідства, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, суд дійшов до висновку про можливість задоволення даного позову в повному обсязі. Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, витрати на лікування ОСОБА_3 в КЗ «Покровської ЦРЛ» ДОР» у хірургічному відділенні з 03.10.2013 року по 03.12.2013 року становлять 20339,42 грн., а витрати на лікування ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні в палаті інтенсивної терапії КЗ «Покровської ЦРЛ» ДОР» з 03.10.2013 року по 16.10.2013 року становлять 12551,63 грн.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 474, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 29 листопада 2013 року, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 3,4 ч.1 ст.76 КК України, зобовязати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати, повязані з проведенням судово - автотехнічної експертизи від 25.11.2013 року №70/27-843 за Єдиним реєстром досудових розслідувань №12013040540000953 в сумі 489 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КЗ «Покровська ЦРЛ» ДОР» кошти, затрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в розмірі 32891 грн. 05 коп., зарахувавши стягнену суму на р/р 35412033005691, МФО 805012 ОКПО 01988953 ГУДКСУ в Дніпропетровській області.

Речові докази:

-автомобіль НОМЕР_3, 2002 р.в., який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 передати їй за належністю;

-автобус «БАЗ А 079.23 » («Еталон») д.н. НОМЕР_2, 2010 р.в., який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 передати йому за належністю.

Роз'яснити ОСОБА_2 наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст.476 КПК України.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.1,2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя: О.С. Пустовар