Рішення № 36191939, 12.11.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9716/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Болдирєвої У.М.,

при секретарі Муржиєвій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 72452 грн. 77 коп. та судові витрати по справі у розмірі 724 грн. 53 коп.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNH4KS88970048 від 16 березня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7092 грн. 80 коп. на строку 42 місяці по 16 вересня 2009 року включно, з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 2,09 % у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту. Банк свої зобовязання по наданню кредиту виконав в повному обсязі. Однак відповідач не виконав належним чином умови договору і станом на 01 червня 2013 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 72452 грн. 77 коп., яка складається з наступного: заборгованості за кредитом 7092 грн. 80 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом 17702 грн. 01 коп., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 43731 грн. 64 коп., штрафу (фіксована частина) 500 грн., штрафу (процентна складова) 3426 грн. 32 коп. Тому, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, проте надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причин неявки суду не повідомила.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до змісту ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобовязана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Матеріалами справи встановлено, що між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № DNH4KS88970048 від 16 березня 2006 року (арк.с.7-27) та отримані кошти у розмірі 7092 грн. 80 коп. на строк 42 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09 % у місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16 вересня 2009 року.

Погашення кредиту, згідно умов кредитного договору, повинно проводитися кожен місяць, відповідно з встановленим графіком. Але у порушення умов договору, відповідач ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобовязання, починаючи з моменту отримання кредитних коштів перестала належним чином (в обсягах та в терміни, які передбачені кредитним договором) сплачувати заборгованість за кредитом, внаслідок чого, станом на 01 червня 2013 року виникла заборгованість у розмірі 72452 грн. 77 коп., яка підтверджується розрахунком заборгованості (акр.с.4-6).

Також відповідачу нарахована пеня та штрафні санкції, у звязку з невиконанням нею взятих на себе зобов'язань.

Однак, відповідач ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2013 року зазначила про пропущення позивачем строку позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань.

Пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно якої позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у один рік.

Також відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмові формі, проте такого договору між сторонами укладено не було.

Відповідно до ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи зі змісту зазначених норм та з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором № DNH4KS88970048 від 16 березня 2006 року вбачається, що позивачем почала нараховуватися пеня з травня 2006 року, проте як вбачається з матеріалів справи з позовом до суду позивач за захистом своїх прав звернувся лише 13 червня 2013 року, відповідно до чого вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафів поза межами строку позовної давності в один рік.

Отже, за правилами ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязаний її початок.

Матеріалами справи встановлено, що кредитний договір було укладено 16 березня 2006 року строком до 16 вересня 2009 року включно.

Тому, в частині стягнення пені за прострочення виконання зобовязань та стягнення штрафів, суд відмовляє позивачу.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за кредитним договором у розмірі 24794 грн. 81 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що позов задоволено частково, а тому відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 57-61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 253, 258, 259, 261, 267, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на (р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № DNH4KS88970048 від 16 березня 2006 року у розмірі 24794 (двадцять чотири тисячі сімсот девяносто чотири) грн. 81 (вісімдесят одна) коп., яка складається з наступного:

- заборгованості за кредитом у розмірі 7092 грн. 80 коп.,

- заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 17702 грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на (р/р №64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у розмірі 247 (двісті сорок сім) грн. 95 (девяносто пять) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: У.М. Болдирєва