Вирок № 36189944, 11.12.2013, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/908/13-к

Номер провадження 1-кп/699/60/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2013 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого- судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Побута Р.С.,

прокурорів Початенко Н.В., Павленка В.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їхнього представника - адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12012250190000121 щодо обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. і жит. ІНФОРМАЦІЯ_2, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, невійськовозобов'язаного, несудимого в порядку ст.. 88 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2012 року, приблизно о 19.00 годині, обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 з метою повернення майна чоловіку його племінниці ОСОБА_6 та покарання кривдників останнього, які перед цим нібито заволоділи каблучкою останнього, виявив серед присутніх в квартирі ОСОБА_7, на якого вказував ОСОБА_6 як на особу, що була причетною до заволодіння його каблучкою, та ОСОБА_8, який не був причетний до вказаних подій і сидів на дивані в житловій кімнаті вказаної квартири, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс удар правою ногою в область лівої щоки останнього, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, крововиливів під м'які мозкові оболонки базальної та конвекситальної поверхонь лівих лобної, скроневої та тім'яної долей головного мозку, всієї міжпівкулевої поверхні лівої півкулі головного мозку, конвекситальної поверхні правої потиличної долі, нижньої поверхні лівої півкулі мозочку, крововиливів м'яких тканин шиї з переходом на обличчя зліва, забійної рани з крововиливом навколо слизової оболонки лівої щоки, які відповідно до висновку судової медичної експертизи №210 від 28.10.2012року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, та в короткий проміжок часу з моменту їх утворення спричинили смерть потерпілого ОСОБА_8, а відповідно до висновків судових медичних експертиз №210/3 від 01.02.2013 та №210/5 від 19.06.2013, між нанесенням удару ногою ОСОБА_4 та настанням смерті потерпілого ОСОБА_8 мається прямий причинний зв'язок.

Будучи допитаним у суді обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, не визнав, вважаючи, що в його діях маються ознаки вчинення вбивства з необережності і показав, що 27.12.2012 року, близько 18.30, він зустрівся на вулиці неподалік від місця свого проживання по вул.Шевченка. 17 із Бараненком та ОСОБА_9 в особистих справах. Згодом до них підійшов ОСОБА_6, обличчя у якого було розбите, і повідомив, що відомі йому жителі м.Корсуня-Шевченківського забрали у нього золоту каблучку.

Враховуючи, що дружина ОСОБА_6 є його племінницею, вони вчотирьох пішли до квартири, на яку вказав останній та яка знаходиться за адресою м.Корсунь-Шевченківський, вул.Шевченка, 17, з метою забрати каблучку. Зайшовши в квартиру №29 Бараненко підійшов до ОСОБА_8, який сидів у кімнаті на дивані, і двічі ударив його рукою зверху вниз по голові. Побачивши це, він, маючи на меті відштовхнути від ОСОБА_8 Бараненка, замахнувся на останнього ногою, але удар його ноги прийшовся в область голови потерпілого. Після удару ОСОБА_8 залишився сидіти на дивані, а він вивів Бараненка, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з квартири, не забравши каблучку. Мети заподіяти тілесні ушкодження потерпілому у нього не було, оскільки він не міг нанести сильний удар через наявність у нього наслідків перелому правої ноги, який відбувся за два роки до вказаних подій.

Свідок ОСОБА_6 у суді показав, що в нього відбувся конфлікт із жителем м.Корсуня-Шевченківського ОСОБА_7, у зв'язку з чим 27.12.2012 року до нього зателефонував ОСОБА_10 і запропонував зустрітися в місті для вирішення конфлікту. Таким чином він, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 зустрілися в центрі міста, де вони його побили, відібравши у нього золоту каблучку, а він виставив їм «могорич».

Далі він зустрів в місті ОСОБА_4 І Бараненка та просив останніх допомогти повернути йому золоту каблучку. З цією метою вони пішли до будинку по вул.Шевченка,17 і увійшли через незамкнені двері в квартиру № 29. В той час у квартирі перебували ОСОБА_8, ОСОБА_7 та власник квартири ОСОБА_11 Перебуваючи у квартирі він бачив як Бараненко розмовляв з ОСОБА_7 про його каблучку, а ОСОБА_4 в цей час стояв біля дверей квартири.

Свідок ОСОБА_9 показав, що дійсно 27.12.2012 року він в центрі міста зустрівся із ОСОБА_4 та Бараненком. Згодом до них підійшов ОСОБА_6 і розповів про відібрану каблучку. Далі вони усі разом пішли до квартири, на яку вказав ОСОБА_6, де ОСОБА_4 став біля дверей, а Бараненко став розбиратися із присутніми в квартирі особами щодо золотої каблучки. Не дочекавшись закінчення подій він пішов з квартири і не бачив, щоб ОСОБА_4 бив кого-небудь.

Свідок ОСОБА_7 у суді показав, що 27.12.2012 року він перебував в квартирі ОСОБА_12А за адресою АДРЕСА_2, де спільно вживав алкогольні напої разом із останнім та потерпілим ОСОБА_8 До цього у нього дійсно відбувся конфлікт із ОСОБА_6 з приводу його ганебної поведінки в місті. Близько 19.00 того ж дня в квартиру ОСОБА_12А прийшли ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9 і Бараненко, які стали розпитувати про каблучку. Останній один раз вдарив його рукою, а потім він помітив, як ОСОБА_4 один раз вдарив ногою потерпілого ОСОБА_8, що сидів на дивані один раз ногою в голову. Після удару ОСОБА_8 залишався живим, оскільки щось комусь говорив. Зважаючи на вказані обставини він попросив дозволу у присутніх вийти з квартири і вийшов на вулицю.

Свідок ОСОБА_12 показав, що 27.12.2012 року близько 19.00 він перебував у своїй квартирі АДРЕСА_3, де його сплячого побили, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, контузії ока та пошкодження вуха, у зв'язку з чим у нього відкрилася кровотеча.

Крім того, свідок ОСОБА_12 показав, що саме він 27.12.2012 року, після того як його побили, виявив ОСОБА_8 у вказаній квартирі без ознак життя, а тому повідомив про це органи внутрішніх справ.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що дійсно він приймав участь в конфлікті між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з приводу поведінки останнього в центрі міста, але в подальших подіях він не приймав участі.

Свідок ОСОБА_13 показав, що 27.12.2012 року він двічі бачив ОСОБА_6 разом із ОСОБА_4 у вечірній час біля будинку №17 по вул.Шевченка в м.Корсуні-Шевченківському. При цьому ОСОБА_6 розповідав, що в нього відібрали каблучку.

Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_2 батьки ОСОБА_8 у суді показали, що вночі 28.12.2012 року їм повідомили про смерть сина, якого згодом вони побачили в квартирі АДРЕСА_4. На щоці у сина вони помітили припухлість.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, доведена також:

-Протоколом огляду місця події та фото таблицею до нього від 28.12.2012 року, згідно якого в квартирі АДРЕСА_4 цього числа було виявлено труп ОСОБА_8 / а.с.а.с.82-90/

-Протоколом огляду трупа та фото таблицею до нього від 28.12.2012 року, згідно якого на тілі трупу ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження в області голови /а.с.91-94/

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотокарткам та довідкою до нього від 29.12.2012 року, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, що нанесла удар ОСОБА_8 27.12.2012 року. /а.с.95-97/

-Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 29.12.2012 року та фото таблицею до нього, згідно якого останній в присутності понятих показав обставини та механізм нанесення ОСОБА_4 удару в голову ОСОБА_8, а також його послідуючі дії, тобто продовження побиття ним присутніх в квартирі осіб (в даному випадку після побиття ОСОБА_8 обвинувачений ОСОБА_4 та Бараненко спільно пішли у іншу кімнату квартири, де стали бити ОСОБА_12А.) /а.с.98-105/

-Висновком судової медичної експертизи №210 від 16.01.2013 року, згідно якої на трупі ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, крововиливів під м'які мозкові оболонки базальної та конвекситальної поверхонь лівих лобної, скроневої та тім'яної долей головного мозку, всієї міжпівкулевої поверхні лівої півкулі головного мозку, конвекситальної поверхні правої потиличної долі, нижньої поверхні лівої півкулі мозочку, крововиливів м'яких тканин шиї з переходом на обличчя зліва, забійної рани з крововиливом навколо слизової оболонки лівої щоки, які відповідно до висновку судової медичної експертизи №210 від 28.10.2013року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, і спричинили смерть останнього/а.с.106-109/.

-Висновком судової медичної експертизи №210/3 від 04.02.2013 року, згідно якої тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_8, могли утворитися від одного удару ногою ОСОБА_4 при обставинах, вказаних свідком ОСОБА_7 під час проведеного з його участю слідчого експерименту/а.с.109/.

-Протоколом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_4 та фото таблицею до нього від 10.06.2013 року, під час якого останній показав обставини та механізм нанесення ним удару ногою в голову ОСОБА_8 /а.с110-120/.

-Висновком судової медичної експертизи №210/5 від 19.06.2013 року, згідно якої тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_8, могли утворитися від одного удару ногою ОСОБА_4 при обставинах, вказаних обвинуваченим ОСОБА_4 під час проведеного з його участю слідчого експерименту/а.с.121-123/.

-Висновком додаткової судової медичної експертизи №210 від 07.11.2013 року, згідно якої тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_8 могли утворитися від одного удару ногою обвинуваченого ОСОБА_4 при вказаних ним обставинах в ході проведення слідчого експерименту, а вказані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті потерпілого. При цьому стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_8 пришвидшив та усугубив перебіг ускладнення черепно-мозкової травми у вигляді набряку головного мозку /а.с.185-186/

Показаннями у суді судового медичного експерта ОСОБА_14, яким були проведені вказані експертизи, згідно яких ним не було виявлено ознак переміщення трупу ОСОБА_8 Смерть останнього настала у період часу з 18.00 27грудня 2012 року до 05.00 28 грудня 2012 року. При цьому стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_8 вплинув на настання смерті останнього у зв*язку з набряком головного мозку потерпілого від вживання алкогольних напоїв.

Разом з тим, експерт ОСОБА_14 показав, що причиною смерті в даному випадку стала черепно-мозкова травма, яка утворилася від дій обвинуваченого ОСОБА_4, тобто від нанесення одного удару ногою, при обставинах вказаних ним самим та свідком ОСОБА_7, які однаково показали саме механізм нанесення удару ОСОБА_8, а від дій інших осіб (удари нанесені Бараненком) тілесні ушкодження не утворилися, що може бути пов*язано із нанесенням ударів незначної сили.

Крім того, експерт ОСОБА_14 показав суду, що в даному випадку тяжкість тілесних ушкоджень, що утворилися у ОСОБА_8, не залежала від виду взуття обвинуваченого ОСОБА_4

Оцінюючи зібрані докази у їхній сукупності, зважаючи на те, що вказані докази не викликають у суду сумнівів, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_4 в межах пред*явленого, доведене повністю.

На підставі добутих доказів суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Суд критично, як спробу обвинуваченого ОСОБА_4 уникнути кримінального покарання за вчинення тяжкого насильницького злочину, оцінює показання останнього та позицію захисника ОСОБА_5 щодо необхідності кваліфікації дій його підзахисного за ч.1 ст.119 КК України про ненавмисне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8, оскільки такі твердження обвинуваченого та його захисника спростовуються сукупністю доказів щодо дій обвинуваченого як до нанесення удару (йшов розібратися з кривдниками його родича і забрати каблучку), після нанесення удару ногою в голову потерпілого (відсутність бажання самому з*ясувати наслідки нанесеного удару, надати самому або за участю медичних працівників необхідну допомогу потерпілому у зв*язку з нанесенням удару ногою в життєво важливий орган) та продовження виконувати свій намір щодо покарання кривдників ОСОБА_6 (далі пішов бити сплячого у сусідній кімнаті ОСОБА_12). Твердження обвинуваченого про бажання ударом ноги відвернути дії Бараненка щодо заподіяння ударів потерпілому є неспроможними з огляду на показання свідка ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту за його участю та суперечать обстановці, в якій перебував ОСОБА_4 (розібратися з кривдниками родича він йшов разом із тим же Бараненком, удар наносив ОСОБА_8 в той момент, коли Бараненко тримав останнього за комір, а після удару, діючи узгоджено разом із Бараненком, пішов з ним у другу кімнату в квартирі де стали бити власника квартири ОСОБА_11, наслідком чого стало заподіяння тілесних ушкоджень останньому)

Суд критично, як спробу затягнути судовий розгляд оцінює клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 щодо проведення повторного слідчого експерименту за участю ОСОБА_4, оскільки вказана слідча дія з останнім була проведена, показання обвинуваченого щодо положення потерпілого ОСОБА_8 в момент нанесення ним удару в голову останнього узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_7, висновками проведених судових експертиз та підтверджені показаннями експерта ОСОБА_14, які він дав у суді, у зв*язку з чим твердження захисника про проведення слідчого експерименту поза межами квартири, де відбулися події 27.12.2012 року, жодним чином не впливають на зміст показань самого обвинуваченого ОСОБА_4, оскільки при проведенні з ним слідчого експерименту фактично була відтворена поза ОСОБА_8 в момент нанесення йому удару ОСОБА_4, що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_7

Крім того, суд критично, як спробу затягнути розгляд кримінального провадження судом, оцінює клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення судової медичної експертизи на предмет можливості утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 від можливого удару останнього задньою частиною голови об стіну квартири, який міг статися після удару ноги ОСОБА_4, оскільки будь-яких фактичних даних щодо наявності у потерпілого ОСОБА_8 ушкоджень голови окрім виявлених судовим медичним експертом в області щоки, тобто місця ударуСобченка О.М., виявлено не було.

Суд також критично, як спробу пом*якшити покарання обвинуваченому ОСОБА_4, оцінює посилання на те, що судом не було допитано особу на прізвище «Бараненко» та не з*ясовано відомих йому обставини справи, оскільки клопотань щодо допиту вказаної особи від жодної із сторін кримінального провадження до суду під час судового розгляду не надходило, а тому, керуючись принципами диспозитивності судового розгляду, суд дослідив ті докази, яким сторони обґрунтовували свою позицію у суді.

Крім того, суд критично, як спробу виключити з доказової бази важливих доказів, оцінює посилання захисника ОСОБА_5 про неналежність добутих органами досудового розслідування доказів у виді протоколів слідчих експериментів за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_4 через відсутність в них посилань на мету проведення вказаних слідчих дій, оскільки такі слідчі дії дійсно були проведені в установленому кримінальним процесуальним законом порядку, відносяться до предмету даного кримінального провадження, а в самих протоколах зазначена мета проведення вказаних слідчих дій /а.с.99, 112/

Приймаючи до уваги вказані обставини, при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як тяжкий злочин, його особу, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, думку потерпілих про суворість покарання.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого, суд визнає перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, часткове визнання свої вини у вчиненні інкримінованого злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

По місцю проживання обвинувачений характеризується позитивно /а.с.а.с160-163/.

При цьому суд критично оцінює надану органами досудового розслідування характеристику /а.с.128/, оскільки остання містить явно формальний характер.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише при ізоляції його від суспільства, шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, оскільки ним вчинений тяжкий насильницький злочин, наслідком якого стала смерть людини, а тому застосування іншого покарання в даному випадку буде недостатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого в доход держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у виді семи років і шести місяців років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання рахувати з часу взяття ОСОБА_4 під варту, тобто з 01.06.2013 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. і жит. ІНФОРМАЦІЯ_2 (інші дані суду невідомі ) в доход держави (УДКСУ у м.Черкаси Черкаської області, код отримувача 38031150, р/р 31116115700002, банк отримувача ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018) процесуальні витрати в сумі 269,50 грн за залучення експертів.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь - Шевченківський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 - протягом того ж строку з часу отримання копії вироку.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Свитка С. Л.