Ухвала суду № 36188116, 04.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 р.Справа № 820/5056/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013р. по справі № 820/5056/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Факторіал", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.10.2012 року №0000322202.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковим органом була проведена перевірка, за результатами якої складено акт від 17.10.2012 року №2266/22-206/23002272, висновки останнього ТОВ "Факторіал" вважає необґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсності, а отже і винесене податковим органом податкове повідомлення - рішення є незаконним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Провадження у даній справі було відкрито ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року (т.1 а.с. 1 ).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал про скасування податкового повідомлення-рішення - було задоволенно. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 31.10.2012 року №0000322202. (т. 2 а.с. 78-82).

Не погодившись з вказаною постановою відповідачем було подано апеляційну скаргу.(т.2 а.с. 90-94). Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 року Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі № 2а-12483/10/2070 скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено. (т.2 а.с.107-109). Позивачем було подано касаційну скаргу. (т.2 а.с. 113-117).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2013 року Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013р. скасовано та справу направлено на новий розгляд. ( т.2 а.с.130-132).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення- задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 31.10.2012 року № 0000322202. Стягнуто з Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" (адреса: 61000, м. Харків, вул. Поздовжня, б. 1А, кв. 61, код 23002272) 4887 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 19 коп. витрат зі сплати судового збору.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: приписи п.п. 14.1.27 ст.. 14.1 ст..14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.. 14, (абзац г), п.п. 138.10.2 п.138.10 ст.. 138, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "ФАКТОРІАЛ" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.02.1995 року, згідно свідоцтва серії А01 №083849.

ТОВ "ФАКТОРІАЛ" за КВЕД займалось такими видами діяльності: 51.56.0 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами, 25.24.0 Виробництво інших виробів з пластмас, 52.48.9 Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, 63.40.0 Організація перевезення вантажів, 74.13.0 Дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки, 74.14.0 Консультування з питань комерційної діяльності та управління, згідно довідки з Головного управління статистики у Харківській області.

Позивач знаходиться на обліку в органах Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС з 07.02.1995 року за реєстраційним номером 2009, відповідно до довідки №116 від 14.01.2008 року.

Товариство є платником податку на додану вартість, про що останньому видано свідоцтво відповідного зразку №100086778.

Фахівцем податкової служби була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Факторіал" (код ЄДРПОУ 23002272) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 роки, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 роки.

За результатами вказаної перевірки складено акт №2266/22-206/23002272 від 17.10.2012 року, яким зафіксовані наступні порушення: п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, абзац г) п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138, п.п.138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Факторіал" занижено податок на прибуток всього на суму 401436,00 грн., в т.ч.: -II квартал 2011 року на суму 51329,00 грн., -III квартал 2011 року на суму 90937,00 грн., - IV квартал 2011 року на суму 91221,00 грн., - I квартал 2012 року на суму 83151,00 грн., - II квартал 2012 року на суму 84798,00 грн.; встановлене не повне оприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження в книзі обліку розрахункових операцій в сумі 998,00 грн. чим порушено п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637; порушення у квітні, липні, листопаді 2011 року та у лютому 2012 року п.177.8 ст. 177 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого ТОВ "ФАКТОРІАЛ" донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 1194,90 грн.

Відповідно до вказаного акту перевірки Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова винесено податкове повідомлення - рішення від 31.10.2012 року №0000322202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 401436,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 83975,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Факторіал" (Замовник) та фірмою ICS Logistik (Deutschland) GmbH (Виконавець) було укладено контракт №1/ICS від 17.09.2007 року. (т.1 а.с. 121).

Умовами контракту від 17.09.2007 року встановлено, що Виконавець надає Замовнику консультаційно - інформаційні послуги в області розвитку Європейського ринку обробки гнучкого упакування, флексографського, глибокого та вузькорулонного друку, надає інформацію про новітні технології в зазначених областях, способах їх впровадження на ринку України, а також сприяє при пошуку і встановленні контактів з ведучими Європейськими і світовими виробниками обладнання, комплектуючих та видаткових матеріалів.

Відповідно до п.2 контракту від 17.09.2007 року Замовник оплачує консультаційно - інформаційні послуги в обсязі і за цінами, зазначеними у рахунках - фактурах.

Пунктом 3 вищевказаного контракту передавання інформації здійснювалось по електронній пошті, звичайній пошті, через всесвітню мережу Інтернет, по телефону чи факсу, протягом 1 місяця з моменту розміщення Замовником замовлення у Виконавця. При завершенні робіт зі збору, обробці і пересиланню інформації Виконавець передає Замовнику акт виконаних робіт. Замовник протягом 14 днів з моменту отримання акта виконаних робіт зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт виконаних робіт чи мотивоване відмовлення від приймання робіт.

Матеріалами справи також встановлено, що між Позивачем (Замовник) та фірмою Kisscut Франція (Виконавець) було укладено контракт №1/Kisscut від 01.04.2011 року. (т.1 а.с. 131). За умовами контракту від 01.04.2011 року, Виконавець надає Замовнику консультаційно - інформаційні послуги за митними кордонами України.

Відповідно до п.2 контракту від 17.09.2007 року Замовник оплачує консультаційно - інформаційні послуги в обсязі і за цінами, зазначеними у рахунках - фактурах.

Пунктом 3 вищевказаного контракту передавання інформації здійснювалось по електронній пошті, звичайній пошті, через всесвітню мережу Інтернет, по телефону чи факсу. При завершенні робіт зі збору, обробці і пересиланню інформації Виконавець передає Замовнику акт виконаних робіт. Замовник протягом 14 днів з моменту отримання акта виконаних робіт зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт виконаних робіт чи мотивоване відмовлення від приймання робіт.

Виконання умов вказаного контракту підтверджується карткою - рахунку.

Позивачем надані письмові пояснення (т. 2 ст. 232). Стосовно того, що позивач отримав інформаційно-консультаційні послуги у вигляді письмової інформації на іноземній мові щодо умов використання та технічних характеристик флексографічного обладнання, аналоги якого на Україні відсутні. Також цю інформацію неможливо отримати з загальнодоступних джерел. Отримана позивачем інформація в письмовому вигляді не потребувала перекладу на українську мову, оскільки працівники підприємства володіють іноземними мовами у обсязі, необхідному для використання цього товару в господарській діяльності та ведення переговорів з потенційними покупцями. За допомогою отриманої інформації позивач отримав можливість переконатись з необхідності придбання флексографічного обладнання та можливості його подальшого продажу на користь третіх осіб, а також гарантійного обслуговування.

Наведене не суперечить матеріалам справи, відповідачем не спростоване.

В матеріалах справи містяться вантажні митні декларації, з яких є можливість переконатись, що позивач придбав флексографічне обладнання, ввіз його на територію України, оприбуткував в обліку, а потім реалізував на користь резидентів України, що має документальне підтвердження.

Тобто, отримані від фірми Kisscur (Франція) та фірмою ICS Logistik (Deutschland) GmbH (Виконавець) послуги повністю використані у господарській діяльності позивача,.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. (п. 138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

Пунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Керуючись вищевикладеним, суд приходить до висновку про правомірність включення до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати з придбання товару Позивачем у фірми Kisscut Франція та фірмою ICS Logistik (Deutschland) GmbH .

Крім того, в ході перевірки податковим органом було зафіксовано порушення Позивачем абзацу г) п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138, п.п.138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до встановлених Відповідачем порушень товариством норм ст. 138 ПК України, суд зазначає наступне:

При перевірці Позивача податковим органом зафіксовано, за період II квартал 2011 року - II квартал 2012 року товариство здійснило витрати на нарахування процентів за користування кредитом отриманим у ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК" в сумі 1840602,47 грн., що підтверджується карткою рахунку, виписками з банку.

Отже, враховуючи вищенаведене та на підставі наданих первинних документів, перевіряючі дійшли висновку щодо заниження податку на прибуток на суму 401436,00 грн., чим порушено п.п.138.10.2, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з наведеними висновками податкового органу з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 14.1.27 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) п. 14.1.27 Податкового кодексу України.

Склад витрат та порядок їх визнання встановлено у ст. 138 Податкового кодексу України.

Згідно з п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 -138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.13.10, п.138.11, п.138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Згідно п. 138. 5 Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:

датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

підпунктом г) п.п.138.10.2. п.138.10 ст. 138 ПКУ, передбачено, що адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

З приписів пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПКУ вбачається, що до складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за використання кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченням (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів бухгалтерського обліку).

Із змісту вказаних норм видно, що до складу валових витрат включаються витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами або у вигляді орендної плати) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Факторіал" (Позичальник) та Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (Банк) було укладено кредитний договір №04-350 від 27.08.2009 року.(т.1 а.с. 81-87).

Умовами укладеного договору встановлено, що Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у розмірі 8635500,00 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

Підпунктом 2.1 п. 2 ст. 2 кредитного договору від 27.08.2009 року зазначено цільове призначення використання кредиту, а саме: поповнення оборотних коштів .

Між Позивачем (Позичальник) та ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК" (Банк) 17.06.2011 року було укладено договір про відкриття кредитної лінії №6161-005/11. Метою укладання даного договору була потреба товариства в залученні додаткових кредитних коштів.

Відповідно до умов укладеного договору Банк має право надати Позичальнику відновлювану кредитну лінію у валюті в розмірі 11000000 грн. двома траншами:

- перший транш в сумі 9700000 грн.;

- другий транш в сумі 1300000 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути його Банку в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання передбачені цим договором.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 вищевказаного договору передбачено, що перший транш в сумі 9700000 грн. надається товариству для погашення кредитної заборгованості в ПАТ "ПУМБ" за кредитним договором №04-350 від 27.08.2009 року, а другий транш в сумі 1300000 грн. для поповнення обігових коштів .

Розмір суми грошових коштів наданих банками в кредит Позивачу, умови повернення та сума річних встановлені вищевказаними договорами та додатковими угодами до них.

Факт понесення позивачем витрат по сплаті відсотків за користування банківським кредитом підтверджується банківськими виписками та квитанціями, копії яких містяться в матеріалах справи .

Відповідно до кредитного договору від 26.10.07 № 7.4-39, який укладено між позивачем та ЗАТ "ПУМБ", позивач отримав мультивалютний кредит в сумі 1215000,00 дол. США (ліміт кредиту) з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів.

Отримані за вказаним договором кредитні кошти в повному обсязі використано на господарські потреби, а саме виконання договірних (контрактних) зобов'язань, що підтверджується банківськими виписками, засвідченими банком.

Додатковою угодою від 16.05.08 № 1 позивачу збільшено кредитну лінію на 600000,00 дол. США, які також використано в повному обсязі на господарські потреби, що підтверджується банківськими виписками, засвідченими банком.

Одночасно з використанням кредитних коштів за кредитним договором від 26.10.07 № 7.4- 39 відбувалось погашення кредиту та станом на 27.08.09 сума остатку неповернутого кредиту становила 1010000,00 дол. США.

В подальшому відповідно з кредитним договором від 27.08.09 № 04-350, який укладено між позивачем та ЗАТ "ПУМБ", позивач отримав кредитні кошти в сумі 8635500,00 грн. (еквівалент 1010000,00 дол. США), які спрямовані на погашення кредиту за кредитним договором від 26.10.07 № 7.4-39.

За додатковою угодою від 12.07.10 позивач отримав додаткові кредитні кошти в сумі 2314500,00 грн., які використано на господарські потреби в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, засвідченими банком.

В подальшому у підприємства виникла необхідність залучення додаткових кредитних коштів, що спричинило укладення іншого кредитного договору з ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК" від 17.06.11 року № 6161-005/11. За умовами нового кредитного договору частина кредитних коштів в сумі 9700000,00 грн. спрямовується на погашення попереднього кредиту згідно кредитного договору від 27.08.09 № 04-350 та відсотків за ним на момент погашення кредиту, а іншу частина в сумі 1300000,00 грн. використовується для поповнення обігових коштів на господарську діяльність.

Отже підтверджується, що всі кредитні кошти, отримані позивачем за кредитними договорами, використані на господарськи потреби пидприємства, тобто у межах власної господарської діяльності.

Податкова помилково вважає що кредитні кошти використані для погашення раніш отриманого кредиту для господарських цілей, не є використання цих коштів у господарській діяльності. При цьому посилання щодо відсутності цілі отримання доходу є помилковою, оскільки первинний кредит мав саме таку ціль, що не спростовується податковим органом. А погашення первинного кредиту є обов'язком підприємства, якій виник при здійсненні господарської діяльності.

Враховуючи наведене, підстава за якою податковий орган встановив порушення провів нарахування є неправомірною.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що висновки викладені в акті перевірки № 2266/22-206/23002272 від 17.10.2012р. є необґрунтованими, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення № 0000322202 від 31.10.2012 року підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013р. по справі № 820/5056/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2013 р.