Постанова № 36185776, 21.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 р. Справа № 818/1792/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного малого виробничого підприємства "Юніта", Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по справі № 818/1792/13-а

за позовом Приватного малого виробничого підприємства "Юніта"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби , Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне мале виробниче підприємство "Юніта", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах, Головного управління державного казначейства України в Сумській області, в якому з урахуванням уточнень просить суд стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 131091 грн. та 8230,07 грн. пені. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не було своєчасно подано до казначейства висновки про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. В зв'язку із невідшкодуванням даної суми, станом на 03.09.2013р. із державного бюджету України повинно бути відшкодовано також 8230,07 грн. пені на підставі п. 200.23 ст.200 ПК України. Зазначає, що податковим органом безпідставно не направляється висновок до казначейської служби для відшкодування на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування, всі первинні документи були досліджені перевіряючими при проведенні виїзних перевірок, зауваження відсутні.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного малого виробничого підприємства "Юніта" (м.Суми, вул. Ковпака,14/1,і.к. 14001196) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 131091 грн., в задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Приватне мале виробниче підприємство "Юніта", не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині відмови у позові, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати в цій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, також подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови в частині задоволення позову просить її скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного малого виробничого підприємства "Юніта" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, проте підстав щодо задоволення позову в частині стягнення пені по заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість не має.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ПМВП "Юніта" подало до ДПІ у м. Сумах декларації з податку на додану вартість з зазначенням загальної суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, а саме за липень 2012 р. на суму 56892 грн. та за жовтень 2012 р. в сумі 74199 грн.

Податковим органом були проведені документальні позапланові виїзні перевірки ПМВП "Юніта" з питань обґрунтованості відшкодування з бюджету податку на додану вартість, про що були складені відповідні довідки, зокрема, №3104/15-520/14001196 від 05.10.2012р. (а.с.16-22) та №79/15.5-22/14001196 від 14.01.2013р. (а.с.23-29), якими підтверджено суму заявлену до бюджетного відшкодування за липень 2012 року суму 56892 грн. та за жовтень 2012 р. суму 74199 грн.

Як вбачається із розрахунку невідшкодованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за зазначений період (а.с.39) за липень 2012 р. сума 38303,96 грн. була зменшена в картці особового рахунку, оскільки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000201550 від 08.08.2012р., №0000181550 від 08.08.2012р., правомірність винесення яких досліджувалася при розгляді справи №2а-1870/9518/12.

Слід зазначити, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2013р., по справі №2а-1870/9518/12 податкові повідомлення-рішення, які були підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування (на суму 38303,96 грн.) були визнані судом протиправними та скасовані. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2013р. у відкритті касаційного провадження за скаргою податкового органу відмовлено .

При цьому зазначені податкові повідомлення - рішення проводилися нарахування за квітень- травень 2012 р..

Решта суми за липень 2012 р. (18588,04 грн.) та сума за жовтень 2012 р. (74199 грн.) зменшена не була, але висновки до управління казначейської служби направлені не були, що було підтверджено відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

За приписами п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

При вирішенні спірних правовідносин, слід виходити з конституційного принципу обов'язковості виконання судових рішень (ст.124 Конституції України).

Відповідно до ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із ч.3 ст.254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, з огляду на загальні принципи набрання судовим рішенням законної сили, суд зазначає, що набрання судовим рішенням законної сили, яке є обов'язковим до виконання, обумовлює виникнення у податкового органу обов'язку подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Крім того, з наведеного вбачається безпідставність зменшення бюджетного відшкодування за наслідками перевірки, а відповідно і безпідставне не направлення висновку щодо бюджетного відшкодування за поданими деклараціями в строк визначений законом..

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Право позивача на бюджетне відшкодування підтверджено матеріалами справи, а саме деклараціями з додатками, довідками за наслідками перевірок, обставиними встановленими зазначеними судовими рішеннями. Крім того, надано платідні доручення, банківськи виписки про сплату контрагентам (в т. ч. ПДВ) за липень 2012 р..

Податковий орган не обґрунтував правомірність своєї бездіяльності.

Таким чином, є встановленим факт не виконання відповідачем обов'язку, передбаченого п.200.15 ст.200 ПК України, що фактично позбавляє позивача право на бюджетне відшкодування.

З цих підстав, є обґрунтованим посилання позивача на протиправну бездіяльність ДПІ у м.Сумах по ненаданню до Управління Державного казначейства України у Сумській області висновку щодо відшкодування суми податку на додану вартість та стягнення з Державного бюджету України на користь ПМВП "Юніта" заборгованості з податку на додану вартість за липень та жовтень 2012р.

При цьому, правовідносини щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із вимогами Податкового кодексу України покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПМВП "Юніта" щодо стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таким обставин, в частині задоволення позову постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з бюджету пені в загальному розмірі 8230,07 грн., зокрема за липень 2012 р. в сумі 4373,98 грн. та за жовтень 2012 р. в сумі 3856,72 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи вищезазначені обставини, зокрема встановлення протиправності дій податкового органу які призвели до протиправного зменшення сум бюджетного відшкодування та відповідно їх несвоєчасного відшкодування, колегія суддів не погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову в цій частині зазначає, що п. 200.23 ст. 200 ПКУ, ніяк не пов'язує нарахування (стягнення) пені з наявністю, чи відсутністю вини відповідачів (і хто з в якому ступеню винуватий) у несвоєчасному перерахуванні заборгованості бюджету, по відшкодуванні ПДВ. Помилковим є висновок суду першої інстанції (задовольнивши стягнення заборгованості бюджету, відмовити в стягненні законодавчо встановленої пені) в частковій відмові у заявлених позивних вимогах - стягнення пені у сумі 8230,07 грн. згідно наведеного позивачем розрахунку, який не суперечить нормам законодавства.

При цьому, колегія суддів зазначає щодо помилковості висновків, що нарахування та стягнення пені не можливе без попереднього відшкодування основної суми, оскільки закон таких вимог не містить. Також помилковим є твердження, що строк відшкодування, а відповідно і строк нарахування пені залежить від дати фізичного отримання податковим органом рішення апеляційного суду про скасування рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування, оскільки по перше рішення апеляційного суду набрало законної сили в момент проголошення, по другу, встановлена протиправність зменшення бюджетного відшкодування, а відповідно протиправне невідшкодування сум за наслідками здачі декларації та в відповідні після здачі декларації строки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позову, щодо стягнення пені з держбюджету на користь позивача у сумі 8230,07 грн..

Враховуючи задоволення апеляційної скарги позивача, колегія суддів здійснює перерозподіл судових витрат у відповідності до ст. 94 КАС України, а саме повертає витрати пов'язані зі сплатою судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції, та недостягнуті суми судового збору за подання позову до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного малого виробничого підприємства "Юніта" задовольнити.

Скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені у сумі 8230,07 грн. по заборгованості бюджету по відшкодуванню податку на додану вартість.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного малого виробничого підприємства "Юніта" (м.Суми, вул. Ковпака,14/1,і.к. 14001196) пеню у розмірі 8230,07 грн.. по заборгованості бюджету по відшкодуванню податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного малого виробничого підприємства "Юніта" (м.Суми, вул. Ковпака,14/1,і.к. 14001196) судові витрати у розмірі 110,04 грн..

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М. Повний текст постанови виготовлений 28.10.2013 р.