Ухвала суду № 36185567, 18.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р.Справа № 816/3207/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 816/3207/13-а

за позовом Приватного підприємства "Трансінтербуд"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

31.05.2013 року приватне підприємство "Трансінтербуд" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 22 травня 2013 року № 0000542308 та № 0000532308.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 17.06.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ПП "БК Геркулес".

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 16.04.2013 року по 22.04.2013 року фахівцями ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "БК Геркулес" за період з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 29 квітня 2013 року № 2358/22.5/32174830, яким зафіксовані порушення приватним підприємством "Трансінтербуд" п.п.138.1, 138.2, 138.4, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 14821,11 грн., та ст.44, ст.198, ст.200, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ в розмірі 14115,34 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Полтаві винесені податкові повідомлення-рішення від 22 травня 2013 року № 0000542308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 17644,18 грн., з яких 14115,34 грн. - за основним платежем, 3528,84 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000532308, яким ПП "Трансінтербуд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 18526,39 грн., з яких 14821,11 грн. - за основним платежем, 3705,28 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ПП "БК Геркулес".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України визначено платників та об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, порядок визначення доходів і витрат та їх склад, податкову базу, ставки податку та порядок його обчислення.

Так, положеннями п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп.пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп.пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п.п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судовим розглядом встановлено, що 03 січня 2012 року між ПП "Трансінтербуд" - замовник та ПП "БК Геркулес" - постачальник укладено договір поставки № 3/П, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовнику будівельні матеріали відповідно до заявок замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на у мовах даного договору, доставка будівельних матеріалів виконується за рахунок замовника, що підтверджується актами виконаних робіт, розрахунки за кожну поставлену партію товару та послуг здійснюються у безготівковій формі за вимогою.

На підставі вказаного договору позивачем були придбані коробка телефонна розподілювальна, бокси кабельні міжміські БММ-203, бокси кабельні телефонні БКТ-100 х 2, провід ТРП 0,4 мм, кабель ТППєП 10 х 0,32, стрічка ізолююча, стрічка самоклеюча; цемент М-400, щебінь, пісок; бордюр БР 100 х 30 х 15, поребрик БР 10 х 20 х8.

За наслідками зазначених господарських операцій виписані податкові накладні №25 від 27 липня 2012 року, № 26 від 01 серпня 2012 року, № 29 від 02 серпня 2012 року.

У підтвердження реальності операцій надані відповідні видаткові накладні № 27 від 27.07.2012 року, № 29 від 02.08.2012 року; розрахунки-фактури № 27 від 02.08.2012 року, № 26 від 01.08.2012 року, № 25 від 27.07.2012 року; акт взаємних розрахунків.

Фактична оплата придбаного товару підтверджується відомістю операцій по рахунку.

Згідно з п. 1.7 договору поставки від 03 січня 2012 року №3/П доставка будівельних матеріалів виконується за рахунок замовника - ПП "Трансінтербуд", при цьому перевезення товару підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля, свідоцтвом про реєстрацію вантажних транспортних засобів, власником яких є ПП "Трансінтербуд" та посвідченням водіїв, що перебували у трудових відносинах із позивачем.

Також, позивачем відсутність товарно-транспортних накладних пояснена умовами договору поставки, який не містить обов'язку сторін оформлювати поставку товару саме товарно-транспортними накладними, натомість договором закріплена умова підтвердження лише актами виконаних робіт.

Також, у ході судового розгляду справи встановлений факт подальшого використання придбаного у ПП "БК Геркулес" товару, а саме отримані будівельні матеріали використані ПП "Трансінтербуд" при виконанні робіт на об'єкті по договору - підряду № П/В-12971/НЮ від 18 червня 2012 року "Реконструкція централізованого огородження та випробування гальм ст. Полтава - Південна Південної залізниці", про що надано картки складського обліку, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти списання ТМЦ.

Судовим розглядом встановлено, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначеного договору за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за наслідками господарських відносин із вказаним контрагентом, в даному випадку, не вбачається.

Крім того, однією із підстав висновку про незаконність формування податкового кредиту та валових витрат податковим органом взяті результати перевірки контрагента позивача - ПП "БК Геркулес", якою встановлено, що за період з квітня по вересень 2012 року не підтверджено реальність здійснення господарської операції по взаємовідносинам зазначеного підприємства з ПП "Лон і Компані" з придбання та подальшої реалізації будівельних матеріалів.

Стосовно таких тверджень податкового органу колегія суддів зазначає, що отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Крім того, безпідставність висновків ДПІ у м. Полтаві щодо непідтвердження реальності господарських операцій ПП "БК Геркулес" та ПП "Лон і Компані" підтверджена у судовому порядку, зокрема постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року, задоволено позовні вимоги ПП "Лон і Компані" у справі №2а-1670/6752/12, податковий орган зобов'язано вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Лон і Компанія" з питань достовірності даних, що містяться у деклараціях з ПДВ за період з березня по липень 2012 року.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість судження ДПІ у м. Полтаві про порушення позивачем вимог закону при обчисленні податку на додану вартість та податку та податку на прибуток від провадження господарської діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 22 травня 2013 року № 0000542308 та № 0000532308 такими, що прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 816/3207/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.