Постанова № 36185381, 25.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 106/4073/13-а

25.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради АР Крим на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Абзатова Г.Г. ) від 02.07.2013 року по справі №106/4073/13-а

за позовом Житлово-будівельного кооперативу-17 "Чайка" (пр. Перемоги, 62,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)

до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради АР Крим (пр. Леніна 32,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)

Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (пр.Леніна 54,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97407)

про визнання дій протиправними та зобов`язання зробити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2013 року позовні вимоги Житлово - будівельного кооперативу-17 "Чайка" до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - виконавчий комітет Євпаторійської міської Ради про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити певні дії - задоволені.

Визнано протиправним дії Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради про відмову позивачу у відшкодуванні пільг та субсидій на оплату квартирної плати та внесків встановлених загальними зборами Житлово - будівельного кооперативу-17 "Чайка" на утримання будинку та прибудинкової території викладені відповідачем у листі на адресу Житлово - будівельного кооперативу-17 "Чайка" за № 9954/01-21 від 18.12.2012 року).

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради розглянути питання про відшкодування Житлово - будівельному кооперативу-17 "Чайка" пільг та субсидій на оплату квартирної плати та внесків, встановлених загальними зборами Житлово - будівельного кооперативу-17 "Чайка" на утримання будинку та при будинкової території, що підтверджуються документально (витяг з протоколу загальних зборів, копія кошторису об'єднання).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2013 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради АР Крим.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 25.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно довідки з єдиного державного реєстру та статуту ЖБК-17 «Чайка», позивач є некомерційною організацією, що обслуговує домашні господарства (а.с.17-23).

Згідно протоколу загальних зборів жильців ЖБК-17 «Чайка» від 30.05.2011 року затверджений тариф на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2,00 грн. за 1 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради № 801\1 від 11.11.2011 року для ЖБК-17 «Чайка» встановлений тариф по утриманню будинку та споруд та прибудинкової території житлового фонду у розмірі 2грн.00 коп. за 1 кв.м. загальної площі у місяць відповідно затвердженому ЖБК переліком послуг, структурою та періодичністю їх надання (а.с. 25).

Як свідчать матеріали справи у будинку ЖБК-17 «Чайка» власниками квартир є громадяни, які відповідно до Закону України «Про статус та правовий захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи», Закону «Про статус ветеранів Великої вітчизняної війни», Закону «Про статус ветеранів військової служби» Закону «Про охорону дитинства», Закону «Про надання пільг окремим категоріям громадян» мають пільги з компенсації на оплату житлово-комунальних послуг.

01.02.2013 року позивачем складені акти звірки взаєморозрахунків по наданню пільг згідно з Законом України «Про статус та правовий захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів Великої вітчизняної війни» «Про статус ветеранів військової служби» «Про охорону дитинства», «Про надання пільг окремим категоріям громадян» та надані Управлінню праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради ( а.с. 26-31,)

18.12.2012 року від Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради, на адресу позивача, надійшов лист за №9955/01-21 про відмову в укладанні договору на відшкодування витрат на оплату послуг по утриманню будинку та прибудинкової території з тих підстав, що відповідно до Постанови КМУ № 256 від 04.03.2002 року, відшкодування пільг та субсидій по сплаті за користування житлово-комунальними послугами буде здійснюватися з постачальниками послуг на підставі наданих ними щомісячних звітів відносно послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги. У разі укладення договорів ЖБК з організаціями, які є постачальниками послуг, відшкодування затрат може здійснюватися на рахунки ЖБК як колективного споживача або безпосередньо виконавцю послуг. ЖБК не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги" (а.с.7, 8).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що чинне законодавство України не ставить право громадян на отримання пільг та субсидій на житлово-комунальні послуги в залежність від того, чи є вони членами ЖБК, чи проживають в будинку, де створено ОСББ, чи будинку, де не створено ОСББ, а так само і в залежність від того, сплачуються відповідні витрати безпосередньо виконавцям житлово-комунальних послуг чи через ОСББ чи ЖБК .

Разом з тим, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що вказані висновки суду не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 4 березня 2002 року (далі - Порядок №256), фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно п.4 Порядку №256 перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя.

Згідно п.3 Порядку №256 головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно п.5 Порядку №256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звірки розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг та надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), зокрема, до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N 20 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 2, ст. 88; 2009 р., №5, ст. 123; 2010 р., №37, ст. 1257).

Згідно п.2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309 (далі - Порядок №309) органи казначейства не реєструють зобов'язання у разі відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання; неподання або подання неповного пакету підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Пунктом 2.4 Порядку №309 встановлено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов'язанням, але не пізніше останнього робочого дня місяця, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Споживачем у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є "фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу".

Власником у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є "фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку".

Виробником у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є "суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги", а виконавцем - "суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору".

У відповідності до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, причому учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. При цьому зазначено, що балансоутримувач та управитель залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно ч. 1 п. 6 ст. 21 даного Закону виконавець житлово-комунальних послуг має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг.

Листом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N 7/15-4687 від 26.04.2011, роз'яснювало, що ОСББ не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", адже за своїм правововим статусом ЖБК -17 "Чайка" також не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Таким чином, відповідно до переліку учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг ЖБК -17 "Чайка" може виступати лише у ролі колективного замовника (абонента) таких послуг. Укладення договору між підприємством, що надає послуги та колективним замовником повинно відбуватися відповідно до типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до статей 20, 21 і 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

У своєму рішенні суд першої інстанції вказує на те, що ЖБК -17 "Чайка" може виступати у ролі споживача як колективний замовник і між ЖБК -17 "Чайка" як колективним замовником (абонентом) та відповідним підприємством, що надає відповідну комунальну послугу повинен бути укладений договір на основі Типового договору про надання послуг, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Однак договір, який би свідчив про те що ЖБК -17 "Чайка" є колективним замовником комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території наданий не був.

Отже, можна вважати, що ЖБК -17 "Чайка" не є колективним замовником послуги по утриманню будинку та прибудинкової території.

Частинами 3 та 6 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що між сторонами не укладено відповідний договір, а тому відповідач не мав законних підстав підписувати акт звірки взаємних розрахунків по наданню пільг за січень 2013 року, оскільки відсутність договірних зобов'язань виключає можливість здійснення взаємних розрахунків, в даному випадку - фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету і, відповідно, позивачем невірно обрано спосіб захисту.

Судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового в порядку пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради АР Крим задовольнити.

Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2013 року по справі №106/4073/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в позові Житлово - будівельному кооперативу-17 "Чайка" відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук