Ухвала суду № 36185324, 10.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р.Справа № 2а-5959/08/1570

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Федусика А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

07.04.2008р. відкрите акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство», яке в подальшому внаслідок зміни організаційно-правової форми стало приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» (далі - ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство») звернулось з позовом до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.02.2008р. на суму 784 899,97 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки ДПІ від 18.06.2007р. № 01012301/01125821 встановила порушення з боку позивача при здійсненні зовнішньоекономічних контрактів ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме недотримання позивачем установленого для поставки товару за імпортними операціями 90-денного строку. Позивач вважає висновки податкового органу незаконними, оскільки товар за імпортними контрактами перетнув митний кордон в межах встановленого законом 90-деного строку, що підтверджується митним оформленням товару на території України.

В ході судового розгляду на підставі ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2009р. зазначена справа об'єднана із справою за аналогічним позовом ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» до ДПІ про скасування податкового повідомлення рішення від 12.03.2008р. № 0000552200 про застосування штрафних санкцій в розмірі 23 354,08 грн., прийнятого на підставі того ж акту перевірки за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013р. позовні вимоги задоволені. Скасовані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.02.2008р. № 0000262200 та від 12.03.2008р. № 0000552200.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ДПІ подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняттям нової постанови про відмову у позові.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.

В період з 19 квітня по 05 червня 2007р. податковим органом проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2006р. по 31.12.2006р., за результатами якої 18.06.2007р. складений акт № 01012301/01125821.

В ході перевірки встановлені, в тому числі, порушення позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94) щодо недотримання позивачем установленого для поставки товару за імпортними операціями 90-денного строку.

Зокрема, перевіркою встановлено, що позивач уклав контракт:

- 30.12.2004р. № 1361 з компанією «SEMKO CALLENBERG MARIN A/S» (Данія) на поставку радіонавігаційного обладнання. На часткове виконання умов контракту позивач в період з 23.02.2006р. по 14.04.2006р. перерахував компанії 744 081 євро. Обладнання, яке надійшло за вказаним контрактом, оформлено за ВМД ІМ-74 № 506000002/200163 від 29.04.2006р. на суму товару 145 060 євро у митному режимі «митний склад»,

- 30.12.2004р. контракт № 1360 з ВАТ «Пелла-Маш» (Російська Федерація) на поставку двох судових комплектів рятувального обладнання для судів проекту RSD09. На виконання умов контракту позивач перерахував з 05.01.2006р. по 23.03.2006р. 75 607 євро. Згідно листа Ізмаїльської митниці № 05/1-3628 від 01.06.2007р. обладнання за вказаним контрактом до зони діяльності Ізмаїльської митниці не надходило,

- 30.12.2004р. з компанією «J.P. Saver & Sohn Maschinenbau GmbH» (Німеччина) на поставку компресора пускового повітря для суден проекту PSD09. Згідно умов контракту позивач з 22.06.2006р. по 22.09.2006р. перерахував 11 746 євро. Товар, якій надійшов згідно контракту, оформлений ВМД ІМ-74 № 50600002/7/000040 від 12.01.2007р. на суму товару 11 700 євро у митному режимі «митний склад»,

- 30.12.2004р. № 1363 з компанією «DVS-Servis GmbH» (Німеччина) на поставку біологічної установки стічних вод. На підставі укладеного контракту позивач з 22.06.2006р. по 22.09.2006р. перерахував 12 820 євро. Товар, якій надійшов згідно контракту, оформлений ВМД ІМ-74 № 50600002/6/200755 від 23.11.2006р. на суму товару 12 820 євро у митному режимі «митний склад»,

- 30.12.2004р. № 1359 з фірмою «Alfa Laval Tumba AB» (Швеція) на поставку суднового обладнання. На виконання умов контракту з 28.12.2005р. по 19.06.2006р. позивач перерахував 169 704 євро. Товар, якій надійшов згідно контракту оформлений двома ВМД ІМ 74 № 506000002/6/200256 від 19.06.2006р. на суму 71 948 євро та ВМД ІМ 74 № 506000002/6/200270 від 26.06.2006р. на суму 97 756 євро у митному

режимі «митний склад».

Податковий орган вважає, що ввезені товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів у період зберігання (3 роки) і без застосування до них заходів нетарифного регулювання, в зв'язку з чим не вважаються ввезеними на митну територію України в режимі імпорту, та відповідно до ст.188 МК України не вважаються вільними до обігу без обмеження строку їх перебування на митну територію України та не можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

За наслідками перевірки в цій частині ДПІ 27.06.07.2007р. прийняло рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000262200 в розмірі 4 560 555,53 грн.

Внаслідок адміністративного оскарження позивачем прийнятого рішення, 19.11.2007р. ДПА в Одеській області залишила без змін рішення про застосування штрафних санкцій та збільшило суму пені на 233 353,89 грн. Рішенням ДПА України від 27.02.2008р. рішення ДПА в Одеській області від 19.11.2007р. скасовано в частині нарахування пені в розмірі 209 999,81 грн. На підставі зазначеного ДПІ 13.03.2008р. прийняла рішення № 0000552200 про застосування штрафних санкцій в розмірі 23 354,08 грн.

Разом з тим, ДПА України, розглянувши 29.01.2008р. скаргу позивача, скасувала рішення ДПІ від 27.06.2007р. № 0000262200 в частині застосування штрафних санкцій на суму 3 775 655,56 грн. На підставі зазначеного ДПІ 06.02.2008р. прийняла рішення № 0000262200 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 784 899,97 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що моментом здійснення імпорту товару вважається момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар. Враховуючи дату отримання позивачем товару від своїх контрагентів у митному режимі «митний склад» та дату розрахунку за цей товар з урахуванням продовження терміну розрахунків, відсутні підстави вважати, що позивачем порушений 90-дений строк.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Позивач відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі Закон № 959-XII) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абз.14 статті 1 Закону № 959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абз.38 статті 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону. Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 04.07.2011р. № 21-136а11, від 16.01.2012р. № 21-412а11 та відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування в судовій практиці. Крім того, відповідно до ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Доводи апелянта про те, що імпорт товару повинен підтверджуватися відповідними документами, а не лише перетинанням кордону не спростовує висновків суду, враховуючи наступне.

ДПІ зазначає, що наявність у позивача митних декларацій типу ІМ-74 «Митний склад» не є документом, якій підтверджує завершення митного оформлення імпорту. Таким документом повинна бути ВМД типу ІМ-40.

За змістом частини 3 статті 214 Митного Кодексу товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, повинні бути задекларовані власником до іншого митного режиму, зокрема імпорту.

Відповідно до статті 212 МК митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені із-за меж митної території України товари, зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання.

Тому, оформивши на ввезений на митну територію товар за імпортними контрактами в режимі імпорт з оформленням ВДМ типу ІМ-74 «Митний склад», позивач діяв у межах закону.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.07.2009р. № 21-890во09.

Відтак, враховуючи дату поставки товару на митну територію України та строки розрахунку за поставлений товар з урахуванням індивідуальних ліцензій НБУ на перевищення термінів розрахунків, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що поставка товару на митну територію України відбулась у межах 90-деного строку відповідно до ст.2 Закону № 185/94-ВР. Тому відсутні підстави для відповідальності позивача у вигляді нарахування пені.

Ті обставини, що рятувальне обладнання для судів проекту RSD09 від ВАТ «Пелла-Маш» (Російська Федерація) не поставлявся на митну територію України, не доводить наявність порушень діях позивача вимог ст.2 Закону № 185/94-ВР, оскільки товар куплений на території Російської Федерації, що підтверджується контрактом № 1360 від 30.12.2004р. та здійсненими розрахунками за нього у межах дії індивідуальної ліцензії НБУ (стор.81 акту перевірки), отриманий позивачем 02.08.2006р., що підтверджується актами приймання-передачі від 02.08.2006р. та в той же період переданий на відповідальне зберігання продавцю (т.3 а.с.200-209, 254-257). Враховуючи, що позивачем підтверджені обставини переходу права власності на імпортований товар від ВАТ «Пелла-Маш» в межах 90-денного строку, відсутні підстави для застосування до нього відповідальності за порушення строків поставки за імпортними операціями.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: А.Г.Федусик