Ухвала суду № 36184652, 19.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2586/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (відповідач у справі) направлено заяву від 23.04.2013р. №4684/07 про відкриття виконавчого провадження для виконання вимоги про сплату боргу від 23.04.2013р. № Ф 261 У на суму 8582 грн. 72 коп. відносно ОСОБА_2, у якій також було зазначено, що боржник отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в Черкаському районі.

Разом із заявою відповідачу була направлена вимога управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі про сплату боргу від 23.04.2013р. № Ф 261 У на суму 8582 грн. 72 коп.

Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 29.04.2013р. відкрито виконавче провадження з виконання вимоги № Ф 261 У від 23.04.2013р. та запропоновано боржнику, що є позивачем у справі, самостійно виконати вимогу в триденний термін з моменту винесення постанови. Вказану постанову було направлено позивачу листом від 29.04.2013р. вих. № 1871.

20.05.2013р. відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 858 грн. 27 коп. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 50 грн.

20.05.2013р. відповідачем винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника, якою встановлено проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати позивачу після відрахування податків, в розмірі 20 % на погашення боргу в сумі 8582 грн. 72 коп., виконавчого збору в сумі 858 грн. 27 коп. та витрат на проведення та організацію виконавчих дій в сумі 50 грн.

Згідно з розпорядженнями № 37821504/14 та № 37821504/14, грошові кошти у сумі 39 грн. 76 коп.(19 грн. 88 коп. + 19 грн. 88 коп.), які надійшли 19.06.2013р. та 09.07.2013р. до відповідача при примусовому виконанні вимоги № Ф - 261 У перераховано на спеціальний реєстраційний рахунок як погашення витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 17 Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606), підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-У1 (в редакції, чинній на час прийняття вимоги № Ф 261 У від 23.04.2013р.) (далі - Закон № 2464) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату; вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Пунктом 5 вказаного Закону, передбачено, що вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Таким чином, вимога про сплату боргу від 23.04.2013р. № Ф 261 У є виконавчим документом і підлягає виконанню відповідно до норм Закону № 606.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 19 Закону № 606).

Статтею 20 Закону № 606, передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Відповідно до частин першої та другої статті 25 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Разом з цим, статтею 68 Закону № 606, передбачені особливості звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Так, частиною першою вказаної статті передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Однак, згідно з частиною другою вказаної статті, за іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

Частиною третьою вказаної статті, передбачено, що про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Беручи до уваги, що вимога територіального органу Пенсійного фонду України відповідно до пункту 8 частини другої статті 17 Закону №606 є рішенням іншого органу державної влади, та заяву управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про місце отримання пенсії боржником в цьому управлінні, що знаходиться за адресою м. Черкаси, по вул. Вернигори, 17, яка підпорядкована відповідачу, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.04.2013р. №37821504 та постанова про звернення стягнення на пенсію боржника від 20.05.2013р. прийняті відповідно до вимог статей 17, 20, 25 та 68 Закону №606, тому дії державного виконавця є такими, що здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законом.

Крім того, згідно з пунктом 8.3 статті 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи); при формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-ша частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-га частина - порядковий номер, 3-тя частина - літера "У" (узгоджена вимога); вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу; після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів для вручення страхувальнику; працівник зазначеного підрозділу в день отримання вимоги надсилає (вручає) її страхувальнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді; вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пунктів 8.4, 8.5 Інструкції 21-1, протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми; у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку; узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

Відповідно до пункту 8.6 «в» Інструкції №21-1, вимога вважається відкликаною, якщо вона скасовується чи змінюється судом (господарським судом).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтсанції, що виконавче провадження відкрито на виконання узгодженої вимоги, про що свідчить № Ф 261 У, судові рішення, якими вказана вимога скасована, позивачем не надані, тому посилання позивача на ту обставину, що вимога є неузгодженою, є безпідставними.

Відповідно до пунктів 5 і 6 статті 18 Закону № 606, у виконавчому документі зазначаються дата набрання законної (юридичної) сили рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту вимоги № Ф-261 У вбачається, що датою узгодження вимоги є 18.04.2013р.

Відповідно до статті 22 Закону №606, інші виконавчі документи пред'являються до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом, з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Разом з цим, пунктом 16 статті 25 Закону №2464, передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Невідповідність дат, на яку посилається позивач, пояснюється тим, що 18.04.2013р. є датою узгодження вимоги про сплату недоїмки, а 23.04.2013р. - датою формування узгодженої вимоги.

Таким чином, посилання позивача на порушення пунктів 5 і 6 статті 18 Закону №606 є безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №606, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Беручи до уваги вказані приписи, з врахуванням положень статті 68 вказаного Закону виконання вимоги шляхом звернення стягнення на пенсію позивача повинно здійснюватись відділом державної виконавчої служби за місцем виплати пенсії, тобто відповідачем. Відтак, доводи позивача щодо здійснення виконавчого провадження не за місцем знаходження його майна є помилковими.

Статтею 33 Закону №606, передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження; у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що інші порушення, на які посилається позивач, стосуються законності прийняття вимоги від 23.04.2013р. №Ф 261 У, не відносяться до предмету позову, заявленого до відповідача, і повинні розглядатись у справах за позовом до управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст ухвали виготовлений 20.12.2013 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.