Постанова № 36184077, 18.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2013 року Справа № 812/10100/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.

та

представників сторін:

від позивача - Ревенко С.С. (довіреність від 01.10.2013 № 248),

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України до управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області про визнання дій протиправними та скасування рішень від 27 червня 2013 року № 203, № 206, № 207, -

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2013 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду відкрито провадження за адміністративним позовом державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України до управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області про визнання дій протиправними та скасування рішень від 27 червня 2013 року № 203, № 206, № 207.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державне підприємство «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України зареєстровано 23 жовтня 2006 року Слов'яносербськоїю районною державною адміністрацією Луганської області та внесене до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України з ідентифікаційним кодом 34201917.

27 червня 2013 року начальником управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 203, № 206, № 207.

Позивач вважає, що вказані рішення були прийняті з порушенням норм і положень матеріального права, а саме норми п. 7.2.2.Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою Постановою Правління пенсійного фонду України 27 вересня 2010 року №21-5, зокрема що при прийнятті оскаржуваних рішень Пенсійним фондом не приведені дані картки особового рахунку позивача, а при нарахуванні пені не приведені посилання на документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк їх сплати та документи що підтверджують суму та дату погашення недоїмки з єдиного внеску. Також зазначив, що за періоди по яким нараховано штрафні санкції в оскаржуваних рішеннях по даній справі, вже було застосовано санкції Пенсійним фондом в інших рішеннях, а саме в оскаржуваному рішенні від 27 червня 2013 року № 203, відповідачем нараховано штрафні санкції за період з 21 листопада 2011 року по 03 січня 2013 року, однак за вказаний період вже нараховувались штрафні санкції, які відображені в рішеннях від 28 вересня 2012 року № 356, від 16 листопада 2012 року № 385, в оскаржуваному рішенні від 27 червня 2013 року № 206 відповідачем нараховано штрафні санкції за період з 20 квітня 2012 року по 03 січня 2013 року, однак за вказаний період вже нараховувались штрафні санкції, які відображені в рішеннях від 16 листопада 2012 року № 390, № 396, від 27 грудня 2012 року № 575, в оскаржуваному рішенні від 27 червня 2013 року № 207 відповідачем нараховано штрафні санкції за період з 20 березня 2012 року по 03 січня 2013 року, однак за вказаний період вже нараховувались штрафні санкції, які відображені в рішенні від 12 грудня 2012 року № 554.

Також всі суми, які надходять від позивача, як платника єдиного внеску погашають суму недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а не зараховуються за призначенням платежу, який вказується у платіжних дорученнях.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд визнати протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 27 червня 2013 року № 203, № 206, № 207.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеному у позові, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав заперечення проти позову у яких зазначив, що нараховані за рішеннями начальника управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області від 27 червня 2013 року № 203 за період з 21 листопада 2011 року по 03 січня 2013 року, від 27 червня 2013 року № 206 за період з 20 квітня 2012 року по 03 січня 2013 року, від 27 червня 2013 року № 207 за період з 20 березня 2012 року по 03 січня 2013 року штрафні санкції та пеня, були застосовані до позивача у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску, про що свідчать дані картки особового рахунку позивача.

Щодо посилань позивача та той факт, що всі суми, які надходять від державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, погашають суму недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а не зараховуються за призначенням платежу, який вказується у платіжних дорученням, відповідач зазначає, що згідно п.6.10. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

У зв'язку з вищевикладеним, представник відповідача просить суд відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засіданні не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих позивачем доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (тут і надалі в редакції закону, яка була чинна на дату винесення спірних рішень), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 1статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Частиною 3 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено, що платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Судом установлено, що державне підприємство «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України зареєстровано Слов'яносербською райдержадміністрацією Луганської області 23 жовтня 2006 року, за номером 1375 102 0000 000412 (а.с. 17, 18).

Як платник внесків, відповідно до положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач є платником єдиного внеску. Базовим звітним періодом для ДП «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України є календарний місяць.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (частина 1 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Згідно частини 2 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 3 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 10 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частина 13 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Частиною 14 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Пунктом 3 частини 15 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Частиною 16 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до пункту 7.1 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994-18289, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Пунктом 7.2 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994-18289, встановлено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 2.1.1-2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції у таких розмірах, серед іншого, підпунктом 7.2.2 пункту 7.2 розділу 7 Інструкції, визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Згідно з пунктом 7.5 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994-18289, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Пунктом 7.7 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994-18289, передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 7.2, 7.3, 7.5 та 7.6 розділу VII цієї Інструкції, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 червня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області було прийнято рішення № 203 відповідно до якого позивачу відповідно до частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховано штраф в розмірі 51,42 грн. та пеню - 210,31 грн. за період з 21 листопада 2011 року по 03 січня 2013 року (а.с. 19).

Розрахунком штрафної санкції до вказаного рішення підтверджено, що датою виникнення боргу є 21 листопада 2011 року в зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску за жовтень 2011 року, що нараховано відповідно до поданого звіту за вказаний період в розмірі 514,20 грн. Дата фактичної сплати вказаної суми є 03 січня 2013 року (а.с. 48, 59).

Вказане рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Пенсійного фонду України, рішеннями від 01 серпня 2013 року № 5055/09-10 та 25 жовтня 2013 року № 28490/09-10, відповідно, скаргу підприємства залишено без задоволення, оскаржуване рішення 27 червня 2013 року № 203 - без змін. (а.с.53, 54).

27 червня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області було прийнято рішення № 206 відповідно до якого позивачу відповідно до частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховано штраф в розмірі 171,71 грн. та пеню - 443,01 грн. за період з 20 квітня 2012 року по 03 січня 2013 року (а.с. 21).

Відповідно до розрахунку до вказаного рішення судом встановлено, що датою виникнення боргу є 20 квітня 2012 року в зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску за березень 2012 року, що нараховано відповідно до поданого звіту за вказаний період в розмірі 1717,09 грн. Дата фактичної сплати вказаної суми є 03 січня 2013 року (а.с. 50, 66).

Вказане рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Пенсійного фонду України, рішеннями від 01 серпня 2013 року № 5053/09-10 та 25 жовтня 2013 року № 28487/09-10, відповідно, скаргу підприємства залишено без задоволення, оскаржуване рішення 27 червня 2013 року № 206 - без змін. (а.с.55, 56).

Крім того, 27 червня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області було прийнято рішення № 207 відповідно до якого позивачу відповідно до частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховано штраф в розмірі 44,15 грн. та пеню - 127,59 грн. за період з 20 березня 2012 року по 03 січня 2013 року (а.с. 21).

Відповідно до розрахунку до вказаного рішення судом встановлено, що датою виникнення боргу є 20 березня 2012 року в зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску за лютий 2012 року, що нараховано відповідно до поданого звіту за вказаний період в розмірі 441,48грн. Дата фактичної сплати вказаної суми є 03 січня 2013 року (а.с. 52, 66).

Вказане рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Пенсійного фонду України, рішеннями від 01 серпня 2013 року № 5052/09-10 та 25 жовтня 2013 року № 28486/09-10, відповідно, скаргу підприємства залишено без задоволення, оскаржуване рішення 27 червня 2013 року № 207 - без змін. (а.с.57, 58).

Позивачем не доведено вказані в позові обставини, що за періоди по яким винесено оскаржувані рішення вже приймались інші рішення Пенсійним фондом, оскільки до суду не надано копії відповідних рішень або інші докази на підтвердження вказаних обставин.

Суд не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що всі суми, які надходять від позивача, як платника єдиного внеску погашали суму недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а не зараховувались за призначенням платежу, який вказується у платіжних дорученнях, оскільки відповідно п.6.10. Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994-18289, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем не було своєчасно сплачено єдиний внесок за період жовтень 2011 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 27 червня 2013 року № 203, № 206, № 207 обґрунтованими та правомірними, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.88-94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.8 п.1 ст.40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2013 рік затверджено Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік», відповідно до якого мінімальна заробітна плата з 01 січня 2013 року складає 1147,00 грн.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір мінімального судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 1720,50 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачено 172,06 грн.

Оскільки рішення суду постановлено не на користь позивача, суд вважає за необхідне стягнути з державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України різницю між сумою сплаченого судового збору та ставкою судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1548,44 грн.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 18 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 20 грудня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України до управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області про визнання дій протиправними та скасування рішень від 27 червня 2013 року № 203, № 206, № 207 - відмовити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 34201917, місцезнаходження: 93733, Луганська область, Слов'яносербський район, сел. Металіст, вул. Октябрьська, буд. 14) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1548,44 грн. (одну тисячу п'ятсот сорок вісім гривень сорок чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 20 грудня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб