Ухвала суду № 36183530, 16.12.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13775/13-ц Провадження № 22-ц/772/4193/2013Головуючий в суді першої інстанції:Антонюк В. В.Категорія: 31Доповідач: Пащенко Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Жданкіна В.В., Ковальчука О.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПрАТ «СК «УНІКА» про відшкодування матеріальної шкоди від злочину, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПрАТ «СК «УНІКА» про відшкодування матеріальної шкоди від злочину.

В заяві зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1, біля 23-12 год., водій ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Хюндай Туксон», д/н НОМЕР_1, в районі перехрестя вул. Зодчих та вул. Академіка Ющенка у м. Вінниці, зі швидкістю понад 134 км/год., не впорався з керуванням та виїхав за межі проїзної частини, де на території літнього майданчика кафе «Карабас», здійснив наїзд на її-позивачки сина - ОСОБА_5, який вийшов з даного кафе. Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень син загинув на місці пригоди.

Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 13.10.2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.286 КК України та засуджено до 10 років позбавлення волі і стягнуто на користь позивача 80000 грн. матеріальної шкоди, 8000 грн. витрат на правову допомогу та 250000 грн. моральної шкоди. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26.01.2012 року вказаний вирок в частині призначення покарання, стягнення 8000 грн. витрат на правову допомогу та 250000 грн. моральної шкоди - залишено без змін, в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 80000 грн. вирок скасовано, а справа в цій частині направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 03.07.2012 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 23.10.2012 року, на користь її-позивачки стягнуто з ПрАТ «СК «УНІКА» майнову шкоду, завдану злочином, в сумі 26272,63 грн., у решті вимог - відмовлено.

На момент вчинення ДТП відповідач ОСОБА_3 мав укладений договір страхування з ПрАТ «СК «УНІКА» з страховим полісом зі строком дії до 10.01.2012 року. Відповідно до зазначеного полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду завдану життю та здоров'ю становить - 100000 грн., за шкоду завдану майну - 50000 грн.. Власником вказаного автомобіля «Хюндай Туксон», д/н НОМЕР_1, є відповідачка ОСОБА_4

Вона-позивачка понесла витрати на виготовлення та встановлення пам'ятника в сумі 40500 грн., що підтверджується накладною. Тому просила стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 16772,63 грн. матеріальної шкоди за виготовлення та встановлення пам'ятника, з ПрАТ «СК «УНІКА» стягнути 100000 грн. за шкоду заподіяну життю і здоров'ю потерпілого-загибель сина та 23727,37 грн. матеріальної шкоди за виготовлення та встановлення пам'ятника відповідно до встановлених лімітів страхового поліса.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди за встановлення пам'ятника в розмірі 5839,74 грн. та на користь держави 229,40 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути на її користь з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно 28980 грн. за виготовлення та встановлення пам'ятника, з ПрАТ «СК «УНІКА» 100000 грн. за шкоду заподіяну життю і здоров'ю-смертю потерпілого, як одноразова виплата (регламентна виплата), 11520 грн. за виготовлення та встановлення пам'ятника та моральну шкоду у розмірі 5% ліміту, а саме 5000 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та її представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1, близько 23 год.12.хв. у м. Вінниці в районі перехрестя вул. Академіка Ющенко та вул. Зодчих, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи на підставі договору доручення належним його матері ОСОБА_4 автомобілем марки «Хюндай Туксон», д/н НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю понад 134км на годину, не впорався із керуванням та виїхав за межі проїзної частини, де на території літнього майданчика кафе «Карабас» здійснив наїзд на ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, які від отриманих тяжких тілесних ушкоджень загинули на місці.

Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 13.10.2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та засуджено до 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на три роки, а також ОСОБА_2 визнано потерпілою і цивільним позивачем та стягнуто, зокрема, на її користь 80000 грн. матеріальної шкоди, 8000 грн. витрат на правову допомогу та 250000 грн. моральної шкоди (а.с.6-14). Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 24.01.2013 року вказаний вирок в частині вирішення цивільних позовів щодо стягнення із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_2 та інших матеріальної шкоди скасовано, а справа в цій частині направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства (а.с.16-18).

Згідно полісу № АА/1103148 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 11.01.2011 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 під час керування ним транспортним засобом застрахована страхувальником ПрАТ «СК «УНІКА» на строк з 11.01.2011 року по 10.01.2012 року включно. Відповідно до п.2 даного полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю, здоров'ю на одного потерпілого складає 100000 грн. (а.с.5).

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 03.07.2012 року на користь ОСОБА_2 стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «УНІКА» в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, 22504,73 грн. (а.с.21-23) Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 23.10.2012 року рішення Ленінського райсуду м. Вінниці від 03.07.2012 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та інших матеріальної шкоди та судового збору на користь держави скасовано, та ухвалено нове рішення, яким у задоволені цих вимог відмовлено, а в частині стягнення з ПАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_2 змінено та збільшено розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_2 з 22504,73 грн. до 26272,63 грн.. В решті рішення суду залишено без змін та набрало законної сили (а.с.24-27).

Як видно, позивачка звернулась в суд з вимогами про відшкодування їй витрат, пов'язаних з встановленням пам'ятника, які просила стягнути в межах суми ліміту страхової відповідальності з страхової компанії, а в частині, що перевищує вказаний ліміт, солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також стягнути з страхової компанії шкоду заподіяну життю, здоров'ю в розмірі 100000 грн.

Згідно ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою заподіяною життю та здоров'ю потерпілого в результаті ДТП є шкода ( в тому числі моральна шкода), пов'язана з лікуванням потерпілого, із тимчасовою втратою працездатності, із стійкою втратою працездатності, із смертю потерпілого.

Відповідно до ст.27 цього Закону право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання. Витрати на поховання мають бути обгрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.

З матеріалів справи вбачається, що витрати на поховання були позивачці відшкодовані згідно рішення апеляційного суду Вінницької області від 23.10.2012 року і це не заперечували позивачка та її представник.

Також суд встановив, що, відповідно до накладної №12 від 09.102012 року «ПП ОСОБА_9» ОСОБА_2, придбано пам'ятник та огорожу вартістю 40500 грн. Дана накладна містить печатку «ФОП ОСОБА_9» та відмітку «сплачено» (а.с.30). ОСОБА_9 є фізичною особою -підприємцем, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_3 від 19.12.2007 року (а.с.66). Крім того, відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2, ОСОБА_9 з 01.01.2012 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування (а.с.67).

Врахувавши вищевказані обставини та вимоги закону, суд дійшов вірного висновку, що позивачка має право на відшкодування витрат на виготовлення та встановлення пам'ятника і огорожі, що позивачкою доведено понесення таких витрат в сумі 40500 грн. відповідною накладною, яка є належним доказом.

Разом з тим, визначаючись з розміром витрат на виготовлення та встановлення пам'ятника та огорожі, які підлягають стягненню на користь позивачки, суд правильно виходив з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п.24 постанови від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож в даній місцевості.

Згідно довідки КП Вінницької міської ради «Комбінат комунальних підприємств» від 23.10.2013 року №204 така вартість становить 5839,74 грн. (а.с.82).

Тому суд обґрунтовано визначив, що витрати позивачки на виготовлення та встановлення пам'ятника та огорожі підлягають відшкодуванню частково, а саме в частині граничної вартості стандартного пам'ятника в даній місцевості, тобто в сумі 5839,74 грн. При цьому, суд врахував, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована, а відтак зазначена сума підлягає стягненню лише з ПрАТ «СК «УНІКА», як така, що не перевищує суму страхового відшкодування (ліміту) з урахуванням вже стягнутої відповідно до рішення апеляційного суду Вінницької області від 23.10.2012 року матеріальної шкоди в розмірі 26272, 63 грн.

Крім цього, суд дійшов правильного висновку, що вимога про солідарне стягнення матеріальної шкоди в розмірі 16772,63 грн. з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є безпідставною з огляду на те, що вимога відшкодування витрат на встановлення пам'ятника та огорожі підлягає задоволенню лише в межах граничної вартості стандартного пам'ятника, а ця вартість є в межах суми страхового відшкодування. Ця ж вимога до ОСОБА_4 взагалі є безпідставною, так як, в даному випадку, відповідальність за спричинену матеріальну шкоду несе ОСОБА_3, який правомірно володів транспортним засобом, що встановлено вироком у кримінальній справі.

Відмовляючи в задоволенні вимоги щодо стягнення 100000 грн. за шкоду заподіяну життю і здоров'ю потерпілого-загибель сина, суд вірно виходив з того, що само по собі зазначення в страховому полісі розміру ліміту страхового відшкодування такої шкоди в сумі 100000 грн. не є підставою для стягнення цієї суми, а вказаний позивачкою розмір цієї шкоди не підтверджено відповідними документальними доказами.

Висновки та рішення суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Посилання позивачки в скарзі на положення п.27.4 ст.27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка діє в редакції Закону №5090-VI (5090-17) від 05.07.2012 року, є безпідставним, оскільки страховий випадок (ДТП) стався 16.05.2011 року, тобто до набрання чинності цим Законом та, зокрема, нової редакції вказаної статті.

Щодо вимог скарги, які стосуються вирішення по суті позовних вимог позивачки, то ці вимоги фактично є зміною і збільшенням (вимога про моральну шкоду) останніх, що суперечить вимогам ч.2 ст.31, ч.1 ст.303 ЦПК України, а тому до уваги не приймаються.

Решта доводів апеляційної скарги також безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно: /підпис/