Ухвала суду № 36180933, 18.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/1068/2013-ц Головуючий у І інстанції Архангельський А.М.Провадження № 22-ц/780/6567/13 Доповідач у 2 інстанції ФінагєєвКатегорія 19 18.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Бобко О.В.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року позивач звернулася до суду та просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля HUNDAI H1 д.р.н. НОМЕР_1 від 25 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину зазначеного транспортного засобу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у листопаді 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено шлюб. У листопаді 2011 року подружжя позичило у батька ОСОБА_2 кошти, на які було придбано автомобіль, який зареєстровано на ім'я відповідача. У квітні 2013 року шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинилися, а згодом ОСОБА_2 дізналася, що ОСОБА_1 без її згоди зняв автомобіль з реєстрації та продав його. Згоду на продаж транспортного засобу позивач не надавала.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля HUNDAI H1, 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузову - НОМЕР_2 від 25 жовтня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вигляді довідки-рахунку серії ДПІ № 761231. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину автомобіля HUNDAI H1, 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузову - НОМЕР_2.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального права та ухвалення рішення відповідно до вимог закону. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги той факт, що рахунок-довідка, на підставі якого відчужено автомобіль, не є правочином, а є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 03 листопада 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб № 052597 (а.с.4).

З довідки, наданої Ставищенським МРЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області вбачається, що автомобіль HUNDAI H1, 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузову - НОМЕР_2, зареєстрований 28.10.2011 року за гр. ОСОБА_1, був знятий з обліку для реєстрації та зареєстрований за гр. ОСОБА_3 згідно довідки рахунку ДПІ № 761231 від 25.10.2012 року (а.с.38, 79). Також на заяві про реєстрацію транспортного засобу стоїт штамп "Продано".

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надавала згоду на продаж автомобіля, який є спільною сумісною власністю подружжя.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

З матеріалів справи вбачається, що спірний автомобіль був придбаний під час шлюбу. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 65 СК України - Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що автомобіль, що є об'єктом спільного майна подружжя, був проданий без згоди дружини, а отже такий договір купівлі продажу, оформлений довідкою-рахунком є недійсним. Зазначені висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та грунтуюьться на наявних у справі доказах.

Доводи апеляційної скарги в частині. що довідка-рахунок не є договором купівлі продажу, колегія суддів не може взяти до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема, довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Отже надана суду довідка рахунок підтверджує укладення відповідачем оскаржуваного договору купівлі продажу.

За таких висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апелянта задоволені бути не можуть. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.