Рішення № 36180312, 11.12.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/1301/13-ц Головуючий у 1-й інст. Василенко Р.О.

Категорія 27 Доповідач Товянська О. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Микитюк О.Ю.

при секретарі : Гуковій О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (Далі - ПАТ КБ «Приватбанк») на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 вересня 2013 року, -

встановила:

В червні 2013р. ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом. Просив звернути стягнення на буд.АДРЕСА_1 загальною площею 71.2м2, житловою - 47,3м2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № ZHKWGK00000010 від 21.11.2006р. з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності для можливості здійснення позивачем всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Зазначав, що відповідно до кредитного договору № ZHKWGK00000010 від 21.11.2006р., укладеного між сторонами, відповідач отримав 5400,00дол.США кредиту зі сплатою 12,00% на рік за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 18.11.2016р. На забезпечення виконання зобов'язань сторони 21.11.2006 уклали договір іпотеки, за яким відповідач надав в іпотеку буд.АДРЕСА_1 що належить йому на праві власності на підставі договору купівлі - продажу. Зобов'язання належним чином відповідач не виконував, що призвело до збитків Банку, в зв'язку з чим ОСОБА_1 станом на 07.12.2012р. має 8785,85дол. США, що за курсом Нацбанку складає 70198,94грн. заборгованості, з яких : заборгованість за кредитом - 4652,47дол.США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 2307,47дол.США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 207,02дол.США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 1618,89дол.США.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі Банк просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає, що предмет іпотеки належить на праві власності лише ОСОБА_1, частка майна дітей відсутня, тому їх майнові права не порушено. Вказує, що Закон «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» спірні правовідносини не регулює.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися. Про місце та час розгляду справи, відповідно до ст.ст.74.76 ЦПК України, повідомлені належно. Згідно з ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторін,або інших осіб,які беруть участь у справі,належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи в апеляційному суді.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовивши у задоволенні позову, суд виходив із того, що зверненням стягнення буде порушено права неповнолітніх дітей на житло.

Проте з таким висновком погодитись не можна з таких підстав.

Судом встановлено, що 21 листопада 2006р. між Банком і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ZHKWGK00000010 і відповідач отримав 5400дол. США зі сплатою 12% річних з терміном повернення - 18.11.2016р. На забезпечення виконання зобов'язань 21.11.2006р. сторони уклали іпотечний договір, за яким відповідач передав в іпотеку нерухоме майно - буд.АДРЕСА_1, загальною площею 71.2м2, а житловою - 47,3м2. Проте зобов'язання відповідач належним чином не виконував, заборгованість складає 8785,85дол. США. У спірному будинку відповідач проживає разом із дружиною та малолітніми дітьми - 2004 р.н. і 2010р.н.

Відповідно до ст.ст.7,11,33 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Дане майно належало на праві власності ОСОБА_1 При укладенні договору іпотеки дотримані вимоги ст.5,6,18 Закону України „Про іпотеку", майно відповідає вимогам до предмету іпотеки, у договорі містяться всі істотні умови.

Судом встановлено, що зобов'язання відповідачем у повному обсязі не виконується. Згідно відповідних пунктів договорів іпотеки, укладених з відповідачем, ч.1 ст.33 Закону України „Про іпотеку", ст.589 ЦК України іпотекодержатель - Банк вправі задовольнити свої вимоги на погашення суми кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з його вартості.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з положень ч.2 ст.16 ЦК України, ч.3 ст.33, ст.36, ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів враховує, що як кредитний договір, так і договір іпотеки є чинними і ніким не оспорені..

Вартість спірного майна погоджена сторонами при укладенні договору іпотеки.

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог (ч.1 ст.11 ЦПК України).

Апеляційний суд враховує, що ознаками судових доказів є їх достовірність і достатність. Достовірність доказів - це їх якість, точність і правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування. А достатність - це сукупність доказів, яка дозволяє вирішити справу.

Виходячи з вимог ст. 177 СК України, ч.3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» без дозволу органу опіки і піклування не можна укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, здійснювати відчуження житла. Згідно з ч.2 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням на рівні з власником або наймачем, органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

У відповідності до ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна, неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень, органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей, для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

П.44 постанови Пленуму ВССУ №5 від 30 березня 2012р.„Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" передбачено, що згідно зі с.32 ЦК, ст.177 СК і ст.17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування".

Судом встановлено, що на час укладення як кредитного договору, так і договору іпотеки, у спірному житлі ні відповідач, ні його діти не були зареєстровані, тобто ні права власності, ні права користування спірним житлом діти не мали.

Виходячи із змісту ст.32 ЦК України, ст.177 СК України, ст.17 Закону України „Про охорону дитинства", оскільки на момент укладення договору іпотеки малолітні діти не мали права власності на предмет іпотеки або права користування ним, у спірному будинку не проживали, тому їх права не порушені зверненням стягнення на предмет іпотеки не порушені.

За таких обставин рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,314,316,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZHKWGK00000010 від 21.11.2006р., укладеним між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", та ОСОБА_1, в розмірі 70198,94грн;, звернути стягнення на предмет іпотеки за відповідним договором іпотеки від 21.11.2006р., укладеними між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", і ОСОБА_1 - будинок АДРЕСА_1 загальною площею 71.2м2, житловою - 47,3м2. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України "Про іпотеку", визнавши початкову ціну продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді: