Постанова № 36179349, 10.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа № 903/880/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Новаку Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Філімонової І.О. - представника за довіреністю від 28.05.2012р.

від відповідачів:

- ДП "Городоцьке лісове господарство": Макарчук Н.С.- представника за довіреністю від 04.11.2013р. №33

- Маневицької райдержадміністрації: не з"явився

прокурора Пушкарчука С.В. - посвідчення від 04.06.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Городоцьке лісове господарство", с.Городок Маневицького району Волинської області

на рішення господарського суду Волинської області

від 10.09.13 р. у справі № 903/880/13 (суддя Костюк С.В.)

за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини А0780, м.Львів

до

- Державного підприємства "Городоцьке лісове господарство", с.Городок Маневицького району Волинської області

- Маневицької районної державної адміністрації, смт. Маневичі Волинської області.

про визнання нечинним та скасування розпорядження Маневицької районної державної адміністрації від 09.02.2005 року №24 "Про підтвердження права землекористування Городоцького державного лісогосподарського підприємства" та визнання нечинним та скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою Городоцьким держлісгоспом від 08.08.1995 року І-ВЛ №000298

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.09.2013р. у справі №903/880/13 задоволено позов Волинського прокурора з нагляду за додерженням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства Оборони в особі військової частини А0780 до Маневицької районної державної адміністрації, Державного підприємства "Городоцьке лісове господарство" про визнання нечинним та скасування розпорядження Маневицької районної державної адміністрації від 09.02.2005 року № 24 "Про підтвердження права землекористування Городоцького державного лісогосподарського підприємства" та визнання нечинним та скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою Городоцьким держлісгоспом від 08.08.1995 року І-ВЛ №000298.

Визнано нечинним та скасовано розпорядження Маневицької районної державної адміністрації від 09.02.2005р. №24 "Про підтвердження права землекористування Городоцького державного лісогосподарського підприємства".

Визнано нечинним та скасовано Державний акт на право постійного користування землею, виданий Городоцькому держлісгоспу Волинського державного лісогосподарського об'єднання "Волиньліс" від 08.08.1995 І-ВЛ №000298.

Стягнуто з Маневицької районної державної адміністрації судовий збір в сумі 1147,00 грн.

Стягнуто з ДП "Городоцьке лісове господарство" судовий збір в сумі 1147,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 10.09.2013р. та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволені вимог позивача.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- в порушення ч.2 ст.56 ГПК України, позивач не надіслав відповідачу копію позовної заяви з додатками, чим порушив процесуальне право останнього подати письмовий відзив;

- позовна давність, щодо вимог про визнання нечинним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 08.08.1995р. І-ВЛ №000298, сплинула у 2008 році і прокурор та позивач не мали поважних причин для пропущення вказаного строку.

Маневицька районна державна адміністрація у письмовому відзиві №3939/37/2-13 від 26.11.2013р. підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просить рішення господарського суду Волинської області від 10.09.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач у письмовому відзиві №173/147/420-юс від 02.12.2013р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Волинської області від 10.09.2013р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор у письмовому відзиві №2527 вих-13 від 10.12.2013р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Волинської області від 10.09.2013р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Маневицької райдержадміністрації в засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника Маневицької райдержадміністрації , належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника Маневицької райдержадміністрації .

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Волинської обласної ради депутатів трудящих військовій частині 21825 був виданий Державний акт №XII-1-5 від 01.11.1968р. на право постійного користування земельною ділянкою площею 24157,7 га (а.с.36-37).

В довідці військової частини А 0780 від 12.10.2010 року № 147/237/1-юс (а.с.14) зазначено, що виконавчим комітетом Волинської обласної ради народних депутатів 01.11.1968р. військовій частині 21825 (інженерно-аеродромна служба тилу), як структурному підрозділу управління 14 Повітряної армії, видано державний акт №ХІІ-1-5 на право постійного користування земельною ділянкою площею 24157,7 га на території Ковельського району з її планом та описом меж. Вказана земельна ділянка використовувалась як навчально-матеріальна база - авіаційний полігон, відповідно, для безпосереднього підтримання об'єктів полігону створено авіаційний полігон з умовним найменуванням «військової частини 1917 2» ( з 1972 року - 21343, а з 2000 року - А 1547), яка входила до складу військової частини 14 Повітряної армії. Відповідно до дерективи Міністерства оборони України від 02.03.1994р. №Д-115/1/01/120 управління 14 повітряної армії було переформовано в управління 14 авіаційного корпусу з єдиним умовним найменуванням "військова частина А3822". Після розформування управління 14 авіаційного корпусу згідно директиви Головнокомандувача Повітряних сил Збройних Сил України від 02.12.2004р. №350/120/1/05 правонаступником військової частини А3822 визначено військову частину А0780, до складу якої входить авіаційний полігон з умовним найменуванням військова частина А1547.

З рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2003 року у справі №32/288 (а.с.23-24), яким задоволено позов Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі військової частини А-3822 до Волинської обласної державної адміністрації за участю третіх осіб: Ковельського спеціалізованого лісогосподарського товариства "Тур", Городоцького держлісгоспу об"єднання "Волиньліс", Камінь-Каширського держлісгоспу об"єднання "Волиньліс" про визнання недійсним розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 12.04.2002р. №175 "Про затвердження права землекористування Камінь-Каширського та Городоцього держлісгоспів об"єднання "Волиньліс" та Ковельського спеціалізованого лісогосподарського товариства "Тур" також вбачається, що земельна ділянка площею 24157,7 га, надана військовій частині 21825 на підставі державного акту №XII-1-5 від 01.11.1968 року, перебувала у законному користуванні військової частини 21343, яка була підпорядкована військовій частині А - 3822.

Крім того, рішенням господарського суду Волинської області від 07.04.2005р. у справі №06/13-55, яким відмовлено у позові Військовій частині -3822, м.Львів до Ковельського спеціалізованого лісогосподарського товариства "Тур", Камінь-Каширського держлісгоспу, Городоцького держлісгоспу про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р., якою залишено без змін вказане рішення за результатами розгляду апеляційного подання Першого заступника військового прокурора Західного регіону України, встановлено, що законним користувачем земельної ділянки площею 24157,7 га, яка згідно рішення виконавчого комітету Волинської обласної Ради депутатів трудящих від 01.11.1968р. №12/28 була надана військовій частині 21825, є військова частина А-1547, при цьому фактичним користувачем такої земельної ділянки є військова частина А-3822, правонаступником якої є військова частина А-6780, і якій в даний час підпорядкована військова частина А-1547.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. у справі №5004/417/12 (а.с.26-35,41-45), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2013р., за позовом Військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Військової частини А-0780 до Ковельської районної державної адміністрації, Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур", за участю прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Військової частини А-0780, про визнання недійсним розпорядження Ковельської РДА №41 від 31.01.2005 року та скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, якою визнано нечинними та скасовано розпорядження Ковельської райдержадміністрації №41 від 31.01.2005 року "Про підтвердження права землекористування Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур" та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур" серія ІІ-ВЛ №001718 від 22.07.1994р., зокрема, встановлено, що звуженим рішенням виконкому Волинської обласної ради депутатів трудящих було прийняте рішення №12/28 від 11.11.1968 року "Про закріплення в постійне користування земельної ділянки площею 24157,7 га за військовою частиною 21825". Також, судом встановлено, що військова частина 21343 була сформована 01.07.1954р. на підставі директиви Міністра оборони СРСР від 18.04.1954р. №ОРГ/00350/11; військовій частині 21343 15.11.2000р. на підставі директиви Міністра оборони України від 27.09.2000р. №1151050 присвоєно нове умовне найменування військова частина А1547. Авіаційний полігон з умовним найменуванням військова частина А1547 входить до складу Повітряного командування "Захід", своє призначення по організації функціонування авіаційного полігону не змінював та безпосередньо підпорядкований командиру військової частини А0780.

В силу ч.3 ст.4 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", вказані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, судова колегія вважає безсумнівними встановлені рішеннями господарського суду м.Києва від 23.05.2003р. у справі №32/288, господарського суду Волинської області від 04.04.2005р., Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р. у справі №06/13-55, Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. у справі №5004/417/12 факти, при цьому, ці факти не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які не потребують додаткового доведення зазначених вище обставин та фактів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вищого арбітражного суду від 29.04.1998р. у справі №13/6 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі військової частини А3822 до Волинської обласної ради про визнання недійсними актів, рішення Волинської обласної ради від 04.05.1995р. №4/8 "Про передачу земель військової частини 21343", на підставі якого Городоцькому держлісгоспу Волинського державного лісогосподарського об"єднання "Волиньліс" виданий оспорений Державний акт від 08.08.1995 року серія І-ВЛ №000298, визнано недійсним (а.с.20-21).

Таким чином, законна підстава постійного користування земельною ділянкою у Городоцього держлісгоспу об"єднання "Волиньліс" відпала.

Проте, незважаючи на це, розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації №175 від 12.04.2002р. визнано чинним, зокрема, Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 6520,4 га, серії І-ВЛ №000298 від 08.08.1995р., виданий Городоцькому держлісгоспу об'єднання "Волиньліс" (а.с.22).

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2003 року у справі №32/288 визнано недійсним зазначене розпорядження Волинської обласної державної адміністрації (а.с.23-24).

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.05.2003р. у справі №32/288 за позовом військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі військової частини А-3822 до Волинської обласної державної адміністрації за участю третіх осіб: Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур", Городоцького держлісгосп об`єднання "Волиньліс", Камінь-Каширського держлісгосп об`єднання "Волиньліс" про визнання недійсним розпорядження №175 "Про підтвердження права землекористування Камінь-Каширського і Городоцького держлісгоспів об`єднання "Волиньліс" та Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур", встановлено, що Волинська обласна державна адміністрація помилково керувалась статтею 57 ЗК України, внаслідок чого змінено цільове призначення земель. Землі, стосовно яких було прийнято рішення не належать до земель лісового фонду, а відносяться до земель оборони. Вказаним рішенням також встановлено, що при прийнятті розпорядження №175 Волинською обласною державною адміністрацією був порушений порядок вилучення земельних ділянок, який передбачає обов'язковість згоди землекористувачів, а за відсутності такої згоди питання вилучення земельної ділянки вирішується в судовому порядку. Судом також встановлено, що військовою частиною 21343 згоди на вилучення не надавалось (а.с.23-24).

Як свідчать матеріали справи, 09.02.2005р. Маневицькою районною державною адміністрацією видано розпорядження №24 "Про підтвердження права землекористування Городоцького державного лісового господарства", яким визнано чинним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 6520,4 га, серії І-ВЛ №000298 від 08.08.1995р., виданий Городоцькому держлісгоспу (а.с.25).

Зі змісту вказаного розпорядження вбачається, що Маневицька районна державна адміністрація прийняла таке розпорядження, посилаючись на визнане недійсним рішенням Вищого арбітражного суду від 24.04.1998р. №13/6 рішення Волинської обласної ради народних депутатів від 04.05.1995р. №4/8, враховуючи, що Городоцьке державне лісогосподарське підприємство продовжує користуватися земельною ділянкою на підставі невизнаного у судовому порядку державного акту від 08.08.1995р. серії1-ВЛ №000298, зазначаючи про особливість ситуації, що склалася з вказаною земельною ділянкою, та вважаючи, що ця ситуація виключає необхідність повторного рішення про надання цієї земельної ділянки в користування суб"єкту, з наданням йому нового державного акта на право користування земельною ділянкою, керуючись пунктом 2 ст.21 Закону України "Про державні адміністрації", ст.ст.57, 122, 123 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

22.05.2013р. військова частина А0780 звернулася до Волинського прокурора з нагляду за додерженням законів у воєнній сфері із заявою №178/147/193-юс про захист інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним, зокрема, розпорядження Маневицької районної державної адміністрації від 09.02.2005р. №24 (а.с.11-13).

За вказаних обставин, Волинський прокурор з нагляду за додерженням законів у воєнній сфері, керуючись, зокрема, ст.121 Конституції України, ст.29 ГПК України, ст.ст.20,36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст.77, 92, 141, 142 Земельного кодексу України, ст.ст.1,2 "Про використання земель оборони", звернувся до господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини А0780 про визнання нечинним та скасування розпорядження Маневицької районної державної адміністрації від 09.02.2005 року № 24 "Про підтвердження права землекористування Городоцького державного лісогосподарського підприємства" та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою Городоцьким держлісгоспом від 08.08.1995 року І-ВЛ №000298 (а.с.2-10).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 10.09.2013р. позов задоволено (а.с.66-71).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 77 Земельного кодексу України 2001 року (далі - ЗК України) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 7 Земельного кодексу України (в редакції Закону України 1992р., із змінами, внесеними 1993р.) постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органом державної виконавчої влади або виконавчим органом місцевого самоврядування (ч.ч.2,3 ст.3 Земельного кодексу України в редакції 1992р.).

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України 2001 року визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного землекористування може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Норми ч.1 ст.123 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на дату винесення оскарженого розпорядження передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ст.126 ЗК України).

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Як стверджується матеріалами справи, рішення виконкому Волинської обласної ради депутатів трудящих від 11.11.1968р. №12/28 "Про закріплення в постійне користування земельної ділянки площею 24157,7 га за військовою частиною 21825" та державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою від 01.11.1968р. №ХІІ-1-5, виданий на підставі зазначеного вище рішення виконкому Волинської обласної ради депутатів трудящих, недійсними не визнано, відповідно, є чинними.

Також, матеріали справи не містять доказів про припинення права землекористування згідно вказаного державного акта у встановленому земельним законодавством порядку.

Як передбачено ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 вказаної статті унормовано, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією ж нормою також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вказав, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

В оскарженому розпорядженні Маневицької районної державної адміністрації від 09.02.2005р. №24 "Про підтвердження права землекористування Городоцького державного лісового господарства", яким визнано чинним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 6520,4 га, серії І-ВЛ №000298 від 08.08.1995р., зазначено, що рішення про визнання спірного державного акта на право постійного користування землею Городоцьким держлісгоспом недійсним не приймалось.

Однак, як свідчать матеріали справи та зазначалося вище, державний акт від 08.08.1995 року І-ВЛ №000298 виданий на підставі рішення Волинської обласної ради від 04.05.1995 року №4/8 (а.с.17), визнаного недійсним рішенням Вищого арбітражного суду від 29.04.1998р. у справі №13/6 (а.с.20-21).

Відтак, компетентним органом станом на 09.02.2005р. рішення про надання ДП "Городоцьке лісове господарство" земельної ділянки у встановленому законом порядку не приймалося.

Таким чином, судом встановлено, що оспорені державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 08.08.1995р. серії І-ВЛ №000298 та розпорядження Маневицької районної державної адміністрації від 09.02.2005р. №24 не відповідають вимогам законодавства, чинного на момент їх прийняття, зокрема, ст.ст.3 Земельного кодексу України, в редакції 1992р., ст.ст.116,123,141 Земельного кодексу України, яке регулює земельні правовідносини, та порушують права та інтереси позивача - Міністерства оборони України в особі військової частини А-0780, як законного землекористувача.

Як встановлено судом, про порушення інтересів держави - Міністерства оборони України прокурору стало відомо з рішення господарського суду м.Києва від 23.05.2003р. у справі №32/288 за позовом військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі військової частини А-3822 до Волинської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб: Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур", Городоцького держлісгоспоб`єднання "Волиньліс", Камінь-Каширського держлісгоспоб`єднання "Волиньліс", про визнання недійсним розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 12.04.2002р. №175, яким, зокрема, визнано чинним Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 6520,4 га від 08.08.1995р. серії І-ВЛ №000298.

Відповідно, трирічний строк позовної давності для заявлення позову про скасування Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 6520,4 га від 08.08.1995р. серії І-ВЛ №000298 закінчився 24.05.2006р.

Також, як свідчать матеріали справи, про порушення інтересів держави в особі Міністерства оборони України, у зв"язку з прийняттям Маневицькою районною державною адміністрацією оспореного розпорядження від 09.02.2005р. №24 "Про підтвердження права землекористування Городоцького державного лісогосподарського підприємства", прокурору було відомо з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р. у справі №06/13-55, прийнятої за результатами розгляду судом апеляційного подання Першого заступника військового прокурора Західного регіону України на рішення господарського суду Волинської області від 07.04.2005р. за позовом військової частини 3822, м.Львів до Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур", Городоцького держлісгоспоб`єднання "Волиньліс", Камінь-Каширського держлісгоспоб`єднання "Волиньліс" про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Таким чином, трирічний строк позовної давності для заявлення позову про скасування розпорядження Маневицької районної державної адміністрації закінчився 25.11.2008р.

Керуючись нормами ст.ст.71, 76 ЦК УРСР, ст.ст.256, 257, ч.3, 5 ст.267 ЦК України, судова колегія вважає, що клопотання прокурора про поновлення строку позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання нечинним та скасування розпорядження Маневицької районної державної адміністрації від 09.02.2005р. №24 "Про підтвердження права землекористування Городоцького державного лісогосподарського підприємства" та Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 6520,4 га від 08.08.1995р. серії І-ВЛ №000298 підлягає задоволенню, з огляду на поважність причин його пропуску та необхідність захисту порушеного права Міністерства оборони України в особі військової частини А-0780 щодо користування земельною ділянкою площею 6520,4 га.

Відтак, враховуючи, що рішення Волинської обласної ради від 04.05.1995 року №4/8, на підставі якого виданий Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВЛ №000298, скасоване, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про визнання нечинними та скасування розпорядження Маневицької районної державної адміністрації від 09.02.2005 року № 24 "Про підтвердження права землекористування Городоцького державного лісогосподарського підприємства" та державного акту на право постійного користування землею від 08.08.1995 року І-ВЛ №000298.

Щодо доводів апеляційної скарги про ненадіслання відповідачу копії позовної заяви слід зазначити, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу господарського суду Волинської області від 21.08.2013р. про призначення справи до розгляду на 10.09.2013р. ДП "Городоцьке лісове господарство" отримало 27.08.2013р., відповідно, мало можливість скористатися наданими ст.22 ГПК України процесуальними правами, зокрема, ознайомитися з матеріалами справи.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником не наведено обставин, які є підставою для скасування оскарженого рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 10.09.2013р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 10.09.2013р. у справі №903/880/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Городоцьке лісове господарство", с.Городок Маневицького району Волинської області - без задоволення.

2. Справу №903/880/13 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 7 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (79008, м. Львів, вул. Лисенка, 12),

3 - відповідачу 1 (44615, Маневицький район, с. Городок, вул. Центральна, 16),

4 - відповідачу 2 (44600, Волинська обл., смт. Маневичі, вул. Незалежності, 30),

5 - Волинському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (43000, м.Львів, вул.Стрілецька, 2),

6 - прокуратурі Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52 ),

7 - в наряд.