Рішення № 36179219, 17.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 р. Справа № 914/4288/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Стеницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», м. Стебник Львівської області

про: стягнення 101 297,32 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Луцик С.В. (довіреність № 502-4247/2 від 21.12.2012 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 17.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Публічного акціонерного товариства «Стеницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» про стягнення 101 297,32 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Ухвалою суду від 18.11.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.12.2013 року. У зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду від 18.11.2013 року розгляд справи відкладено на 17.12.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем Договору про постачання електричної енергії № 90065 від 11.10.2005 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 101 297,32 грн., з яких: 99 879,18 грн. борг за активну електроенергію та 1418,14 грн. борг за реактивну електроенергію.

Представник позивача в судове засідання з'явився, 17.12.2013 року подав через канцелярію суду супровідний лист за вх. № 54111/13 з документами по справі, позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 03.12.2013 року не виконав, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901408538184.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11.10.2005 року між ВАТ «Львівобленерго» (Постачальник) та Стебницьким державним гірничо-хімічним підприємством «Полімінерал» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 90065 (Договір), відповідно до якого Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 14.04.2011 року та на підставі положень п. 1 ст. 5 та розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства» Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго».

Відповідно до п.2.1.2. Договору Постачальник електричної енергії зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання, схем електропостачання, визначених додатками № 11 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», № 6 «Однолінійна схема»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

У свою чергу згідно з п.2.2.3. Договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків

№ 2 «Порядок розрахунків» та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Як зазначає позивач, в порушення умов Договору за період вересня 2013 року відповідачем не було здійснено повної оплати за поставлену електричну енергію, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 99 879,18 грн. за активну електроенергію та 1418,14 грн. за реактивну електроенергію.

Відтак, відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 101 297,32 грн. заборгованості, з яких: 99 879,18 грн. борг за активну електроенергію та 1418,14 грн. борг за реактивну електроенергію.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не надав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У статті 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання послуг з електроенергії є акти про використання електричної енергії. Натомість ні позивач, ні відповідач не подав доказів повної чи часткової сплати заборгованості, що є предметом цього спору.

На підставі зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 101 297,32 грн. заборгованості, з яких: 99 879,18 грн. борг за активну електроенергію та 1418,14 грн. борг за реактивну електроенергію.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 611, 625, 629, 692, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» (82172, Львівська область, м. Стебник, вул. Дрогобицька, 127, код ЄДРПОУ 05762281) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3; код ЄДРПОУ 00131587) 99 879,18 грн. боргу за активну електроенергію, 1418,14 грн. боргу за реактивну електроенергію та судовий збір у розмірі 2025,95 грн.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.12.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А