Постанова № 36179009, 17.12.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.12.2013 р. справа №913/2227/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий: Дучал Н.М.

Судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

при секретарі Сабада Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Шайтура О.М., за довіреністю

від відповідача - Гонтарь О.М., за довіреністю

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської областівід22.10.2013р. (підписано 28.10.2013р.)у справі№ 913/2227/13(суддя Воронько В.Д.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім», м.Луганськдо Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ провизнання недійсним та скасування рішення №01-24/162 від 31.07.2013р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім», м.Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.07.2013р. №01-24/162 по справі №56.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що відповідачем при ухваленні рішення було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, визнано встановленими недоведені обставини, які мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права. Позивач наполягає, що ним не застосовувались різні умови до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання, а було допущено різне формулювання пункту 3 Специфікації, яким врегульовано строк поставки товару, що не вплинуло на основні умови даних договорів, тобто, відпуск товару за всіма договорами відбувався відповідно до прайсових цін, на умовах самовивозу товару автотранспортом покупця, після повної попередньої оплати товару. Різне формулювання строку поставки при укладанні рівнозначних договорів, що розглядались в рамках справи №56 було допущено з урахуванням побажань контрагентів.

Господарським судом Луганської області залишено без задоволення вимогу позивача, викладену в позовній заяві, яка є заявою про забезпечення позову, про зупинення виконання рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.07.2013р. №01-24/162 по справі №56 на час розгляду справи господарським судом Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.10.2013р. у справі №913/2227/13 позов задоволений в повному обсязі; скасовано рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/162 від 31.07.2013р. по справі №56; стягнуто з Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» судовий збір у розмірі 1147,00 грн.

Рішення господарського суду мотивоване невідповідністю висновків, викладених у рішенні відповідача, обставинам справи, що за ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставою для визнання його недійсним.

Не погодившись з рішенням суду, Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м.Луганськ звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013 року по справі № 913/2227/13 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що рішення суду ґрунтується на помилковій оцінці обставин справи та неправильному тлумаченні норм діючого законодавства. Наполягає, що застосування різних умов у договорах суб'єктом господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на відповідному ринку, визначається як порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зазначає, що листи покупців позивача не повинні були братись до уваги судом першої інстанції, оскільки не надавались під час розгляду конкурентної справи №56. Вказує на безпідставність визнання судом першої інстанції недійсним пункту першого резолютивної частини рішення відповідача, оскільки факт займання позивачем монопольного (домінуючого) становища на відповідному ринку позивачем не оскаржувався та судом не розглядався.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» проти апеляційних вимог заперечило з підстав, викладених у відзиві №564 від 10.12.2013р. на апеляційну скаргу. Посилаючись на ст. ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України наголошує, що основні умови договорів поставки, такі як ціна, спосіб доставки, умови оплати, для всіх контрагентів позивача є однаковими. Різне формулювання строку поставки при укладанні рівнозначних договорів, що розглядались в рамках справи №56 було допущено з урахуванням побажань контрагентів. Наполягає, що листи контрагентів ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція»№253 від 23.07.2013р., ПСП «Зоря» №23/07 від 23.07.2013р., ТОВ «Айдар» №284 від 24.07.2013р надавалися позивачем до конкурентної справи. Відносно доводів апелянта про безпідставність визнання судом першої інстанції недійсним пункту першого резолютивної частини рішення відповідача, вказує, що на його думку, рішення органу державної влади, винесене з порушенням норм діючого законодавства, підлягає скасуванню в повному обсязі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, , 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

За результатами розгляду справи №56 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім», керуючись ст.ст. 12, 12-1, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. ст. 48, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п. 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482 зі змінами та доповненнями, п.п. 29, 31 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994р. №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994р. за №90/299 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998р. №169-р) (із змінами), адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 31.07.2013р. прийнято рішення № 01-24/162 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким вирішено:

1. Визнати, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» займало у 2012 році монопольне (домінуюче) становище на ринку торгівлі сполуками азотними та добривами у територіальних межах Луганської області із часткою 41,2 відсотка.

2. Визнати, що дії товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» по застосуванню різних умов у договорах на постачання сполук азотних та добрив є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікуються за пунктом 2 статті 50 та пунктом 2 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку торгівлі сполуками азотними та добривами шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання (покупцями) без об'єктивно виправданих на те причин.

3. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п. 1 цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» штраф у розмірі 20000,00 грн.

В рішенні зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковим для виконання. Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до тервідділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Позивач скористався правом на судове оскарження, та просив визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.07.2013р. №01-24/162 по справі №56.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового скасування рішення місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України.

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції, тощо ( ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначаються Законом України "Про захист економічної конкуренції", який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин та застосовується до відносин, що впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію, тощо (ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний термін з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/162 від 31.07.2013р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" ґрунтується на інформації, зібраній в процесі розгляду справи №56, визначенні на ринку торгівлі сполуками азотними та добривами в територіальних межах Луганської області протягом 2012 року монопольного (домінуючого) становища Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім», частка якого становить 41,2%.

Адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в процесі розгляду конкурентної справи №56 було встановлено наступне:

- відповідно до адміністративних даних Головного управління статистики у Луганській області на ринку оптової торгівлі мінеральних добрив (сполук азотних та добрив), найкрупнішим продавцем мінеральних добрив (сполук азотних та добрив) протягом 2012року в Луганській області було ТОВ «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім»;

- споживачами мінеральних добрив (сполук азотних та добрив) є кінцеві покупці - суб"єкти господарювання ( у т.ч. сільгоспвиробники) у територіальних межах ринку, що досліджувався;

- територіальними (географічними) межами ринку визначено Луганську область, як окрему адміністративно-територіальну одиницю України (далі-Регіон);

- часовими межами ринку визначено 9 місяців 2012 року та 2012 рік, протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями і споживачами (покупцями) утворювало ринок товару із сталою структурою;

- кількість учасників ринку у Регіоні складала 27 суб"єктів господарювання;

- обсяг ринку мінеральних добрив (сполук азотних та добрив) в Луганській області із урахуванням ввозу за 9 місяців 2012року складав 78843,7 тн, за 2012р.- 106919,4 тн. Обсяг продажу мінеральних добрив (сполук азотних та добрив) ТОВ «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» складав за 9 місяців 2012р. - 29665,9 тн, за 2012р.-44013,96 тн;

- частка ТОВ «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» на ринку за 9 місяців 2012р. складала 37,6%, за 2012рік - 41,2%.

Пленумом Вищого господарського суду України в п. 15.5. Постанови від 26 грудня 2011 року N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» наголошено, що господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами.

Також, Адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в процесі розгляду конкурентної справи №56 було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім», протягом 2012 року здійснювало постачання сполук азотних та добрив у територіальних межах Луганської області для покупців на підставі відповідних договорів постачання, зокрема, договорів на постачання аміачної селітри №1/20-12 від 02.03.2012 року (покупець - ПСП «Зоря»), №15/8-12 від 27.03.2012 року (покупець - ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція»), №7/2-12 від 24.03.2012р. (покупець - ТОВ «Айдар»).

Договори на постачання аміачної селітри, які укладені ТОВ «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» з покупцями - ПСП «Зоря», ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція», ТОВ «Айдар» є рівнозначними, виходячи з ідентичного предмету договорів, кількості сторін, строку дії, способу волевиявлення сторін, порядку розрахунків та ін. Всі три аналізованих договори є по суті ідентичними, при цьому договір з одним покупцем - ТОВ «Айдар» містить положення, яке ставить останнього у невигідне становище по відношенню до двох інших покупців. Надання переваг у договірних відносинах відбувається в одних (відповідних) розділах договорів в пункті 3 доповнень до договорів - специфікаціях.

Так, у п. 3 Специфікацій до Договорів постачання №1/20-12 від 02.03.2012р., №15/8-12 від 27.03.2012р., укладених з ПСП «Зоря» та ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція» відповідно, строк постачання визначений фіксованим періодом, а в п. 3 Специфікацій до Договору постачання №7/2-12 від 24.04.2012р., укладеному з ТОВ «Айдар», - протягом 20 днів від дати 100% передоплати.

З наведеного, адміністративна колегія Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, що ТОВ «Айдар» поставлено у невигідне становище по відношенню до ПСП «Зоря» і ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція», та кваліфікувала дії товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» по застосуванню різних умов у договорах на постачання сполук азотних та добрив, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікуються за п. 2 статті 50 та п. 2 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічних конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку торгівлі сполуками азотними та добривами шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання (покупцями) без об'єктивно виправданих на те причин.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення (ч. 2 ст. 265 Господарського кодексу України).

Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. (ч. 3 ст. 265 Господарського кодексу України).

За приписами ч. 2 ст. 267 Господарського кодексу України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Як вбачається зі Специфікацій до договорів постачання №1/20-12 від 02.03.2012 року, №15/8-12 від 27.03.2012 року, №7/2-12 від 24.03.2012р., сторонами погоджені, зокрема, наступні умови поставки: постачання товару здійснюється автотранспортом на умовах EWX м.Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (ІНКОТЕРМС 2000) самовивозом зі складу постачальника автотранспортом покупця (п. 2); товар поставляється покупцеві зафасованим в мішках місткістю по 50 кг (п.4); плата за товар по справжній специфікації здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у вигляді 100% передплати (п. 5) тощо.

В листі №211 від 16.04.2013р., адресованому Голові Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» пояснило, що при укладанні договорів на постачання товарів, зокрема, поставки мінеральних добрив, надає контрагентам свій примірник договору постачання та пропонує висловити свої побажання, міркування тощо відносно умов майбутнього договору, які контрагент узгоджує з урахуванням своїх конкретних можливостей (фінансових, транспортних тощо), а також враховуючи строки зацікавленості у конкретному товарі і наявність/відсутність у нього можливості виконання вимог по зберіганню товару без втрати його якісних показників. Дані зауваження контрагентів знаходять відображення у тексті договору та впливають, зокрема, на строки поставки товару, визначеному в п. 3 Специфікації.

До матеріалів конкурентної справи №56 позивачем були надані копії листів №352 від 22.07.2013р., №353 від 22.07.2013р., №354 від 22.07.2013р., адресованих директорам ПСП «Зоря», ТОВ «Айдар», ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція» та ТОВ «Айдар», в яких ТОВ «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» пропонувало своїм контрагентам альтернативні умови договорів щодо строків поставки товару, а саме: «Строк постачання товару - до «___»___201_року»; «Строк постачання товару протягом_____ днів, від дати 100% передоплати».

Наявні в матеріалах господарської справи листи ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція» №253 від 23.07.2013р., ПСП «Зоря» №23/07 від 23.07.2013р., ТОВ «Айдар» №284 від 24.07.2013р. свідчать про обрання контрагентами позивача умов договору щодо строку поставки товару які є більш прийнятними для кожного з них. В листах зазначено, що наявність альтернативних умов поставки не ставить їх у невигідне становище порівняно з тими підприємствами, до яких застосовано іншу альтернативну умову поставки, і не надає жодних переваг.

Враховуючи наявність у адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України передбачених ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та у голови територіального відділення Антимонопольного комітету України передбачених ст. 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» повноважень при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, судом апеляційної інстанції критично оцінюються посилання апелянта на те, що вищенаведені листи покупців не досліджувались адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах конкурентної справи №56, а тому, не мають братись до уваги судом.

Крім того, в Запереченнях №355 від 24.07.2013р. ТОВ «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім», адресованих Голові Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якості додатків зазначаються листи ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція» №253 від 23.07.2013р., ПСП «Зоря» №23/07 від 23.07.2013р., ТОВ «Айдар» №284 від 24.07.2013р.

Таким чином, при укладанні позивачем договорів постачання з ПСП «Зоря», ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція» та ТОВ «Айдар», умову договору щодо строку поставки товару було погоджено у двостороннєму порядку та викладено у відповідних договорах в редакціях, найбільш прийнятних та взаємовигідних для контрагентів позивача.

Крім того, на підтвердження виконання ТОВ «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» своїх зобов'язань по договорам поставки перед контрагентами ПСП «Зоря», ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція» та ТОВ «Айдар» позивачем було надано Голові Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Зведену таблицю щодо забезпечення (постачання) мінеральних добрив у 2012 році підприємств ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція», ПСП «Зоря», ТОВ «Айдар», з якої вбачається, що поставка товару здійснювалась позивачем всім контрагентам на протязі 1-2 днів з моменту оплати.

За положеннями п.2. ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

Вказана норма не ставить висновок про наявність/відсутність таких рівнозначних угод у залежність від оформлення відносин письмовим договором (договорами). Зазначений висновок (за відсутності договорів) може бути зроблено й за результатами аналізу поведінки учасників відповідних правовідносин. При цьому обов'язок обґрунтувати існування об'єктивно виправданих причин такого застосування покладається на особу, яка застосовує згадані ціни чи інші умови. Наведена правова позиція викладена Пленумом Вищого господарського суду України в пункті 11 Постанови від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

З матеріалів справи вбачається доведеність позивачем існування об'єктивно виправданих причин застосування в рівнозначних договорах постачання №1/20-12 від 02.03.2012р., №15/8-12 від 27.03.2012р., №7/2-12 від 24.04.2012р., укладених з ПСП «Зоря», ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція», ТОВ «Айдар» відповідно, різного строку постачання товару. Натомість, адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в рішенні від 31.07.2013р. №01-24/162 по справі №56 не наведено жодного обґрунтування в чому ж саме, враховуючи наявну в усіх досліджуваних договорах постачання умову про постачання товару лише після стовідсоткової передплати, полягає невигідне становище ТОВ «Айдар» по відношенню до ПСП «Зоря» та ПрАТ «Луганська Насіннєва Станція».

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено про невідповідність висновків, викладених у рішенні адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.07.2013р. №01-24/162, обставинам справи.

За приписами ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Втім, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі та скасовуючи рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.07.2013р. №01-24/162 по справі №56 судом першої інстанції не враховано, що позивачем не заперечувався в позовній заяві факт зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку торгівлі сполуками азотними та добривами у територіальних межах Луганської області із часткою 41,2 відсотка. З рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013р. у справі №913/2227/13 не вбачається, що судом виявлено невірність визначення відповідачем стану конкуренції на досліджуваному ринку та встановлено недотримання органом Антимонопольного комітету України положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 N 49-р., тому неправомірним є задоволення позову в частині скасування судом першої інстанції пункту 1 рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.07.2013р. №01-24/162.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013р. (підписане 28.10.2013р.) у справі №913/2227/13 в частині скасування пункту 1 Рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/162 від 31.07.2013 р. по справі №56, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013р. (підписане 28.10.2013р.) у справі №913/2227/13 підлягає залишенню без змін.

Результати апеляційного провадження у справі №913/2227/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013р. (підписане 28.10.2013р.) у справі №913/2227/13 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013р. (підписане 28.10.2013р.) у справі №913/2227/13 скасувати в частині скасування пункту 1 Рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/162 від 31.07.2013 р. по справі №56, яким визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» займало у 2012 році монопольне (домінуюче) становище на ринку торгівлі сполуками азотними та добривами у територіальних межах Луганської області із часткою 41,2 відсотка.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім», м.Луганськ у задоволенні позовних вимог до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Луганськ про визнання недійсним та скасування пункту 1 Рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/162 від 31.07.2013 р. по справі №56 яким визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» займало у 2012 році монопольне (домінуюче) становище на ринку торгівлі сполуками азотними та добривами у територіальних межах Луганської області із часткою 41,2 відсотка.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013р. (підписане 28.10.2013р.) у справі №913/2227/13 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» (91055, м.Луганськ, вул. Свердлова, 58, код ЄДРПОУ 21833721) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: Київське УК/Київськ.р-н/22030001, код отримувача: 38034002, банк отримувача: ГУДКСУ в Донецькій області, код банку отримувача (МФО) 834016, рахунок отримувача №31218206782006, код класифікації доходів бюджету: 22030001) суму 191,17грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М.Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 5екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу,

1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО