Постанова № 36179007, 16.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2013 року Справа № 904/2776/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Чохи Л.В.,

при секретарі Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Вознюк Є.В., представник, довіреність №14-61 від 22.03.13;

від відповідача: Бочанова Я.В., представник, довіреність №2170 від 18.11.13

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013р. у справі № 904/2776/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про: стягнення 560 440,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013р. у справі № 904/2776/13 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у сумі 195 659,23 грн., 3% річних у сумі 219 931,64 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 9 988,90 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині відмови у стягнені 83853,96грн., та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача частини пені у розмірі 83853,96грн.

Посилається на те, що господарський суд, ухвалюючи рішення у справі, не прийняв до уваги, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки.

Також посилається на те, що в оскаржуваному рішенні жодним чином не вмотивовано, не наведено та не обґрунтовано, в чому саме полягає винятковість обставин у даній справі, відповідачем не надано жодних належних доказів щодо винятковості таких обставин

В судовому засіданні 16.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 0 вересня 2011 між публічним акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" (постачальник) та комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа" (покупець) був укладений договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання №054101-11Н.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно на виробництво теплової енергії для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Постачальник передає покупцеві в період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 3 490 тис.куб.м., у тому числі: в листопаді 2011 року в обсязі 3 000 тис.куб.м., в грудні 2011 року в обсязі 3 800 тис.куб.м., в січні 2012 року в обсязі 4 500 тис.куб.м., в лютому 2012 року в обсязі 4 100 тис.куб.м., в березні 2012 року в обсязі 3 200 тис.куб.м., у квітні 2012 року в обсязі 800 тис.куб.м., у жовтні 2012 року в обсязі 1 200 тис.куб.м., у листопаді 2012 року в обсязі 3 000 тис.куб.м., у грудні 2012 року в обсязі 3 800 тис.куб.м. (п.1.2. договору).

Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/- 10% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно п.1.2 цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п.1.5 договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.10.2011 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення

На виконання умов договору поставки природного газу постачальник поставив, а покупець прийняв природний газ згідно актів приймання-передачі природного газу:

від 30.11.2011 року на суму 2 997 713,20 грн.,

від 31.12.2011 року на суму 3 299 198,39 грн.,

від 31.01.2012 року на суму 4 172 459,67 грн.,

від 29.02.2012 року на суму 4 395 656,02 грн.,

від 31.03.2012 року на суму 2 951 408,13 грн.

від 30.04.2012 року на суму 656 963,10 грн., а всього на суму 18 473 398,51 грн. (копії актів знаходяться в матеріалах справи - а.с. 27-32, том 1).

Відповідно до п.4.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 7 145 398,51 грн.

Як встановлено господарським судом та не заперечується сторонами по справі, 16.10.2012 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) та публічним акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" (первісний кредитор) було укладено договір № 42/12 про відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника первісного кредитора - комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" за договором на постачання природного газу № 054101-11Н від 30.09.2011 року у сумі 7 145 398,51 грн.

Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним у п1.1 договору про відступлення, до позивача перейшло право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним вище договором (п.1.2. договору про відступлення).

Відповідно до п.2.2 договору про відступлення, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1 договору про відступлення. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

22.10.2012 року було складено та підписано акт приймання - передачі документів, передбачених договором про відступлення права вимоги від первісного кредитора новому кредитору (а.с. 24-25, том 1).

Пунктом 2.3 договору про відступлення права вимоги передбачено обов'язок первісного кредитора протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити боржника (відповідача) про відступлення права вимоги.

На виконання умов цього пункту договору публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" направило відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги, вих. № 03/2-740 від 25.10.2012 року, отримане відповідачем 25.10.2012 року (вхідний № 2086/1).

Оскільки відповідачем умови договору щодо сплати отриманого природного газу виконані несвоєчасно, позивач звернувся до суду про стягнення з останнього пені в сумі 291490,69грн., інфляційних збитків в сумі 46188,07грн., 3% річних в сумі 11208,81грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом було перевірено та перераховано у відповідності до чиного законодавства 3% річних за прострочення зобов'язання та правомірно частково задоволено ці вимоги в сумі 219931,64грн.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, наданих в інформаційному листі від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція)

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків від інфляції в сумі 46188,07грн.

Відповідно до п.7.2 договору за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений за договором природний газ, що передбачені п.4.1 договору, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі 0,3% несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше як 100 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Стосовно вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити наступне:

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.7.2 договору за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений за договором природний газ, що передбачені п.4.1 договору, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі 0,3% несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше як 100 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період з 23.03.2012 року по 06.03.2013 року у сумі 291 490,69 грн.

Оскільки відповідачем, відповідно до приписів ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України, було подано відповідну заяву про застосування позовної давності, розмір пені місцевий суд визначив в сумі 279513,19грн., що відповідає вимогам чинного законодавства.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції було подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій у вигляді пені на 80%.

Вказане клопотання мотивовано тим тяжким фінансовим станом відповідача та тим, що стягнення штрафних санкцій у розмірі, заявленому позивачем, може мати негативні наслідки для його діяльності.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи той факт, що відповідач (основним предметом діяльності підприємства є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря) використовує придбаний газ виключно для потреб опалення, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором (за спірний період зобов'язання виконане у повному обсязі) нарахування та стягнення 3% річних, місцевим судом обґрунтовано зменшено розмір пені та штрафу на 30% та стягнуто 70 % від належної до стягнення суми, що становить 195 659,23 грн.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки не можуть бути прийняти судом до уваги, виходячи з наступного.

Несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором зумовлено тяжким фінансовим станом підприємства, а саме:

Згідно із п.2. ст.2 Статуту КП "Жовтоводськтепломережа", підприємство створене з метою надійного і безперервного виробництва та забезпечення підприємств, організацій і населення м. Жовті Води тепловою енергією згідно укладених договорів, надійного і безперервного виробництва та постачання електричної енергії, згідно ліцензій.

Відповідно до абз.2 п.1.1. Договору газ, що постачається за цим договором, використовується КП "Жовтоводськтепломережа" виключно на виробництво теплової енергії для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Як вбачається з балансу на 31.12.2011р. та на 30.06.2012р. (т.1, а.с.133, 134) дебіторська заборгованість відповідача суттєво збільшилась внаслідок несвоєчасного та не повного розрахунку населення за отримані послуги з централізованого опалення.

Оскільки обставини справи свідчать про збитковість господарської діяльності відповідача, наявність значної заборгованості споживачів за поставлену енергію, погашення відповідачем основної заборгованості за договором на 31.12.2012 за період грудень 2011р. березень 2012р. в повному обсязі, судом першої інстанції правомірно, у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України зменшено розмір пені на 30%.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013р. у справі № 904/2776/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 20.12.2013 року.