Постанова № 36178985, 16.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. Справа № 5015/3543/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючого судді Юрченка Я.О., суддів Давид Л.Л., Данко Л.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від 09.11.2011 року № 04-09/1947

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.10.2011 року

у справі № 5015/3543/11

за позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі

Фонду державного майна України, м. Київ

до відповідача-1: Дочірнього підприємства "Санаторій "Львів" ЗАТ лікувально-

оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", смт.Брюховичі-м.Львів

до відповідача-2: ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України

"Укрпрофоздоровниця", м. Київ

до відповідача-3: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро

технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Брюховицької селищної ради, смт.Брюховичі-м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Федерацію професійних спілок України, м. Київ

про визнання недійсним реєстраційного посвідчення на цілісний майновий комплекс "Санаторію "Львів" від 14.08.2001 року, виданого Прикарпатському Дочірньому підприємству ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"; скасування державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс "Санаторію "Львів" у реєстровій книзі № 1 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за реєстровим № 52 та у Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно; визнання за державою права власності на майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8, та повернення за актом прийому-передачі вищевказаного майна Фонду державного майна України як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю

за участю представників:

від прокуратури: Куцик В.Б.;

від позивача: не з'явилися;

від відповідача 2: Котік О.С.;

від відповідачів 1,3: не з'явилися;

від третіх осіб: не з'явилися;

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.10.2011 року у справі №5015/3543/11 (суддя Т.Рим) позов задоволено, визнано за Державою Україна в особі Фонду державного майна України право власності на майновий комплекс санаторію "Львів", який розташований за адресою: м. Львів-Брюховичі, вулиця Курортна, 8. Зобов'язано дочірнє підприємство "Санаторій "Львів" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" повернути спірний майновий комплекс за актом приймання-передачі у розпорядження держави в особі Фонду державного майна України.

Відповідач 2 - ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" не погоджуючись із прийнятим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки, вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права - ст.22 ГПК України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 року у складі колегії суддів Краєвської М.В. (головуюча), Галушко Н.А., Орищин Г.В. подані матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.12.2011 року.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 06.12.2011 року, розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.01.2012 року.

Розпорядженням в.о. голови суду від 05.01.2012 року в склад колегії для розгляду даної справи, замість судді Орищин Г.В., введено суддю Мурську Х.В.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 10.01.2012 року, розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.02.2012 року.

Розпорядженням в.о. голови суду від 07.02.2012 року в склад колегії для розгляду даної справи, замість судді Мурської Х.В., введено суддю Орищин Г.В.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 07.02.2012 року, апеляційне провадження у справі №50145/3543/11 зупинено.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 25.06.2012 року, апеляційне провадження у справі №50145/3543/11 поновлено, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 28.08.2012 року.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №69 від 27.08.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №5015/3543/11, за результатами якого дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б.

Розпорядженням голови суду від 28.08.2012 року в склад колегії для розгляду даної справи введено суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.

З підстав, визначених в ухвалах суду від 28.08.2012 року, 19.09.2012 року, 24.10.2012 року, 07.11.2012 року, 22.11.2012 року розгляд апеляційної скарги відкладався.

На підставі розпоряджень керівника апарату суду №169 від 19.11.2012 року, № 170 від 20.11.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №5015/3543/11, за результатами якого дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Скрипчук О.С.

Розпорядженням голови суду від 22.11.2012 року в склад колегії для розгляду даної введено суддів Кравчук Н.М., Якімець Г.Г.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 22.11.2012 року, року розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.01.2013 року.

Розпорядженням голови суду від 08.01.2013 року в склад колегії для розгляду даної справи, замість суддів Кравчук Н.М., Якімець Г.Г., введено суддів Дубник О.П., ПроцикаТ.С.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 09.01.2013 року, року розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.01.2013 року.

Розпорядженням голови суду від 29.01.2013 року в склад колегії для розгляду даної справи, замість судді Дубник О.П., введено суддю Матущака О.І.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 30.01.2013 року, провадження у справі №5015/3543/11 зупинено.

Розпорядженням голови суду від 20.05.2013 року в склад колегії для розгляду даної справи, замість судді Процика Т.С., введено суддю Дубник О.П.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 20.05.2013 року, апеляційне провадження у справі №50145/3543/11 поновлено, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.06.2013 року.

З підстав, визначених в ухвалах суду від 04.06.2013 року, 25.06.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався.

Розпорядженням в.о. голови суду від 23.07.2013 року в склад колегії для розгляду даної справи, замість суддів Дубник О.П. та Матущака О.І., введено суддів Гриців В.М. та Зварич О.В.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 24.07.2013 року, розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.09.2013 року.

Розпорядженням голови суду від 17.09.2013 року в склад колегії для розгляду даної справи, замість суддів Гриців В.М. та Зварич О.В., введено суддів Дубник О.П. та Матущака О.І.

З підстав, визначених в ухвалах суду від 18.09.2013 року, від 17.10.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №162 від 28.10.2012 року, призначено повторний автоматичний розподіл справи №5015/3543/11, за результатами якого дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Юрченку Я.О.

Розпорядженням в.о. голови суду від 28.10.2013 року в склад колегії для розгляду даної введено суддів Давид Л.Л., Данко Л.С.

З підстав, визначених в ухвалах суду від 28.10.2013 року, від 26.11.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався.

Прокурор, позивач, відповідачі 1, 3, третя особа 1 правом, наданим статтею 96 ГПК України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Третя особа - Федерація професійних спілок України на підтримку правової позиції апелянта подала до Львівського апеляційного господарського суду письмові пояснення б/н від 26.11.2013 року, в яких зазначає зокрема, про необґрунтованість та невідповідність вимогам законодавства оскаржуваного рішення.

Позивач, відповідачі 1, 3, треті особи явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча, належним чином були повідомлені про час і місце розгляду даної справи. Враховуючи те, що явка уповноважених представників зазначених учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності, оскільки, наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила таку задоволити, оскаржуване рішення скасувати. Прокурор в судовому засіданні надав усні заперечення по суті вимог апеляційної скарги, та просив в задоволенні такої відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представника апелянта, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Аналізом матеріалів справи, колегією суддів встановлено наступне.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 23.04.1960 №606 "Про передачі профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" Міністерство охорони здоров'я УРСР зобов'язано передати до 01.05.1960 року у відання Українській республіканській Раді профспілок всі діючі госпрозрахункові санаторії, в тому числі будинок відпочинку "Брюховичі".

Постановою президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991 року №П-ІІ-І на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України створено акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця". Актом від 24.01.1992 року та долученим до нього переліком засвідчено факт передачі-приймання майна санаторію "Львів" до ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

Наказом Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" "Про створення філій Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 15.03.2000 року №28, створено та затверджено Положення про філію Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" - "Санаторій "Львів". Цим же наказом затверджено перелік будівель та споруд санаторію "Львів", що підлягають державній реєстрації і знаходяться за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вулиця Курортна, 8.

На підставі зазначеного наказу БТІ видано реєстраційне посвідчення від 14.08.2001 року, яким засвідчено право власності на цілісний майновий комплекс санаторію "Львів" за Прикарпатським дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Рішенням загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 22.01.2003 року, протокол №3, "Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" створено дочірнє підприємство "Санаторій "Львів" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та затверджено його статут. Зазначений статут зареєстровано 21.02.2003 року, реєстровий №18941.

Цим статутом встановлено, що ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" є засновником та власником майна цього дочірнього підприємства, ДП "Санаторій "Львів" є правонаступником Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" стосовно цивільно-правових відносин, що виникли в результаті діяльності філії -"Санаторій "Львів".

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 року №2а-8811/11/1370 адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправними дії обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" щодо державної реєстрації за Прикарпатським ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" права власності на цілісний майновий комплекс "Санаторій "Львів", який знаходиться за адресою: смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8;

- обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" зобов'язано скасувати державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс "Санаторій "Львів" у реєстровій книзі №1 обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за реєстровим номером №52.

Відповідно до статті 5 Конституції України 1937 року, яка діяла на час прийняття постанови №606, соціалістична власність в УРСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань).

Статтею 10 Конституції (Основний Закон) України 1978 року передбачено, що в Україні існувала державна (загальнонародна) і колгоспно-кооперативна власність і ніхто не мав права використовувати державну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях. Відповідно до статті 4 Закону України "Про власність" лише власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, а статтею 34 цього Закону визначено, що загальнодержавну (республіканську) власність складають, зокрема, об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно.

Як убачається зі змісту постанови Ради Міністрів СРСР №606 від 23 квітня 1960 року, майно санаторіїв було передано у відання Української республіканської ради профспілок. Окрім того, на підставі зазначеної постанови виникли правовідносини між виконавчими органами УРСР та Українською республіканською Радою профспілок, оскільки пунктами 4-6, 14 постанови передбачено обов'язок державних установ забезпечувати санаторії кадрами, медикаментами, обладнанням, проводити та фінансувати будівництво. Ця обставина додатково підтверджує той факт, що майно санаторіїв передавалося у відання, а не у власність.

Правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Постановою ВРУ "Про захист суверенних прав Української РСР" від 29.11.1990 р. введено мораторій на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію закону про роздержавлення майна, ініціаторами та учасниками яких є органи державної влади і управління. При цьому зазначена норма спрямована на забезпечення та захист державної форми власності та недопущення зміни форми власності в період становлення законодавства України та неврегульованості питань, пов'язаних з приватизацією державного майна.

Враховуючи положення зазначених вище норм закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Федерація професійних спілок України не вправі була розпоряджатися майном санаторію "Львів" та передавати своєю постановою від 22 листопада 1991 року за актом від 24 січня 1992 року у власність створеного нею Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі статею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. В силу приписів статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи встановлення судом факту перебування у державній власності цілісного майнового комплексу санаторію "Львів", висновок місцевого господарського суду про протиправність розпорядження цим майном ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" є обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд Львівської області дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки, такі ґрунтуються на нормах чинного законодавства, підтверджуються документальними доказами, відповідають дійсним обставина даної справи та скаржником в суді апеляційної інстанції не спростовані.

Покликання апелянта на порушення місцевим господарським норм процесуального права (ст.22 ГПК України) при прийнятті оскаржуваного рішення, колегією суддів не розцінюються як такі, що мають значення для вирішення даного спору, оскільки, спростовуються матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2011 року прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою останній просив попередні позовні вимоги доповнити ще однією позовною вимогою: визнати за державою право власності на майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: селище міського типу Брюховичі, вулиця Курортна, 8 та повернути за актом прийому-передачі вищевказане майно Фонду державного майна України, як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд врахував правову позицію відповідача 2, уповноважений представник якого в судовому засіданні 26.10.2011 року усно заперечив проти цієї позовної вимоги, вважаючи вказану заяву зміною предмета позову, що не допускається після початку розгляду справи по суті. Оскільки, на думку апелянта, перше судове засідання було проведено 13.07.2011 року, то суд не вправі приймати до розгляду заяву прокурора про доповнення позовних вимог новою.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що початок розгляду справи по суті співпадає з початком дослідження судом матеріалів позову, доказів, що обґрунтовують позиції сторін. З'ясуванням матеріалів даної справи встановлено, що дослідження матеріалів справи та поданих доказів розпочалося судом в судовому засіданні 25.07.2011 року, тобто після зміни прокурором предмета позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення безпідставними.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від 09.11.2011 року № 04-09/1947 відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2011 року у справі №5015/3543/11 залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 18.12.2013 року

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.