Постанова № 36178975, 12.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа№ 910/17376/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Походзяєв С.О. - дов. від 19.09.2013 року № 680

від відповідача: Іваненко М.В. - дов. від 04.02.2013 року № 107-2013

розглянувши апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Універсальна" на рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року

у справі № 910/17376/13 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Універсальна" (м. Львів)

до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Перша" (м. Київ)

про стягнення 3 524 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Універсальна" з позовом до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Перша" про стягнення з відповідача на користь позивача прострочених лізингових платежів на загальну суму 3 524 грн.

Рішенням від 15.10.2013 року господарський суд міста Києва в позові відмовив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Лізингова компанія „Універсальна" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року у справі № 910/17376/13 повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року апеляційна скарга ТОВ „Лізингова компанія „Універсальна" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/17376/13 у судовому засіданні за участю та представників сторін.

В судовому засіданні 12.12.2013 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

10.04.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Універсальна" (лізингодавець) та Закрите акціонерне товариство „Перша страхова компанія", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Приватне акціонерне товариство „Перша страхова компанія" (лізингоодержувач), уклали договір фінансового лізингу № 236/0410/ЛТ, відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язується придбати або отримати у фінансовий лізинг на замовлення лізингоодержувача майно: 3 легкових автомобілів Daewoo Lanos SE, 2008 року випуску, вказане у лізинговій заявці та специфікації (додаток № 1 до договору) та передати його лізингоодержувачу, а останній зобов'язується прийняти предмет лізингу у виключне платне користування терміном на три роки з дати підписання обома сторонами Акту приймання-передачі предмету лізингу (додаток № 4 до договору).

Вартість предмету лізингу на дату укладення договору складає 165 000 грн. в т.ч. ПДВ ( п. 1.2. договору).

Пунктом 3.1 договору від 10.04.2010 року № 236/0410/ЛТ визначено, що предмет лізингу передається лізингодавцем і приймається в лізинг лізингоодержувачем на умовах сплати лізингоодержувачем лізингодавцеві лізингових платежів за користування предметом лізингу.

Згідно п. 3.2 договору від 10.04.2010 року № 236/0410/ЛТ лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та щомісячних лізингових платежів, які лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати в розмірі і строки згідно графіку лізингових платежів (додаток № 2 до договору).

Відповідно до ч. 1, 3 статті 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що 29.08.2012 року сторонами було підписано Додаткову угоду до договору фінансового лізингу від 10.04.2010 року № 236/0410/ЛТ відповідно до якої сторони обумовили графік лізингових платежів в новій редакції від 29.08.2012 року.

П. 3 Додаткової угоди від 29.08.2012 року було визначено, що лізингодавець передає право власності на предмет лізингу, а саме 3 легкових автомобілі Daewoo Lanos SE, 2008 року випуску, лізингоодержувачу після сплати ним в повному обсязі щомісячного лізингового платежу № 29 згідно графіку лізингових платежів № 1 до договору в новій редакції від 28.08.2012 року про що буде підписано Акт передачі майнових прав.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди щомісячний лізинговий платіж № 30 у розмірі 3 524 грн. згідно графіку лізингових платежів № 1 до договору в новій редакції від 28.08.2012 року, лізингоодержувач зобов'язується оплатити протягом 2 робочих днів з моменту реєстрації частини предмету лізингу, а саме трьох легкових автомобілі Daewoo Lanos SE, 2008 року випуску, в органах ДАІ на ім'я лізингоодержувача.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивач, посилаючись на те, що станом на 02.08.2013 року всі легкові автомобілі Daewoo Lanos SE отримані у фінансовий лізинг по договору фінансового лізингу від 10.04.2010 року № 236/0410/ЛТ зареєстровані на ім'я ПрАТ „Страхова компанія „Перша", що зумовило настання терміну сплати щомісячного лізингового платежу № 30, не надав суду першої інстанції належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт реєстрації трьох автомобілів Daewoo Lanos SE, 2008 року випуску, в органах ДАІ на ім'я ПрАТ „Страхова компанія „Перша".

Також до апеляційної скарги позивач додав своє звернення до ДАІ УМВС в м. Києві, яке було складено в день прийняття оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, щодо реєстрації вищезазначених автомобілів.

У своїй відповіді від 05.11.2013 року Управління ДАІ в м. Києві зазначило, що дана інформація є конфіденційною, а тому воно не має права її надавати.

Колегія суддів дійшла висновку, що позивач звернувся з даним позовом не маючи усіх доказів, а процес їх зібрання розпочав після винесення оскаржуваного рішення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що таким чином, позивачем не доведено факту настання обов'язку у відповідача щодо оплати ним щомісячного лізингова платежу № 30 у розмірі 3 524 грн., згідно п. 4. Додаткової угоди від 29.08.2012 року, а відтак на підставі наявних у нього доказів місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Універсальна" на рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року по справі № 910/17376/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року по справі № 910/17376/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/17376/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__16.12.2013 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді І.А. Іоннікова

А.Г. Майданевич