Ухвала суду № 36178798, 17.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

17 грудня 2013 року Справа № 26/168/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія” №214 від 29.10.2013 у справі за позовом

Приватного акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія”, м. Луганськ

до Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі Відокремленого підрозділу „Шахти Вергелівська”, м. Брянка Луганської області

про стягнення 34 085 905 грн. 22 коп.

Орган виконання судового рішення – Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ

без виклику представників сторін

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.11.2011 у справі № 26/168/2011 позов задоволено частково та Державного підприємства „Луганськвугілля”, в особі відокремленого підрозділу „Шахта Вергелівська”, на користь Приватного акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія”, заборгованість за договором №170/08 від 13.08.2007 в сумі 23308795 грн. 10 коп., 3% річних в сумі 1574757 грн. 99 коп., інфляційні нарахування в сумі 6285270 грн. 20 коп., державне мито в сумі 23317 грн. 70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 215 грн. 80 коп.

На виконання вказаного рішення виданий відповідний наказ господарського суду Луганської області № 26/168/2011 від 05.12.2011.

Позивач, Приватне акціонерне товариство „Луганська вугільна компанія”, звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою №214 від 29.10.2013 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (ВПВР ДВСУ) з наступними вимогами:

- визнати дії державного виконавця ВПВР ДВСУ стосовно прийняття постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №33115623 від 14.10.2013, неправомірними та незаконними;

- визнати постанову державного виконавця ВПВР ДВСУ про зупинення виконавчого провадження ВП №33115623 від 14.10.2013, недійсною.

Крім того, позивач, звернувся з клопотанням № 231 від 16.12.2013 про поновлення пропущеного строку для подання скарги, обґрунтовуючи її наступним. Скарга на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №214 від 29.10.2013 по справі №26/168/2011 була подана до господарського суду Луганської області 06.11.2013, а постанова про зупинення виконавчого провадження від 14.10.2013 ВП №33115623 була відправлена Державною виконавчою службою України лише 05.11.2013, що підтверджується відбитком штемпелю на конверті. У зв’язку з тим, що ПрАТ «Луганська вугільна компанія» знаходиться не за юридичною адресою (м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 18), а за адресою - м. Луганськ, вул. Кірова, буд. 49, то поштовий конверт ПрАТ «Луганська вугільна компанія» отримала лише 09.12.2013, що підтверджується журналом вхідної кореспонденції.

За таких обставин, скаржник просить суд на підставі ст. 53 ГПК України, вважати причину пропуску поважною та поновити строк для подання скарги на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у даній справі.

Дослідивши матеріали скарги, розглянувши клопотання заявника, господарський суд доходить висновку, що скаргу слід залишити без розгляду, з наступних підстав.

Предметом оскарження є постанова про зупинення виконавчого провадження, винесена 14.10.2013 державним виконавцем ВПВР ДВСУ.

Скаржник звернувся зі скаргою на дії ВПВР ДВСУ до господарського суду Луганської області 17.12.2013.

Згідно зі статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Розглянувши клопотання про відновлення процесуального строку для звернення до суду щодо оскарження дій державного виконавця ВПВР ДВСУ, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач в клопотанні про поновлення строку для подання скарги посилається на несвоєчасне отримання постанови про зупинення виконавчого провадження. Водночас, факт несвоєчасного отримання кореспонденції, що підтверджується в журналі вхідної кореспонденції, - не є належним доказом. Обов‘язок повідомлення про зміну місцезнаходження покладається на підприємство і це не є поважною причиною пропуску встановленого статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України 10-ти денного строку для звернення зі скаргою.

Як зазначено у п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, встановлений у ч. 1 ст. 1212 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК судом виноситься ухвала.

За таких обставин дану скаргу слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 53, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу Приватного акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія” №214 від 29.10.2013 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, залишити без розгляду.

Суддя А.Г.Ворожцов