ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2013 р. Справа № 914/4450/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТВК "Львівхолод", м. Львів
До відповідача: Приватного підприємства "ТОП МОТОРС СЕРВІС", м. Львів
про: стягнення заборгованості в сумі 153531,00 грн., з яких 150 000,00 грн. - основна сума боргу, 3531,00 грн. - пеня
Суддя Деркач Ю.Б.
Представники:
від позивача: Бень Т.Т. - юрисконсульт (довіреність №5378 від 26.07.2013р.)
від відповідача: не з'явився
Права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Фіксація судового процесу не проводилась. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Товариства з обмеженою відповідальністю ТВК "Львівхолод", м. Львів до: Приватного підприємства "ТОП МОТОРС СЕРВІС", м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 153531,00 грн., з яких 150 000,00 грн. - основна сума боргу, 3531,00 грн. - пеня.
Ухвалою суду від 25.11.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.12.2013р.
Представник позивач у судове засідання 17.12.2013р. підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити.
Відповідач в судове засідання 17.12.2013р. явку повноважного не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали про порушення провадження від 25.11.2013р. суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.11.2013р. (вручено 28.11.2013р.).
Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
05.03.2012р. між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі - продажу №24/3/1924, відповідно до якого відповідач зобов"язувався передати у власність позивача автомобіль, а позивач зобов"язувався прийняти й оплатити цей товар, а саме, автомобіль марки SEAT Ibiza 2012 року випуску.
Загальна вартість товару визначена п. 1.3 договору та становить 150000,00грн.
У п. 2.2. Договору сторони узгодили, що строк оплати - 100% передоплата. Позивач вважається таким, що виконав всі свої зобов"язання по оплаті товару - з моменту перерахування загальної вартості товару.
Дата передачі товару - 01 липня 2013 року (п. 2.3 Договору).
На виконання умов договору, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 150000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №111 від 23.03.2012р., копія якого долучена до матеріалів.
Однак, в обумовлений в п. 2.3 договору строк відповідач не передав позивачу товар.
В порядку досудового врегулювання спору, позивач звернувся з листом-вимогою №5889 від 02.09.2013р. до відповідача з вимогою повернути сплачену попередню оплату за договором купівлі - продажу №24/3/1924 від 05.03.2012р. у розмірі 150000,00грн. згідно із платіжним дорученням №111 від 23.03.2012р. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо передачі товару, ТзОВ ТВК "Львівхолод" звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в 150000,00 грн. основного боргу.
Крім того, позивач нарахував 3531,00 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
За договором купівлі-продажу, відповідно до вимог ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).
Позивач свої зобов'язання за Договором купівлі - продажу №24/3/1924 від 05.03.2012р. виконав повністю, відповідачем передача товару не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму в розмірі 150000,00 грн. Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.
Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати. Проте, відповідач на таку вимогу відповіді не дав, товару на залишок суми недопоставив та коштів не повернув.
Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Оскільки попередню оплату за товар здійснено, а товар не передано, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Отже, вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3531,00 грн. пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. (ч. 6 ст 232 ГК України).
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 3.1. Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення передачі товару в розмірі 3531,00грн. пені.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 665, 693 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ТОП МОТОРС СЕРВІС" (79040, м. Львів, вул. Величка, 7, кв. 2, ідентифікаційний код 36873277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТВК "Львівхолод" (79034, м. Львів, вул. Угорська, 11, ідентифікаційний номер 01553681) 150 000,00 грн. основного боргу, 3531,00 грн. пені та 3070,62 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.12.2013р.
Суддя Деркач Ю.Б.
Судове рішення № 36178788, Господарський суд Львівської області було прийнято 17.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/4450/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: