Постанова № 36177892, 17.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. Справа № 818/8226/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Бартош Н.С. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці Міндоходів на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 818/8226/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Сумської митниці Міндоходів

про скасування рішення та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Сумихімпром", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 09.04.2013 р. № 805130000/2013/000071/1 про коригування митної вартості товарів; стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 49 236 грн. 88 коп.; стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 502216 грн. 18 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 818/8226/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач, Сумська митниця державної митної служби України, не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 818/8226/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що 14.09.2012 року між ПАТ „Сумихімпром" (Покупець) та компанією „Tolexis Iternational" (Продавець) укладено контракт №1409 RPT, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю фосфорити Сирійського виробництва на умовах CIF порт Миколаїв/Бердянськ (в редакції ІНКОТЕРМС-2000) в кількості 11 000 тонн метричних (а.с.8-13)

В межах виконання господарських зобов'язань ПАТ „Сумихімпром" та компанія „Tolexis Iternational" уклали додаткову угоду №5 до контракту №1409 RPT від 21.02.2013 року, згідно з п.1 якого вартість товару (фосфоритів Сирійського виробництва) становить 117.00 дол. США за одну тону метричну (а.с.15).

Відповідно до умов контракту продавцем було зафрахтовано судно CAPT.ISMAEL для перевезення 11000 м/т товару, що підтверджується коносаментом №1 та виставлено рахунок №02491 від 20.03.2013 року (а.с.16) на загальну суму 1287000,00 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем до Сумської митниці подана митна декларація від 09.04.2013 року №805130000/2013/003884 (а.с.35-36)

До зазначеної декларації позивачем було додано: облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності; залізничні накладні для внутрішнього сполучення; коносамент №1 від 19.03.2013 року; рахунок-фактуру (інвойс) №02491 від 20.03.2013 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1409 RPT від 14.09.2012 року та додаткові угоди до нього №3 від 20.11.2012 року та №5 від 21.02.2013 року; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; декларацію про походження товару №02491 від 20.03.2013 року.

При митному оформленні товару виникли сумніви щодо відповідності заявленої ціни товару, а тому посадовою особою митного органу витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Так, в якості додаткових документів позивачем було подано: лист ДП „Укрпромзовнішекспертиза" від 08.04.2013 року №1544 (а.с.40) про відповідність ціни на фосфат кальцію, що імпортується, поточній кон'юнктурі ринку.

Після опрацювання поданих для митного оформлення та додатково наданих декларантом (ПАТ „Сумихімпром") документів на підтвердження заявленої митної вартості, посадовою особою митного поста „Суми-центральний" Сумської митниці винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 09.04.2013 року №805130000/2013/000071/1 (а.с.41-42), згідно якого митну вартість ввезеного товару з розрахунку 145 доларів США за одну тону метричну (загальна вартість товару склала 1595000, 00 грн. при курсі долара США 7,993).

Також, у зв'язку із поданням декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.04.2013 року №805130000/2013/00068 (а.с.43-44).

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 49 Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Із системного аналізу вказаних норм Закону слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що митниця має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Між тим, під час розгляду даної справи відповідачем не наведено належних доводів та доказів, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Сумської митниці щодо вартості імпортованого товару.

Так, з матеріалів справи слідує, що під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, митному органу було подано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару зазначену у декларації.

Однак, орган митного оформлення шляхом не належним чином перевірив числове значення заявленої митної вартості, що підтверджується такими доказами.

Як вбачається з рахунку-фактури (інвойсу) №02491 від 20.03.2013 року (а.с.16) загальна вартість придбаного товару за контрактом №1409 RPT від 14.09.2012 року становить 1287000,00 дол. США за 11000 тис. метричних тон по ціні 117,00 дол. США за тону метричну товару, який поставлявся покупцю партіями.

Так, 09.04.2013 року ПАТ „Сумихімпром" заявило до митного оформлення партію фосфоритів кількістю 11000000 кг, вартістю 10286991,00 грн.

При цьому, колегія суддів не погоджується із твердженням відповідача щодо відсутності оплати цієї партії товару на момент її декларування та з посиланнями на неможливість встановити вартість одиниці товару згідно поданих позивачем документів, оскільки ПАТ „Сумихімпром" надало копії платіжних доручень №138 від 20.03.2013 року та №178 від 02.04.2013 року (а.с.18,19) про сплату коштів загальною сумою 1324874,00 дол. США за поставку товару на підставі контракту №1409 RPT від 14.09.2012 року та рахунку-фактури (інвойсу) №02491 від 20.03.2013 року.

Враховуючи ціну товару за одну тону метричну (117, 00 дол. США) покупцем було повністю оплачено партію товару кількістю 11000 тон метричних. Витрати на транспортування товару після його ввезення на підставі п.2 ч.11 ст. 58 МК України не включаються до митної вартості.

Таким чином, вартість заявленої до оформлення партії товару не перевищувала вартість оплаченого товару згідно вказаних вище платіжних доручень.

Таким чином, у відповідача були в наявності всі необхідні документи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Задовольняючи позов в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 49 236 грн. 88 коп.; та надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 502216 грн. 18 коп., суд першої інстанції не навів жодного доводу на обґрунтування даного рішення.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки вважає ці вимоги є передчасними з тих підстав, що в ст. 264 Митного кодексу України записано, що у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Оскільки на час звернення з даними позовом у позивача ще не виникло право вимагати повернути на його користь надміру сплачені податки, то позов в цій частині задоволенню не підлягає, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 818/8226/13-а в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 818/8226/13-а - скасувати в частині задоволення позову про стягнення з Державного бюджету на користь ПАТ "Сумихімпром" сум надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 49 236 грн. 88 коп. та надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 502216 грн. 18 коп., і в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 818/8226/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Бартош Н.С. Водолажська Н.С.