Ухвала суду № 36177346, 18.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ларіонова Н.М.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року справа №259/6974/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Марциновському А.К.

за участю :

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Косарева Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 06 листопада 2013 року по адміністративній справі № 259/6974/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування розпорядження від 20.05.2013 року про призначення пенсії за віком, зобов'язання призначити пенсію з урахуванням показників 2010-2012 років, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених вимог) про визнання противоправними дій відповідача з приводу розрахунку заробітної плати для призначення пенсії позивачу із застосуванням середньої заробітної плати за 2007 р., визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача за № 177691 від 20.05.2013 р. про призначення пенсії за віком позивачу, зобов'язання УПФУ в Куйбишевському районі м.Донецька призначити позивачу пенсію за віком з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме із застосуванням розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2010, 2011, 2012 роки.

Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 06 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі (а.с.52, 55-58). Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав, для обрахунку розміру пенсії за правилами ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме із застосуванням розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2010, 2011, 2012 роки при переведенні з одного виду пенсії - з пенсії по інвалідності на інший вид - пенсія за віком.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі (а.с.61-63). В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом надана була не належна оцінка тим обставинам, що позивач звертався до пенсійного фонду-відповідача не з заявою про переведення його з одного виду пенсії на інший, а із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідач безпідставно здійснив перерахунок пенсії, як при переведенні з одного виду пенсії на інший, внаслідок чого безпідставно застосував показник 2007 року, а не показники 2010-2012 року, як то передбачено ч.2 ст.40 Закону №1058, в зв'язку з чим розпорядження в якому зазначено, що вид перерахунку пов'язаний через перехід з виду на інший вид пенсії є протиправним.

Позивач наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 10.08.2004 року звільнений, згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з переходом на третю групу інвалідності, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1, виданої на його ім'я.

З 10 серпня 2004 р. ОСОБА_2 перебуває на обліку УПФУ в Куйбишевському районі м.Донецька та отримує пенсію по інвалідності, внаслідок трудового каліцтва на виробництві.

16 травня 2013 р. ОСОБА_2 звернувся до УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька із заявою про призначення йому пенсії з інвалідності на пенсію за віком, що підтверджується відповідною заявою про призначення/перерахунок пенсії (а.с.15).

Згідно розпорядження УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька № 177691 від 20.05.2013 р. ОСОБА_2 проведений перерахунок пенсії за віком у відповідності до Закону №1058, при чому такий перерахунок проведений через переведення з одного виду пенсії на інший вид. (а.с.30).

Спірним питанням в межах справи є правомірність здійснення по заяві позивача від 16.05.2013 року переведення його з одного виду пенсії на інший, та як наслідок обчислення пенсії за таких обставин з урахуванням та за правилами ч.3 ст.45 Закону №1058, а не за правилами ч.2 ст.40 цього Закону, як то вважає позивач, що такий обрахунок повинен здійснюватися, за правилами, за якими здійснюється при призначенні пенсії за віком.

За змістом ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

За змістом зазначеної норми, період перебування особи на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, зараховується до страхового стажу лише у випадку призначення пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

У відповідності до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Як було встановлено судом першої інстанції, за період з 11.08.2004 року по 15.05.2013 року позивач не працював.

Ч.1 ст.40 Закону №1058 встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Як вбачається з матеріалів справи, (лист УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька № 82/0-02.01-03 від 07.06.2013 р.), позивач був отримувачем пенсії по інвалідності, внаслідок трудового каліцтва, з 10.08.2004 р. по 15.05.2013 р.. Страховий стаж складає 19 років 05 місяців 14 днів, в тому числі 16 років 07 місяців 26 днів підземної роботи. Розмір пенсії був обчислений згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 16.09.2008 р. набув чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці», статтею 8 встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менше 15 років для чоловіків, встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше трьох прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, у зв'язку з чим, розмір пенсії позивача з 16.09.2008 р. було встановлено доплату в розмірі, якого не вистачало до суми трьох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. З 16.05.2013 р. призначено пенсію відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Право на пенсію позивача визначено за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», а розмір пенсії обчислено відповідно до норма Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення розміру заробітної плати для визначення розміру пенсії за віком застосовані періоди роботи з 01.10.1991 р. по 30.09.1991 р. всі періоди страхового стажу з 01.01.2002 р. по 31.08.2004 р„ Розмір заробітної плати, із врахуванням індивідуального коефіцієнту 3,26730 та показника середньої заробітної плати за 2007 р. 1197,91 грн. складає 3913,93 грн. Враховуючи норми ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», розмір пенсії позивача визначено у розмірі 80 % від заробітної плати та складає 3131,14 грн. (3913,93x80% = 3131,14 грн.), в тому числі: 2338,10 грн. - пенсія за віком; 80,46 грн. -надбавка за понаднормативний стаж; 712,58 грн. - доплата до розміру, якого не вистачає до 3131,14 грн..

З листа УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька № 239/0-09.01-02 від 08.07.2009 р., адресованого ОСОБА_2, вбачається, що станом на 30.06.2009 р. період перебування позивача на пенсії по інвалідності по трудовому каліцтву складає 4 роки 10 місяців 19 днів, період льотної роботи складає 21 рік 6 місяців 14 днів (16 років 7 місяців 25 днів + 4 роки 10 місяців 19 днів).

Як вбачається з обставин справи, за яких позивач перебував на пенсійному забезпеченні та був отримувачем пенсії по інвалідності до часу звернення його до пенсійного фонду-відповідача з вимогою про здійснення йому пенсійних виплат за іншим видом та правилами пенсійного забезпечення, виходячи із змісту поданої заяви від 16 травня 2013 року, в якій позивач просив проводити виплату пенсії не по інвалідності, а за віком, колегія суддів зазначає, що зазначена заява за своєю суттю та правовою природою є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення ч.3 ст.45 Закону №1058.

Те, що позивач визначив для себе, що звернення із заявою (на його думку) є заявою про призначення пенсії, а не заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, та як наслідок можливість при обчисленні розміру його пенсії застосувати правила за якими середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, є помилковою позицією.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, з урахуванням правового змісту вимог законодавства, колегія суддів не може погодитися з доводами позивача про те, що час перебування позивача на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві необхідно вважати таким, що дає право на застосування ч.2 ст.40 Закону №1058. В даному випадку законодавець встановлює можливість проведення перерахунку пенсії за такими правилами за умов, якщо відповідна особа після призначення пенсії по інвалідності (перерахунку) працювала та набула страховий стаж, а не за умов перебування на інвалідності. Зазначене витікає також із змісту ч.4 ст.42 Закону №1058.

В даному випадку позивач визначаючи для себе правові підстави, за якими (перша підстава) позивач вимагає провести обчислення розміру пенсії за правилами, як вперше призначена, із застуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, (друга підстава) позивач вимагає провести таке обчислення, що за суттю є перерахунком внаслідок набуття страхового стажу, який дає право на такий перерахунок за період перебування позивача на інвалідності за такими ж правилами ч.2 ст.40 Закону №1058 із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, діє за подвійними стандартами, застосування яких в даному випадку є недоречним та таким, що суперечить правилам здійснення обчислення (перерахунку) розміру пенсії внаслідок переведення.

Колегія суддів зазначає, що відповідач довів правомірність прийнятого спірного розпорядження від 20.05.2013 року №177691, та обґрунтовано здійснив обрахунок розміру пенсії із застосуванням показника 2007 року, як при переведенні з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції, що відповідачем обґрунтовано обчислено пенсію за таких обставин з урахуванням та за правилами абз.2 ч.3 ст.45 Закону №1058, а не за правилами ч.2 ст.40 цього Закону, як то вважав позивач, що такий обрахунок повинен здійснюватися, за правилами при призначенні пенсії.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 06 листопада 2013 року по адміністративній справі № 259/6974/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 18 грудня 2013 року. У повному обсязі виготовлена 19 грудня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар