Ухвала суду № 36177245, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/317/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС), в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12 вересня 2011 року № 853/17-01/НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна в сумі 3 006 750,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року позов даний задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 липня 2011 року працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС була проведена камеральна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_2 за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 14 липня 2011 року № 1/17-01/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: не оподаткування ним доходу, отриманого від продажу майнового паю, що є продажем корпоративного права та має оподатковуватись у вигляді інвестиційного прибутку за ставкою 15% у сумі 3 006 750,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 12 вересня 2011 року № 853/17-01/НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 3 006 750,00 грн. за платежем: податок з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна, код платежу: 11010100.

За твердженням податкового органу, позивачем в порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки", не було пред'явлено документ, який би засвідчував отримання нею у власність майнового паю в процесі приватизації (підтверджував членство позивача у колективному сільськогосподарському підприємстві станом на 1 березня 1992 року).

У зв'язку з цим, на думку відповідача, позивачем неправомірно було застосовано норми підпункту 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а відтак отриманий нею дохід від продажу майнового паю слід розглядати як продаж корпоративного права, який в свою чергу має оподатковуватися у відповідності до підпункту 9.6.6 пункту 9.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у вигляді інвестиційного прибутку за ставкою 15% в сумі 3 006 750,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, що діяла намомент виникнення спірних правовідносин), дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно підпункту «ж» пункту 1.3 статті 1 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, що діяла намомент виникнення спірних правовідносин), дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України.

Відповідно до підпункту 11.1.1 пункту 11.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, що діяла намомент виникнення спірних правовідносин), дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку не перевищує 100 квадратних метрів. У разі якщо площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта нерухомого майна.

Так в своїх запереченнях відповідач зазначає, що дохід від продажу нерухомого майна, що належить громадянам на праві приватної власності, підлягає оподаткуванню.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, що діяла намомент виникнення спірних правовідносин), загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Перелік доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, визначено пунктом 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, що діяла намомент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, що діяла намомент виникнення спірних правовідносин), до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Із наведеної законодавчої норми випливає, що зазначена пільга застосовується виключно до тих акцій (корпоративних прав), що набуті платником податку в обмін: 1) або на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ; 2) або на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону.

При цьому від оподаткування звільняються будь-які доходи, отримані платником податку як компенсація вартості зазначених акцій (корпоративних прав) у разі їх подальшого відчуження, незалежно від суми та форми отриманих доходів.

Стосовно доходів від відчуження інших акцій (корпоративних прав), набутих в процесі приватизації, зокрема сплачених платником податку грошовими коштами, в тому числі на пільгових умовах, то такі доходи оподатковуються у загальному порядку.

Зазначені доходи для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб розглядаються як дохід від продажу інвестиційного активу і беруть участь у розрахунку суми інвестиційного прибутку, отриманого платником податку протягом відповідного звітного періоду (підпункти 9.6.1 та 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").

Як вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2010 року Кайтанівською сільською радою Катеринопільського району Черкаської області позивачу було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) НОМЕР_2, згідно якого останній має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кайтанівка", відповідно до списку осіб, які мають право на пайовий пай, затвердженого зборами співвласників 28 березня 2000 року. Згідно зазначеного свідоцтва частка позивача визначена в розмірі 150 гривень, або 0,060 відсотків.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Кайтанівка" було утворене в результаті перетворення 29 березня 2000 року, а 21 листопада 2011 року була проведена державна реєстрація припинення юридичної особи СТОВ "Кайтанівка" у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Зважаючи на те, що перетворення сільськогосподарського підприємства було лише єдиним способом приватизації, колегія суддів погоджується з висновком суду першї інстанції про те, що позивач отримала у власність майновий пай СТОВ "Кайтанівка" саме у процесі приватизаці товариства.

16 квітня 2010 року між позивачем ОСОБА_2 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельні інновації-Плюс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнового паю № 160410, за умовами якого продавець продає, а покупець купує належний продавцеві майновий пай Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кайтанівка" (с. Кайтанівка, Катеринопільського району, Черкаської області), номінальною вартістю 150 грн., що становить 0,06 відсотків, який був отриманий продавцем у процесі приватизації.

Вдповідно до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в редакції, що діяла намомент виникнення спірних правовідносин), інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

У зв'язку з цим, платники податків при отриманні доходів за відчужені акції (корпоративні права) повинні підтверджувати в установленому порядку суму витрат, понесених ними у зв'язку з придбанням відповідних акцій (корпоративних прав). Зазначене правило поширюється і на ті акції (корпоративні права), що набуті платником податку в процесі приватизації. Виняток становлять акції (корпоративні права), придбані в обмін на компенсаційні або приватизаційні сертифікати, до яких застосовується пільговий режим оподаткування відповідно до підпункту 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Разом з тим, згідно із п. "б" пп. 9.6.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, що діяла намомент виникнення спірних правовідносин), не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 цього Закону (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону).

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 9.6.8 пункту 9.6. статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, що діяла намомент виникнення спірних правовідносин), у випадках, визначених підпунктами "а" і "б" цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму таких доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Отже, аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що від оподаткування звільняється лише дохід від продажу інвестиційних активів, які припадають на частку в статутному фонді емітента, яка сформована за рахунок приватизаційних майнових сертифікатів. При цьому вартісне збільшення інвестиційного активу (пакету акцій чи майнового паю) платника податку в майбутньому в результаті юридичних фактів, які не змінюють пропорцію його персонального паю до статутного фонду (загальної вартості майнового паю) емітента, не має впливати на співвідношення пільгової частки такого платника, дохід від продажу якої не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, та частки, дохід від продажу якої включається до оподатковуваного доходу з його зменшенням на вартість витрат на придбання такої частки.

Оскільки позивачем здійснювалось відчуження корпоративних прав - майнового паю, то сума доходу від такого продажу не включається до оподатковуваного доходу в силу положень підпункту "б" підпункту 9.6.8 пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 05 березня 2013 року по справі № К-57985/09.

За тких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 16.12.13р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.