Постанова № 36177085, 21.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2013 року № 826/17076/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн»

до

Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області

про

визнання протиправною та скасування постанови №000057 від 06.09.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» (надалі – позивач, Товариство), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (надалі – відповідач, Інспекція) про визнання протиправною та скасування постанови №000057 від 06.09.2013.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 08.11.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, що надавались під час розгляду справи..

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та письмових запереченням, наданих під час розгляду справи.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.4 ст. 122 КАС України, за письмовим клопотанням представників сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2013 відповідачем, на підставі акта перевірки №000066 від 21.08.2013, прийнято спірну постанову про накладення штрафних санкцій №000057, якою до позивача, за порушення вимог п.2 ч.2, п.1 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» застосовано штрафні санкцій в розмірі 1500 та 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в загальній сумі 29750грн.

Як вбачається з матеріалів справи, застосування до позивача штрафних санкцій, ґрунтується на наступних обставинах.

Так, оскаржуваною постановою відповідачем нараховано позивачу штрафні санкції:

- в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 4250,00грн., на підставі положень п.1 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яким передбачено відповідальність за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції;

- в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 25500,00грн., на підставі положень п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яким передбачено відповідальність за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, який не відповідає вимогам технічних регламентів.

Відповідач стверджує, що під час проведення контрольного заходу встановлено факт реалізації продукції, на якій відсутній Національний знак якості, а саме: машина пральна автоматична «Atlant», модель 50У107-00 №1225415089; планшетний комп’ютер торгової марки «Asus», модель IB040F SSND20KB C595580; м’ясорубка торгової марки «Moulinex» модель МЕ658; міксер торгової марки Bosch, модель MFQ3010.

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що маркування Національним знаком відповідності зазначених товарів було нанесено не на товар, а на його упаковку.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких висновків відповідача, як до належних та допустимих доказів застосування до позивача штрафних санкцій, враховуючи наступне.

Відповідно до п.7 Постанови КМУ №1149 від 29.10.2009 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання», перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність (п.10 Постанови КМУ №1149 від 29.10.2009 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання»).

Пунктом 7 Постанови КМУ від 24.06.2009 №679 «Про затвердження Технічного регламенту радіообладнання телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання» встановлено заборону на ведення в обіг пристроїв без декларації про відповідність, оформленої згідно з додатком до цього Технічного регламенту та національного знака відповідності, нанесеного згідно з Постановою KM України від 29.11.2001 №1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» (Офіційний вісник України, 2001, №49, ст.2188).

В свою чергу, пунктом 5 Правил застосування національного знаку відповідності, затверджених Постановою KM України від 29.11.2001 №1599 передбачено, що Національний знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідні документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Отже, п.19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, п.7, п.10 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання та п.7 Технічного регламенту радіообладнання телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, висновки про порушення яких наведено в Акті перевірки, визначено, що Національний знак відповідності наноситься на виріб, а в разі неможливості, на етикетку, та/або на тару, та/або на пакування, або/та експлуатаційну чи товаросупровідні документацію.

Як то передбачено положеннями вказаних нормативно-правових актів, маркування Національним знаком відповідності товарів, зазначених в п. 1 - 4 таблиці Акту перевірки від 21.08.2013 №000066, містилось на упаковці товарів, що було відображено в зауваженнях до акту перевірки та представником відповідача не заперечується.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості нанесення Національного знака відповідності на упаковки товарів, позивачем до матеріалів справи надано наступні письмові докази, а саме.

Так, згідно листа ТОВ «Груп СЕБ Україна» від 02.10.2013, офіційний представник виробника в Україні м'ясорубки торгової марки «Moulinex», модель МЕ658, повідомив, про відсутність технічної можливості нанесення національного знака відповідності безпосередньо на товар (м’ясорубку), а тому, знак відповідності наноситься втробником на його упаковку.

Згідно листа ЗАО «АТЛАНТ» від 30.09.2013, виробник пральної автоматичної машини торгової марки «ATLANT», модель 50У107-000 №1225415089 повідомив, що з технічних причин при виробництві пральних машин не має можливості наносити маркування Національним знаком відповідності безпосередньо на товар, у зв'язку з чим, Національний знак відповідності наноситься безпосередньо на упаковку товару.

Згідно листа ТОВ «БСХ Побутова Техніка», представник виробника в Україні міксера торгової марки Bosch, модель MFQ3010, повідомив, що нанесення національного знаку відповідності на товар є невиправданим через його конструкцію, а тому ТОВ «БСХ Побутова Техніка» наносить національний знак відповідності на пакування та на гарантійний талон, що додається до товару.

При цьому, Актом перевірки не встановлено відсутності маркування Національним знаком відповідності на упаковці товарів чи у супровідній документації, що додається до них.

З наведеного слідує, що відображені в Акті перевірки висновки спростовуються фактичними обставинами, встановленими під час розгляду даної справи по суті заявлених позовних вимог.

В той же час, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Пунктом 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено розмір штрафних санкцій, які застосовуються за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Проте, вимогами технічних регламентів, дія яких розповсюджується на товари, вказані в Акті перевірки, не передбачено виключного обов'язку виробника/продавця товару наносити маркування Національним знаком відповідності безпосередньо на продукцію (за умови, в даному випадку, технічної неможливості) та не встановлено заборони щодо нанесення Національного знаку відповідності на упаковку товарів, в той час як визначено право виробника (його представника чи імпортера) наносити знак відповідності на виріб та/або на етикетку, та/або на тару, та/або на пакування, або/та експлуатаційну чи товаросупровідні документацію.

Враховуючи, що продукція, вказана в Акті перевірки, реалізовувалась Позивачем за наявності маркування Національним знаком відповідності на упаковці товарів, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області безпідставно застосовано до ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» штрафні санкції, передбачені п.1 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності) у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стосовно кваліфікації вчиненого позивачем правопорушення відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», слід звернути увагу на наступне.

Як вже зазначалось, пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено відповідальність у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, у вигляді штрафу в розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України (п.1 ст.1 р. І Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»).

Таким чином, відповідно до буквального тлумачення п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено відповідальність за: 1) введення в обіг (перше надання на ринку України) продукції, яка не відповідає встановленим вимогам та/або 2) введення в обіг продукції, яка не відповідає вимогам технічних регламентів, з нанесенням на таку продукцію Національного знака відповідності.

Враховуючи те, що під час розгляду даної справи судом не встановлено факту розповсюдження позивачем продукції, яка вказана в п.1-4 акта перевірки та на якій був би відсутній Національний знак відповідності, а акт перевірки не містить в собі викладення інших обставин порушення позивачем відповідних Технічних регламентів, суд приходить до висновку, що контролюючим органом помилково застосування до позивача штрафні санкції, передбачені п.2 ч.2 ст. 44 Закону.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що, в даному випадку, зазначених в акті перевірки позивача обставин, достатньо для висновку про необґрунтованість тверджень Інспекції щодо наявності порушень ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» п.2 ч.2 ст.44 Закону, у зв'язку з чим прийнята за результатами перевірки постанова №000057 від 06.09.13 підлягає визнанню протиправною та скасуванню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренландія», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області №000057 від 06.09.2013.

3. Зобов’язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» (код ЄДРПОУ 35625082, адреса: 04119, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ДОРОГОЖИЦЬКА, будинок 1) судові витрати в сумі 297 (двісті дев’яносто сім)грн. 50коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (код ЄДРПОУ 37994373, адреса: 01001, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 6, КАБІНЕТ 612).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.