Справа № 738/1824/13-ц
№ провадження 2/738/450/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2013 року м. Мена
Менський районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді Волошиної Н.В.
з участю секретаря Костюка І.А.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі суду м. Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Домницького виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№135) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоровя, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Домницького виправного центру УДПтС України в Чернігівській області (№135) про відшкодування 50 000 грн. шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоровя. Свої вимоги мотивував тим, що відбуваючи з 15 серпня 2012 року покарання у Домницькому ВЦ №135 був працевлаштований на дільниці по заточуванню стрічкових пил. В травні 2013 року із засобів масової інформації дізнався про те, що металевий пил, який вдихається ним на робочому місці, дуже небезпечний для легенів. Оскільки біля заточувального верстата відсутня витяжка, з метою фіксації даного порушення звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із заявою про проведення компетентними органами перевірки умов праці на вказаній дільниці.
Позивач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про вручення йому судової повістки адміністрацією установи виконання покарань, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі та клопотання про виклик в судове засідання лікаря-пульмонолога районної лікарні та витребування із Чернігівської обласної прокуратури довідки, виданої Березнянською лікарнею, про його хворобу.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов ОСОБА_2 не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позов предявлено до неналежного відповідача, оскільки засуджений працював на Державному підприємстві Домницького ВЦ УДПтС України, який є окремою юридичною особою та діє на підставі Статуту. Крім того, зазначила, що за заявою ОСОБА_2 була проведена службова перевірка, під час якої було здійснено комісійне обстеження виробничої дільниці із заточування стрічкових пил, за результатами якої було встановлено, що на дільниці облаштована вентиляційна витяжка і, окрім того, всі засуджені, які там працюють, забезпечені індивідуальними засобами захисту від металевого пилу. Позивачем не надано доказів заподіяння йому шкоди внаслідок ушкодження здоровя, він жодного разу не звертався до адміністрації установи із заявами з приводу безпечних умов праці та незадовільного стану здоровя, до Березнянської лікарні за допомогою звертався один раз 30 квітня 2013 року з приводу зубного болю. Вважає, що заявлені позивачем клопотання не підлягають задоволенню, оскільки обґрунтовані посиланням на норми КПК України, а дана справа розглядається в порядку цивільного судочинства.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, надала до суду письмові заперечення проти позову ОСОБА_2, просила розглянути справу без її участі.
Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами і долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, будучи засудженим вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 15 червня 2011 року за ч.3 ст. 364, ч.2 ст. 27-ч.2 ст.365, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, відбував покарання у Домницькому виправному центрі №135 з 14 серпня 2012 року по 27 серпня 2013 року, вибув з установи до Крюковської виправної колонії УДПтС України в Полтавській області (№29) згідно наряду ДПТС України №2/3/2-5893-ДК/25-13 від 19 серпня 2013 року (а.с. 49).
Відповідно до ст. 118 КВК України засуджені до позбавленні волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.
Частиною 3 статті 119 КВК України визначено, що праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, відбуваючи покарання у Домницькому ВЦ №135, був працевлаштований на ДП «Підприємство Домницького виправного центру УДПтС України в Чернігівській області (№135) на дільниці із заточування стрічкових пил, де відпрацював у грудні 2012 року 21 день, у січні 2013 року 10 днів, у лютому 2013 року 25 днів, у березні 2013 року 19 днів, у квітні 2013 року 26 днів (а.с. 58).
Відповідно до положень ст. 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної безпеки.
Відповідно до висновку службової перевірки фактів, викладених у зверненні засудженого ОСОБА_2 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо неналежних умов праці, затвердженого начальником управління ДПтСУ в Чернігівській області 26 червня 2013 року, факти викладені у зверненні ОСОБА_2 свого підтвердження не знайшли, за результатами перевірки встановлено, що на дільниці облаштована вентиляційна витяжка, що знаходиться в робочому стані, а засуджені, які працюють у дільниці, забезпечені індивідуальними засобами захисту від металевого пилу (а.с. 44-46).
Згідно з актом комісійного обстеження виробничої дільниці по заточці стрічкових пил Домницького ВЦ №135, затвердженого 26 червня 2013 року в.о. начальника Домницького виправного центру ДПтСУ в Чернігівській області (№135) ОСОБА_4, порушень охорони праці на виробничій дільниці по заточці пил не виявлено, зокрема, комісія встановила, що на ділянці по заточці пил наявна вентиляційна витяжка, яка знаходиться у робочому стані, працюючим на дільниці видаються засоби індивідуального захисту (респіратори), а також здійснюється провітрювання приміщення шляхом відкриття вікон та дверей дільниці (а.с. 47).
Згідно з записами у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці засудженому ОСОБА_2 05 грудня 2012 року при працевлаштуванні на дільницю по заточуванню пил було проведено первинний інструктаж (а.с. 60-64), крім того, видано спецодяг та засоби індивідуального захисту (а.с.50).
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 просив відшкодувати йому 50 000 грн. шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоровя, розмір якої обґрунтовував вартістю санаторно-курортного лікування (а.с.83), проте, при зверненні до суду не зазначив правових підстав відшкодування такої шкоди.
Порядок та підстави відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоровя, регламентовані як нормами ЦК України, так і КЗпП України, Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Так, ст. 1166 ЦК України визначено загальні підстави відповідальності за майнову шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичної особи. Відповідно до ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Проте, позивачем не доведено наявність шкоди, завданої його здоровю, внаслідок протиправних дій відповідача, не надано належних доказів про наявність підстав для її відшкодування згідно із ст. 1195 ЦК України.
Згідно з положеннями ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, і кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, лише припускає, що вдихання ним металевого пилу може призвести до тяжкого захворювання.
Згідно з довідкою №13 від 11 грудня 2013 року, виданою Березнянською районною лікарнею №1 на запит суду, 30 квітня 2013 року ОСОБА_2 звертався до Березнянської амбулаторії ЗПСМ з приводу гострого бронхіту, на стаціонарному лікуванні не перебував.
Разом з тим, позивач, маючи на руках амбулаторну картку хворого, не надав суду офіційного висновку про причини виникнення даного захворювання або ж доказів про наявність у нього інших захворювань, які виникли внаслідок впливу небезпечного виробничого фактора чи середовища, медичних висновків про втрату ним працездатності внаслідок професійного захворювання.
Згідно довідки Домницького виправного центру №135 ОСОБА_2 не звертався до адміністрації установи з приводу безпечних умов його праці (а.с. 56).
Клопотання позивача про виклик в судове засідання лікаря-пульмонолога з врахуванням обставин даної справи є безпідставним, оскільки дії спеціаліста не є засобом доказування у справі, він не складає письмового висновку і не замінює висновку експерта або ж медичних документів з відповідними висновками, які мають бути належними доказами у даній справі.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 під час відбування покарання у Домницькому ВЦ №135 залучався до трудової діяльності на виробництві установи, та з врахуванням положень ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», спірні правовідносини регулюються нормами КЗпП України та зазначеного закону.
Відповідно до ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Із введенням в дію Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», обов'язок виплати працівникам грошових сум у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві та професійним захворюванням перейшов до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Зазначене кореспондується з положеннями ст. 9 Закону України «Про охорону праці», згідно якої відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Проте, такі позовні вимоги до Фонду не заявлялися.
В даному випадку позов предявлений до Домницького виправного центру УДПтС України в Чернігівській області (№135), який діє на підставі Положення про Домницький виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№135), затвердженого наказом Державної пенітенціарної служби України № 237 від 19 квітня 2012 року, є юридичною особою, основним завданням якого є організація виконання покарань у виді обмеження волі; дотримання прав осіб, які тримаються у виправному центрі, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізації їх законних прав та інтересів.
Відповідно до укладеного договору між відповідачем та ДП «Підприємство Домницького виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№135)», що є окремою юридичною особою, із власними рахунками та балансом, діє на підставі Статуту, засуджені залучаються до суспільно корисної оплачуваної роботи на виробництві Підприємства. В обовязки Підприємства входить проведення заходів по техніці безпеки та охороні праці, передбачених на відповідних роботах, інструктажу, розслідування нещасних випадків на виробництві, несе відповідальність в разі отримання каліцтва в незалежних від засуджених причин тощо.
Організація виробничого процесу на підприємствах виправних центрів регулюється Порядком організації виробничої діяльності та залучення засуджених до суспільно корисної праці на підприємствах виправних центрів, виправних та виховних колоній Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №26/5 від 03.01.2013 року.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позов предявлений до неналежного відповідача і питання про його заміну позивачем не ставилось. Виходячи з положень ст. 33 ЦПК України суд позбавлений можливості без клопотання позивача замінити первісного відповідача належним відповідачем та залучити для участі у справі ДП «Підприємство Домницького виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№135)» та Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до Домницького виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№135) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоровя, проте, відмова в задоволенні позову у звязку з предявленням його до неналежного відповідача не порушує гарантоване кожній особі право звернутися за захистом своїх порушених прав до суду з позовом до належного відповідача.
Керуючись ст.ст. 1166, 1195 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 213-215 ЦПК України, суд -
В И Р I Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Домницького виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№135) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоровя, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання його копії.
Суддя Н.В. Волошина
Судове рішення № 36176379, Менський районний суд Чернігівської області було прийнято 13.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 738/1824/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: