Вирок № 36173329, 19.12.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5682/13-к

ВИРОК

іменем України

"19" грудня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

при секретарі Однораз Т.А.,

з участю прокурора Висоцького В.П.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює менеджером з продажу ТОВ «Томіг», сімейний стан одруженого, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

В С Т А Н О В И В :

27 вересня 2013 року біля 18 годин 20 хвилин обвинувачений ОСОБА_3, керував технічно справним транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, який належав на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК номер 389490, виданого 02 березня 2012 року Миколаївським відділом РЕР УДАІ УМВС в Миколаївській області, ТОВ «Томіг». При цьому, транспортний засіб під керуванням обвинуваченого водія ОСОБА_3 рухався в світлий час доби, в умовах необмеженої видимості, із швидкістю близько 90 - 110 кілометрів на годину, у своїй смузі руху асфальтованої проїжджої частини автошляху Р-06 «Ульянівка Миколаїв», яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, з боку міста Южноукраїнськ Миколаївської області в напрямку міста Вознесенськ Миколаївської області.

В цей час, у зустрічному для автомобіля НОМЕР_1, під керуванням обвинуваченого водія ОСОБА_3 напрямку, з боку міста Вознесенськ в напрямку міста Южноукраїнськ Миколаївської області, у своїй смузі руху із швидкістю біля 109 кілометрів на годину, рухався легковий технічно справний автомобіль НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4.

Рухаючись при вказаних вище дорожніх умовах на території Вознесенського району Миколаївської області, на 121 кілометрі + 500 метрів автошляху Р-06 «Ульянівка Миколаїв», обвинувачений водій ОСОБА_3, грубо порушив вимоги п.п.2.3 «б», 10.1, 12.1, 14.2 «в, г», а також горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 п.34 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до виниклої дорожньої обстановки, що склалася та її змінам, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, не впевнився у безпеці свого маневру, при наявності на даній ділянці автошляху суцільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки, розпочав виконувати маневр обгону попутного транспортного засобу, що робити категорично заборонено.

При цьому водій ОСОБА_3 грубо проігнорував вказані вимоги правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху, не переконався в тому, що зустрічна смуга руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, а також в тому, що після виконання маневру обгону, він зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу якого він обганяє, повернутися на свою смугу руху, розпочав виконувати маневр обгону невстановленого у ході досудового розслідування попутного автомобіля.

Таким чином, обвинувачений водій ОСОБА_3 виїхав на зустрічну смугу руху, та під час виникнення небезпеки, не відмовився від виконання маневру обгону, а перебуваючи на зустрічній смузі руху, вивернув кермо керованого ним автомобіля ліворуч у напрямку узбіччя, де допустив зіткнення з транспортним засобом автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку, і який в свою чергу відреагував на перешкоду, застосувавши екстрене гальмування та увід транспортного засобу на праве по ходу руху в напрямку міста Южноукраїнськ узбіччя.

Після зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, обвинувачений водій ОСОБА_3, не міняючи траекторії руху керованого ним транспортного засобу, зїхав в кювет де допустив зіткнення з деревом.

В результаті дорожньої транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_5, яка є матірю обвинуваченого водія ОСОБА_3, від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці дорожньої транспортної пригоди. Смерть ОСОБА_5 настала від поєднаної тупої травми тіла з переламом кісток зводу та основи черепа, обширного крововиливу під павутинну оболонку, чисельних переламів ребер по декільком анатомічним лініям, забою внутрішніх органів з розривом лівої легені, печінки, селезінки, зовнішнім та внутрішнім плевральним крововиливом.

Дані тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть ОСОБА_5 виникли від дії тупих предметів, в умовах дорожньої транспортної пригоди.

Дана дорожня транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення обвинуваченим водієм ОСОБА_3 вимог п.п.2.3 «б», 10.1, 12.1, 14.2 «в, г», а також горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 п.34 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному звязку з наслідками, що настали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним повністю, та підтвердив факт скоєння ним цього злочину, при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми діями вчинив злочин, та щиро розкаюється в скоєному.

При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, зясувавши думки учасників судового провадження, вважає визнати недоцільним дослідження доказів, у відношенні тих фактичних обставин, які нікім не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду кримінального провадження.

Ставити під сумнів достовірність та об`єктивність показань обвинуваченого ОСОБА_3 у суда немає підстав. Ці показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають цілком всім матеріалам кримінального провадження.

Аналізуючи обвинувачення ОСОБА_3 за обвинувальним актом, суд з`ясувавши зміст і спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_3, виходить із сукупності всіх обставин вчиненого ним діяння та матеріалів кримінального провадження. Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів, приводять суд до переконання доведенності вини обвинуваченого ОСОБА_3, і тому його не умисні дії підлягають кваліфікації в судовому засіданні за ч.2 ст.286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху, та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує скоєння ним злочину з необережності, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину. Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3, умови його життя, соціальне та матеріальне становище, рівень культури, стан здоров`я, стать та вік, те що він не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, думок прокурора та потерпілої ОСОБА_2, яка є бабусею обвинуваченого ОСОБА_3, враховуючи тяжкість злочину, скоєного обвинуваченим ОСОБА_3, його наслідки, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначене основне покарання в виді позбавлення волі, в межах встановлених санкцією ч.2 ст.286 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.

Суд вважає, що даний вид покарання в виді позбавлення волі, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, скоєного обвинуваченим ОСОБА_3, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75-78 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-380 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання в виді 05 /пяти/ років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_3 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави в особі:

НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області, УДК в Миколаївській області р/р 31251272210005, код платежа 25574110, МФО 826013:

-1174 /одну тисячу сто сімдесят чотири/ гривні 72 копійки за проведення судової автотехнічної експертизи №2/231.

-1174 /одну тисячу сто сімдесят чотири/ гривні 72 копійки за проведення судової автотехнічної експертизи №2/232.

-4698 /чотири тисячи шістсот девяносто вісім/ гривень 62 копійки за проведення судової транспортно трасологічної експертизи №4/135.

-Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції, Банк ГУДКУ Одеської області, р/р 35225002000181, МФО 828011, код ЄДРПОУ 02883110, код платежа 25010100

-612 /шістсот дванадцять/ гривень 00 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи № 1933/18.

Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: О. Е. Дробинський