Вирок № 36171950, 18.12.2013, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

ВИРОК

Іменем України

Справа № 101/5075/13-к

18 грудня 2013 р. м. Алушта

Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі

головуючого судді Шустової І.П.,

при секретарі Безнос А.В.,

за участю прокурора Дідуна М.І.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника цивільного позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013130070001878 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні маючого малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, у силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 04.07.2013 року, приблизно о 17.30, у світлий час доби, керуючи автомобілем «ГАЗ - 33104318», держномер АК 0578 ВР, рухаючись по горизонтальній ділянці автошляху «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта», в районі с. Малий Маяк м. Алушти, у напрямку з м. Ялти в м. Алушту, де, згідно висновку автотехнічної експертизи № 443 від 22.08.2013 року, та в порушення вимог п. 15, п. 2.3 (б, д), п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, задавати матеріальних збитків; - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; - не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та виїхав за межі проїжджої частини праворуч, де допустив зіткнення транспортного засобу з опорою контактної мережі.

В результаті ДТП пасажиру ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого багатовідламкового перелому правої великогомілкової кістки, закритих підголовчатих переломів 2-3-4-5- плеснових кісток лівої стопи, садна обличчя, кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1664 від 16.09.2013 року за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою тривалий розлад здоров`я, згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини, цивільні позови визнав частково.

Обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що він працював на фірмі ОСОБА_4 водієм без укладення трудового договору. У день ДТП він получив від ОСОБА_4 завдання доставити товар до м. Ялти на належному ОСОБА_4 а/м «ГАЗель». Поїхав до Ялти, там розвантажився, та, коли повертався, зрозумів, що щось не так з керуванням. Йшов дощ, на зустрічну смугу виїхала машина, він «пішов» праворуч, проте не зміг повернутися. Трудовий договір ОСОБА_4 з ним побажав оформити минулою датою, проте він не погодився. Не зупинився, коли почув несправності, оскільки поклався на свій опит. Швидкість була не більше 70 км/год., проте точно сказати не може, оскільки був несправний спідометр. У кабіні, крім нього були два пасажири експедитори. Цивільний позов ОСОБА_1 визнає частково: визнає, що в результаті ДТП тому заподіяні травмування обох ніг, проте суму його позову вважає занадто завищеною. Суму позову ОСОБА_4 вважає дуже завищеною. Просив розглянути справу без допиту свідків.

Прокурор клопотав про розгляд кримінального провадження у скороченому порядку, не допитуючи свідків.

Потерпілий не заперечував проти скороченого розгляду справи без допиту свідків. При цьому пояснив, що він працював в ОСОБА_4 постачальником, також без оформленого трудового договору. З ОСОБА_3 вони до цього не знали один одного. Під час ДТП він дрімав, прокинувся від удару, потім виліз із машини. Свій цивільний позов підтримав повністю, просив його задовольнити.

Представник цивільного позивача ОСОБА_4 ОСОБА_2 цивільний позов ОСОБА_4 підтримав, просив його задовольнити.

Крім беззаперечного визнання своєї винуватості обвинуваченим, показань потерпілого, його вина у скоєнні зазначеного злочину підтверджується показаннями свідків, однак вони у процесі розгляду справи судом не досліджувалися.

З протоколу огляду місця ДТП від 04.07.2013 року убачається, що була оглянута ділянка дороги в районі ОСОБА_5 м. Алушти, на якій оглянутий пошкоджений а/м «ГАЗель», складена схема ДТП із зазначенням розташування а/м, дорожніх знаків та опір електромереж та фототаблиця (а.п. 22-29).

З висновку експерта № 1664 убачається, що у результаті ДТП ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого багатовідламкового перелому правої великогомілкової кістки, закритих підголовчатих переломів 2-3-4-5- плеснових кісток лівої стопи, садна обличчя, кінцівок, які за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою тривалий розлад здоров`я. Вказані тілесні ушкодження заподіяні в результаті дії тупого предмету (предметів), у даному випадку, можливо, при ударі по частинах салону автомобіля в умовах ДТП, що мало місце 04.07.2013 року (а.п. 58-60).

Висновком автотехнічної експертизи № 443 від 22.08.2013 року встановлено, що у даній дорожньо-транспортній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти виникненню даної ДТП (а.п. 65-66)

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За клопотанням сторін суд визнав недоцільним допит свідків у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що органи досудового слідства дії підсудного правильно кваліфікували за частиною 1 статті 286 КК України. Кваліфікуюча ознака порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину: у силу статті 12 КК України вчинено злочин невеликої тяжкості.

Обвинувачений на обліку у лікаря нарколога,відповідно до довідки КРУ «Наркологічний диспансер» (а.п. 77), не перебуває. На обліку психіатра також не перебуває, що убачається з довідки КРУ «Клінична психіатрична лікарня № 1» (а.п. 78), не перебуває, раніше не судимий у силу ст. 89 КК України (а.п. 83), за місцем проживання характеризується позитивно, згідно з характеристиками (а.п. 79, 80).

Має стійки соціальні стосунки: перебуває у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні має малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Враховуючи все вищевикладене, думку прокурора, який просив призначити покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком, думку потерпілого, який залишив призначення покарання на розсуд суду, вважаю за можливе призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, у вигляді обмеження волі з іспитовим строком, застосувавши ст. 75 КК України.

Додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд вважає можливим не призначати, виходячи з того, що, зі слів обвинуваченого, в нього постійної роботи немає, він заробляє на утримання сім`ї, в якій є малолітня дитина, випадковими заробітками, пов`язаними з перевозками, під час ДТП знаходився у тверезому стані, готовий поступово погашати суми заподіяної шкоди. У разі позбавлення права керування транспортними засобами, такої можливості в нього не буде.

Запобіжний захід судом не обирається, оскільки клопотання про це сторонами не заявлялося.

Вирішуючи цивільні позови, суд вважає необхідним залишити їх без розгляду, роз`яснивши потерпілому та цивільному позивачу їх право звернутися з певними вимогами в порядку цивільного судочинства, правильно визначивши відповідача. Оскільки, незважаючи на те, що трудовий договір між обвинуваченим та ОСОБА_4 не був укладений, фактично ОСОБА_3 виконував трудові обов`язки під час ДТП. За таких обставин інша особа повинна відповідати за заподіяну шкоду джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_3 же може нести цивільно-правову відповідальність в іншому порядку.

Речовий доказ автомобіль НОМЕР_2, що знаходиться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_4 (а.п. 42), залишити йому за належністю.

Судові витрати, повязані з проведенням автотехнічної експертизи (а.п. 64), стягнути з засудженого в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України; суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 286 КК України й призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки - не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України суд покладає на засудженого обовязок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, а також періодично з`являться для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільні позови залишити без розгляду.

Речовий доказ автомобіль НОМЕР_2, залишити за належністю ОСОБА_4 Хачіковічу.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати у сумі 489 (чотириста вісімдесят дев`ять) грн., 44 коп..

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд АР Крим шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя Алуштинського міського суду І.П.Шустова.