Рішення № 36171821, 09.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13073/13 09.12.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Лисової Наталії Валентинівни

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

про визнання недійсною постанови.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Мельничук В.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 09 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

09.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Лисової Наталії Валентинівни до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання недійсною постанови.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 24.07.2013.

В судовому засіданні 24.07.2013 оголошено перерву до 14.08.2013.

В судове засідання, призначене на 14.08.2013, сторони з'явились та надали усні пояснення щодо суті спору. В судовому засіданні оголошено перерву до 28.08.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.08.2013, справу № 910/13073/13 було передано для розгляду судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Підченко Ю.О. та призначено розгляд справи на 23.09.2013.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

У судовому засіданні, призначеному на 23.09.2013, оголошено перерву до 09.10.2013 на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.10.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 18.11.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

В судовому засіданні 18.11.2013 сторони з'явились, надали усні пояснення по суті спору. В судовому засіданні оголошено перерву до 09.12.2013.

В судове засідання, призначене на 09.12.2013, з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2010 Лисова Наталія Валентинівна придбала у Бакаєва Дмитра Борисовича нежитлові підвальні приміщення з №1 ПО №5 (групи приміщень №1104) (в літ. А), загальною площею 95,20 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 63/12. Державна реєстрація була проведена 01.11.2010 та зареєстровано в реєстрі від №6624. Технічний паспорт на зазначені нежитлові приміщення був виготовлений станом на 18.12.2007 та інвентаризацію проведено станом на 29.09.2010.

01.07.2011 між ФОП Лисова Наталія Валентинівна та ТОВ «Фармлінк» було укладено договір оренди нежитлових приміщень №01/07/11.

31.10.2012 ФОП Лисова Н.В. та ТОВ «Фармлінк» уклали додаткову угоду №1 до вказаного договору оренди, за яким погодились припинити дію договору оренди з 01.11.2012, останній день було визначено 31.10.2012, під час якого було укладено акт прийому-передачі приміщень, за яким орендовані приміщення були повернуті ФОП Лисова Н.В.

Позивач зазначає, що приміщення вхідної групи про які вказано в Акті не належать ФОП Лисовій Наталії Валентинівні, а перебувають на балансі житлово-експлуатаційної організації та знаходяться в загальному користуванні.

10.12.2012 головним державним інспектором Інспекційного відділу №1 Лисаком С.Ф. проводилась позапланова перевірка ТОВ «Фармлінк», яке за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 63/12 орендувало нежитлові приміщення (підвал літ. А) прим. 104 у ФОП Лисової Наталії Валентинівни на підставі договору оренди №01/07/11 від 01.07.2011.

На підставі вказаної перевірки 10.12.2012 Лисаком С.Ф. було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Позивач зазначає, що Лисаком С.Ф, було винесено припис, що був надісланий поштою на ім'я директора ТОВ «Фармлінк», яким заборонено експлуатацію нежитлових підвальних приміщень, прим. 104 (підвал літ. А) на вул. Костянтинівській 63/12 у Подільському районі м. Києва з 11.12.2012, який в подальшому був скасований судовими рішеннями та винесено постанову про накладення штрафу відносно ТОВ «Фармлінк» в сумі 103 230,00 грн.

Відповідно до вищезазначеного Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.12.2012 складеного Лисаком С.Ф. під час перевірки з виїздом на вул. Костянтинівську 63/12 у Подольському районі м. Києва на 07.12.2012 об 11:50 в підвальних приміщеннях житлового будинку експлуатуються офісні приміщення, які є самовільно реконструйованими з добудовою приміщення вхідної групи на прибудинковій території житлового будинку без документів дозвільного характеру. Під час перевірки будівельні роботи не виконувались, будівельники відсутні, будівельної техніки немає.

Відповідно до постанови №07/13 від 15.01.2013 заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, керуючись наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.11.2012, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме акт перевірки від 10.12.2012, припис від 10.12.2012, протокол про правопорушеня у сфері містобудівної діяльності від 02.01.2013 та пояснення головного державного інспектора Лисака С.Ф. визнав ФОП Лисову Наталію Валентинівну винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та наклав штраф у сумі 103 230,00 грн.

22.05.2013 державним виконавцем Тарабанчук В.В. було відкрито виконавче провадження на підставі постанови Інспекції держаного архітектурно-будівельного контролю №07/13 від 15.01.2013 та запропоновано сплатити штраф у сумі 103 230,00 грн.

Позивач наголошує на тому, що визначаючи ФОП Лисову Н.В. винною відповідно до абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», не є суб'єктом містобудування.

Позивач зазначає, що під час позапланової перевірки представники ФОП Лисової Н.В. були відсутні, також як і представника органу місцевого самоврядування. Документи, оформлені за результатами перевірки 07.12.2012, до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування не надсилались.

Також, позивач наголошує на тому, що в порушення норм чинного законодавства України, позивач припис не отримувала.

За наведених обставин позивач вважає, що винесення посадовими особами ІДАБК постанови №07/13 від 15.01.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ФОП Лисова Н.В. є неправомірною та незаконною.

На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд визнати недійсною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №07/13 від 15.01.2013 про накладення на ФОП Лисову Наталію Валентинівну штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 103 230,00 грн.

Відповідач не погоджується із зазначеною позицією позивача, вважає позов необгрунтовнаим та недоведеним, таким що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач наголошує на тому, що в ході перевірки встановлено наступне. За вказаною адресою в підвальних приміщеннях житлового будинку розташовані та експлуатуються офісні приміщення. Під час перевірки будівельні роботи не виконувались, будівельники відсутні. На підставі наданих гр. Шаповаловим Д.В. - який діє за довіреністю, документів - копії технічного паспорту БТІ на нежитлові приміщення (підвал літ. «А») прим. 104 по вул. Костянтинівській, 63/12 у м. Києві, наданого під час перевірки на місці договору оренди нежитлових приміщень №01/07/11 від 01.07.2011 та враховуючи пояснення гр. Шаповалова Д.В., встановлено, що вищезазначені підвальні приміщення самовільно реконструйовані з добудовою приміщення вхідної групи на прибудинковій території вищезазначеного житлового будинку без документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних робіт та проектної документації.

Відповідач зазначає, що дії Позивача становлять суспільну загрозу життю та здоров'ю людей, підвищену небезпеку для довкілля, оскільки немає даних про те, чи мають реконструйовані нежитлові приміщення необхідну міцність, стійкість та експлуатаційну надійність.

На підставі вищезазначеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.11. № 439/2011, визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду.

У відповідності до пункту 2 Інформаційного листа ВГСУ № 01-06/84/2013 від 22.01.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства у сфері містобудівної діяльності" справи у спорах, пов'язаних із застосуванням санкцій, в тому числі щодо оскарження постанов інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудування, підвідомчі господарським судам (підпункт 3.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", з подальшими змінами).

Отже, дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що даний спір підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві є територіальним органом Держархбудінспекції України, входить до сфери її управління, підзвітна та підконтрольна їй.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Основними завданнями Інспекції є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, та зокрема здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

За ст. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Як вже було встановлено судом, на підставі звернення гр. Сингаївської О.І. від 30.07.2012 №7/26-С-3007/14 головним державним інспектором Інспекції Лисаком С.Ф. 07.12.2012 із залученням опер-уповноваженого в ОВС-УБОЗ в місті Києві Полякова В.І. у присутності гр. Шаповалова Д.В. проведено позапланову перевірку дотримання ФОП Лисовою Н.В. та ТОВ «Фармлінк» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті, що знаходиться за адресою: вул. Костянтинівська, 63/12 у Подільському районі м. Києва.

На підставі вказаної перевірки 10.12.2012 Лисаком С.Ф. було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Крім того, 10.12.2012 Лисаком С.Ф. було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідно до вказаного припису відповідачем зазначено, що за адресою: вул. Костянтинівська, 63/12 у Подільському районі м. Києва, нежитлові приміщення, прим. 104, (підвал літ. «А») розташовані самовільно реконструйовані підвальні приміщення з добудовою приміщення вхідної групи на прибудинковій території житлового будинку, без документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних робіт та проектної документації, та експлуатуються у якості офісних приміщень без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2013 у справі №826/1890/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, у судовому порядку визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.12.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. (п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки, на момент розгляду даної справи набрало законної сили та діє постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2013 у справі №826/1890/13-а (залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013), то встановлені у ній факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.

Так, постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2013 у справі №826/1890/13-а встановлено наступне.

Стаття 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначає, що для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частина друга статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Відповідно частини п'ятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Частина восьма статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Правовий аналіз наведених норм Закону вказує, що для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає ряд обов'язкових етапів, одним з яких є прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію; право на виконання будівельних робіт виникає у разі подання органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок будівельних робіт, реєстрації декларації про початок будівельних робіт або видачі дозволу на виконання будівельних робіт в залежності від категорій складності; прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта підтверджується зареєстрованою декларацією про готовність об'єкта до експлуатації або відповідним сертифікатом.

При цьому обов'язок виконання вказаних вище процедур покладено на суб'єкта містобудування, який має намір здійснити або здійснює будівельні роботи.

Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено, що на момент проведення відповідачем перевірки право оренди підвальних приміщень на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2011 №01/07/11 у ТОВ «Фармлінк» було припинено. Доказів на підтвердження того, що ТОВ «Фармлінк» користується чи користувалось на момент перевірки підвальними приміщеннями на інших правових підставах, відповідачем до суду не надано. Також, у вищезазначеній постанові суд зазначив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що здійснена саме реконструкція підвальних приміщень та, що така реконструкція проведена саме позивачем.

Факти, встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2013 у справі №826/1890/13-а спростовують доводи відповідача, викладені в письмовому відзиві на позовну заяву.

Оскільки оскаржувану постанову №07/13 від 15.01.2013 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності винесено в тому числі на підставі припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 10.12.2012, який визнано протиправним та скасовано, вказана постанова є прийнята без достатніх на те правових підстав.

Крім того, суд зазначає наступне. Як вбачається з позовних матеріалів, а саме Постанови №08/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2013, відповідачем було установлено наступні правопорушення: експлуатація об'єкту ІІІ категорії складності - самовільно реконструйованих нежитлових підвальних приміщень - (підвал літ. «А») прим. 104 по вул. Костянтинівській, 63/12 у Подільському районі м. Києва, не прийнятих в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

З матеріалів справи слідує, а саме Акту від 10.12.2012, позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил була проведена із залученням опер-уповноваженого в ОВС УБОЗ в місті Києві Полякова В.І. у присутності гр. Шаповалова Д.В.

Таким чином, в порушення вимог чинного законодавства України, представники ФОП Лисової Наталії Валентинівни, а також представники органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ під час проведення позапланової перевірки були відсутні.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №224 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не надано належних доказів направлення на адресу позивача вказаного примірнику припису, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Посилання відповідача в оскаржуваній постанові на те, що в підвальних приміщеннях житлового будинку експлуатуються офісні приміщення, які є самовільно реконструйованими з добудовою приміщення вхідної групи на прибудинковій території житлового будинку без документів дозвільного характеру є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує, що 12.10.2010 Лисова Наталія Валентинівна придбала у Бакаєва Дмитра Борисовича нежитлові підвальні приміщення з №1 ПО №5 (групи приміщень №1104) (в літ. А), загальною площею 95,20 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 63/12. Державна реєстрація була проведена 01.11.2010 та зареєстровано в реєстрі від №6624. Технічний паспорт на зазначені нежитлові приміщення був виготовлений станом на 18.12.2007 та інвентаризацію проведено станом на 29.09.2010.

01.07.2011 між ФОП Лисова Наталія Валентинівна та ТОВ «Фармлінк» було укладено договір оренди нежитлових приміщень №01/07/11.

Згідно з п. 1.1. вказаного Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення з №1 по №5 (групи приміщень №104) (в літ. А), розташоване у м. Києві , вул. Костянтинівська, 63/12, загальною площею 95,20 кв. м для здійснення діяльності, передбаченої його статутом.

31.10.2012 ФОП Лисова Н.В. та ТОВ «Фармлінк» уклали додаткову угоду №1 до вказаного договору оренди, за яким погодились припинити дію договору оренди з 01.11.2012, останній день було визначено 31.10.2012, під час якого було укладено акт прийому-передачі приміщень, за яким орендовані приміщення були повернуті ФОП Лисова Н.В.

З матеріалів справи слідує, що наразі приміщення вхідної групи про які вказано в Акті не належать ФОП Лисовій Наталії Валентинівні, а перебувають на балансі житлово-експлуатаційної організації та знаходяться в загальному користуванні.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

З огляду на вищезазначене позивач не є суб'єктом містобудування.

Зважаючи на викладене, прийнята відповідачем оскаржувана постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №07/13 від 15.01.2013 складена і винесена з порушенням останнім процедури встановленої законом.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з п.2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими та безпідставними, та такими, що спростовуються матеріалами справи. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність порушень з боку позивача, крім того не доведено, що приміщення за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, 63/12, прим. 104 (підвал літ. «А») є самовільно реконструйованими та не прийнятими у встановленому законодавством порядку в експлуатацію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивач в установленому порядку довів належними та допустимими доказами підстави для визнання недійсною постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №07/13 від 15.01.2013 про накладення на ФОП Лисову Наталію Валентинівну штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 103 230,00 грн., позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

З огляду на вищезазначене, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Лисової Наталії Валентинівни задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 37772089) №07/13 від 15.01.2013 про накладення на Фізичну особу-підприємця Лисову Наталію Валентинівну штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 103 230,00 грн.

3. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 37772089) на користь Фізичної особи-підприємця Лисової Наталії Валентинівни (03049, м. Київ, вул. Ігоревська, 16, кв. 15, ідентифікаційний номер 2914620386) грошові кошти за сплату судового збору - 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.12.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало