Постанова № 36171195, 16.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2013 року Справа № 812/10151/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді Тихонова І.В.,

при секретарі Захаровій Ю.О.,

за участю:

представників позивача Леонової З.Є., (дов. від 10.09.2013 № 136/10)

Хому Б.М., (дов. від 08.11.2013 № 3611/12-09-10)

представник відповідача Васильєвої В.Н., (дов. від 02.01.2013№ 1)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» про стягнення податкового боргу у сумі 265 068, 00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника, -

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» про стягнення податкового боргу у сумі 265 068, 00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника.

В обґрунтування адміністративного позову Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області зазначила, що Комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

У результаті несплати поточних податкових зобов'язань податковий борг з податку на додану вартість Комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» складає 265 068, 00 грн., що підтверджується податковими деклараціями №9085070843 від 15.01.2013 на суму 69 790, 00 грн., №9005891504 від 12.02.2013 на суму 2 740, 00 грн., №9014908159 від 19.03.2013 на суму 19 251, 00 грн., №9022358120 від 19.04.2013 на суму 7 411, 00 грн., №9028821909 від 17.05.2013 на суму 20 376, 00 грн., №9036927037 від 18.06.2013 на суму 2 116, 00 грн., №9043447489 від 18.07.2013 на суму 437, 00 грн., №9065694386 від 16.10.2013 на суму 142947, 00 грн.

Підприємству було направлено першу податкову вимогу № 1/73 від 08.10.2001 та другу податкову вимогу № 2/158 від 10.12.2001.

На підставі викладеного просить стягнути кошти за податковим боргом у розмірі 265 068, 00 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Пояснення надали аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов визнав в повному обсязі, про що надав відповідну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суддя виходить з наступного.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» (код ЄДРПОУ 05401887) зареєстровано Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 17.05.2002 року за № 1 381 105 0006 000099 та знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України Комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» подало до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість №9085070843 від 15.01.2013 на суму 69 790, 00 грн., №9005891504 від 12.02.2013 на суму 2 740, 00 грн., №9014908159 від 19.03.2013 на суму 19 251, 00 грн., №9022358120 від 19.04.2013 на суму 7 411, 00 грн., №9028821909 від 17.05.2013 на суму 20 376, 00 грн., №9036927037 від 18.06.2013 на суму 2 116, 00 грн., №9043447489 від 18.07.2013 на суму 437, 00 грн., №9065694386 від 16.10.2013 на суму 142947, 00 грн. на загальну суму 265 068, 00 грн. (а.с. 16-31).

Заявником на адресу боржника було направлено першу податкову вимогу № 1/73 від 08.10.2001 та другу податкову вимогу № 2/158 від 10.12.2001. (а.с. 33,34). Вказані вимоги отримані уповноваженою особою відповідача.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України Комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податкових деклараціях з ПДВ не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на час розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість по податковим деклараціям в сумі 265 068,00 грн. платником податків не сплачений.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки зазначена податкова вимога є чинною, доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що Комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» станом на дату розгляду та вирішення подання у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 265 068,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення зазначених коштів за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, відповідач на адресу суду надіслав заяву, котрою повністю визнав адміністративний позов та підтвердив наявність заборгованості у розмірі 265 068,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 121 КАС України, у разі визнання відповідачем адміністративного позову, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» про стягнення податкового боргу у сумі 265 068, 00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» (юридична адреса: 93193, Луганська область, м. Новодружеськ, вул. Гоголя, 31, код ЄДРПОУ 05401887) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 265 068,00 грн. (двісті шістдесят п'ять тисяч шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 17 грудня 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов