Рішення № 36170079, 17.12.2013, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/1520/13-ц

Провадження №2/672/508/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 року Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - Сакенова Ю.К.

при секретарі - Ратушняк Л.В.

представника позивача - Панчика А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська макрофінансова мережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача для захисту своїх прав, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.04.2013 року між ТОВ «Українська макрофінансова мережа» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №ХМ01-00017, за яким Кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти в національній валюті, на умовах строковості, платності та поворотності в розмірі 1600 грн., строком до 19.04.2013 року зі сплатою 1,5% від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитними коштами.

13.06.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 про внесення змін до договору №ХМ01-00017 про надання фінансового кредиту, відповідно до якої за користування кредитними коштами встановлено плату в розмірі 1,5% за кожен день користування кредитними коштами та строк повернення кредиту встановлено по 27.06.2013 року.

Однак відповідач не виконує свого зобов'язання щодо повернення кредиту і станом на 14.11.2013 року має перед позивачем заборгованість в сумі 12076,8о грн., яка складається з наступного: 1600 грн. - розмір неповернутого фінансового кредиту, 4816 грн. - прострочені проценти за користування кредитом, 5420,80 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 100 грн. - штраф за несвоєчасне повернення кредиту. На підставі наведеного просить суд задовольнити позов.

Відповідач позов не визнала і пояснила, що повернула позивачу всі кошти, тому у неї немає перед ним заборгованості.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що 05.04.2013 року між ТОВ «Українська макрофінансова мережа» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №ХМ01-00017, за яким Кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти в національній валюті, на умовах строковості, платності та поворотності в розмірі 1600 грн., строком до 19.04.2013 року зі сплатою 1,5% від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитними коштами.

13.06.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 про внесення змін до договору №ХМ01-00017 про надання фінансового кредиту, відповідно до якої за користування кредитними коштами встановлено плату в розмірі 1,5% за кожен день користування кредитними коштами та строк повернення кредиту встановлено по 27.06.2013 року.

Відповідно до п.4.1 та 4.2 зазначеного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату нарахованих процентів Позичальник сплачує Кредитодавцю неустойку в розмірі 2 процентів за кожен день, а також сплачує штраф у розмірі 100 грн.

Однак відповідач не виконує свого зобов'язання щодо повернення кредиту і станом на 14.11.2013 року має перед позивачем заборгованість в сумі 12076,80 грн., яка складається з наступного: 1600 грн. - розмір неповернутого фінансового кредиту, 4816 грн. - прострочені проценти за користування кредитом, 5420,80 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту.

Суд відхиляє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 100 грн. штрафу, оскільки пеня й штраф є різновидами неустойки, тому стягнення одночасно двох видів неустойки за несвоєчасне виконання одного й того самого грошового зобов'язання суперечить ст. 61 Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства.

Так, за положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штраф або пеня).

Також суд вважає, що відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України слід зменшити розмір неустойки з суми 5420,80 грн. до 1000 грн., оскільки він значно перевищує розмір збитків та з врахуванням того, що відповідно до Указу Президента України від 07.03.2012 року №184/2012 відповідачу присвоєно почесне звання «Мати-героїня», вона є пенсіонеркою та відповідно до довідки УПФ в Городоцькому районі отримує пенсію в розмірі 1301,60 грн., а також того, що вона проживає самотньо, оскільки відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 10.03.2004 року розлучилась із своїм чоловіком, ОСОБА_3.

Суд відхиляє посилання відповідача про сплату позивачу всієї суми боргу, оскільки згідно наданих нею квитанцій №30 від 16.04.2013 року, №57 від 30.04.2013 року №181, 182, 183, 184 від 13.06.2013 року відповідач сплатила позивачу лише проценти, пеню та штраф, які рахувались за нею на той час. Щодо сплати відповідачем боргу по тілу кредиту, то нею не надано суду доказів з цього приводу.

Крім того відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 550, 625, 1048-1050 ЦК України, ст.10, 57, 60, 88, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська макрофінансова мережа», м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 4, офіс 417, р/р 26003077057001 в Банк «Національний кредит», МФО 320702, код - 38162180, заборгованість станом на 14.11.2013 року за договором про надання фінансового кредиту №ХМ01-00017 від 05.04.2013 року, в сумі 7416 гривень, з яких 1600 гривень - розмір неповернутого фінансового кредиту, 4816 гривень - прострочені проценти за користування кредитом, 1000 гривень - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, та судові витрати по справі в сумі 229,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя