Постанова № 36167944, 17.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року справа № 823/3662/13-а

15 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю представників:

позивача - Лисенка Ю.М.,

відповідача - Ведули М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" подало позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000342200 від 08.11.2013 про зменшення від'ємного значення сум податку на додану вартість на загальну суму 1029846 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті необґрунтовано, виключно на підставі даних, встановлених перевіркою не товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор", а його постачальників - ФГ "Кравець", ПАП "Альтаір" та ТОВ "Вторметекспорт". В акті документальної позапланової виїзної перевірки № 107/23-12-22-016/32580463 від 30.10.2013 року немає жодного посилання на те, що позивачем було здійснено порушення Податкового кодексу України у зв'язку з недотриманням вимог щодо ведення податкового обліку.

Позивач вказує на те, що факт отримання товарів від своїх контрагентів підтверджується виписками по рахунку позивача, картками рахунку та квитанціями, які були надані під час перевірки та відображені в акті. Транспортування товару підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, а обсяги придбання товару за договорами відображені в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується первинними документами та зазначено в акті перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення, господарська операція повинна фактично відбутися. Разом з тим, податковим органом отримані акти перевірок ФГ "Кравець", ПАП "Альтаір" та ТОВ "Вторметекспорт", в яких встановлені факти неможливості реального здійснення господарських операцій цими особами, а тому позивачем безпідставно включені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за операціями з такими особами, і, як наслідок, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 32580463, зареєстрований 30.06.2004р., взятий на облік в органах державної податкової служби 12.07.2004р., є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 27.08.2004 № 32392796, індивідуальний податковий номер 325804623171, на час розгляду справи перебуває на обліку в Звенигородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Судом встановлено, що за результатами проведеної Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за липень 2013 року складено акт від 30.10.2013 № 107/23-12-22-016/32580463.

В акті перевірки встановлені порушення: п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ "Катеринопільський елеватор" включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у липні 2013 року на суму 1029846 грн., згідно податкових накладних, які виписані за операціями, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за липень 2013 року на 1029846 грн.

На підставі акту від 30.10.2013 № 107/23-12-22-016/32580463 Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 року № 0000342200 про зменшення від'ємного значення сум податку на додану вартість на загальну суму 1029846 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого абзацу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як свідчить текст акта перевірки, який став підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, висновки податкового органу про не підтвердження фактів здійснення господарських операцій ґрунтуються на припущеннях про неможливість здійснення вказаними постачальниками відповідних господарських операцій на підставі даних актів перевірок цих постачальників.

Виходячи з описаних в акті перевірки позивача обставин щодо правильності відображення в податковому та бухгалтерському обліку кожної з описаних господарських операцій слідує, що позивачем для перевірки надані всі належні первинні документи щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку, проте відповідачем для обґрунтування висновків використана виключно інформація інших податкових органів, яка відображена в акті про неможливість проведення зустрічної перевірки та акті документальної позапланової перевірки. При цьому під час перевірки відповідачем не перевірялась вказана в даних актах перевірки інформація щодо можливого порушення податкового законодавства контрагентами позивача, а взято до уваги лише суб'єктивну думку перевіряючих.

Отже, на думку суду, в акті від 30.10.2013 № 107/23-12-22-016/32580463 не використано прямих та належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та від'ємного значення між сумою податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Про фактичне здійснення господарських операцій позивача з ФГ "Кравець", ПАП "Альтаір" та ТОВ "Вторметекспорт" свідчать наявні в матеріалах справи договори поставки, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Податковий кредит ТОВ "Катеринопільський елеватор" сформовано у відповідності до вимог Податкового кодексу України, на підставі наданих постачальниками податкових накладних, які відповідають усім передбаченим вимогам щодо їх оформлення.

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було перевірено статус його постачальників - ФГ "Кравець", ПАП "Альтаір" та ТОВ "Вторметекспорт" шляхом отримання від останніх копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідок про включення до ЄДРПОУ, довідок про взяття на облік платника податків та свідоцтв про реєстрацію платниками податку на додану вартість, а будь-які докази залучення позивача до протиправної діяльності, які свідчать про незаконність формування податкового кредиту, податковим органом не надано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 вказаного Кодексу, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 08.11.2013 № 0000342200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2013 року в розмірі 1029846 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" (20505, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Єрки, вул. Леніна, 47, ідентифікаційний код 32580463) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 20.12.2013.