Постанова № 36167825, 14.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4408/13-a

категорія 8.2.6

14 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шимоновича Р.М.,

за участю секретарів судового засідання - Бондаренка Д.А., Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Державне підприємство "Коростенське лісомисливське господарство" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 06 червня 2013 р. №0000562200 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем - 412427,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 188484,00 грн. та №0000572200 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 38312,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 19156,00 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначило, що за результатами планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р. посадовими особами відповідача був складений акт від 27.05.2013 р. №550/22-01/00991841, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України, в результаті чого було встановлено заниження зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 464531 грн., в тому числі: за 2-3 квартали 2011 р. - на 6995 грн., за 2011 р. - на 87563 грн., за 1 квартал 2012 р. - на 62038 грн., за півріччя 2012 р. - на 171996 грн., за 9 місяців 2012 р. - на 273603 грн., за 2012 р. - на 376968 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, п. 186.2 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, внаслідок чого було встановлено заниження зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 39616 грн., в тому числі: за жовтень 2011 р. - на 938 грн., за грудень 2012 р. - на 38678 грн. На підставі матеріалів перевірки відповідач 06.06.2013 р. прийняв податкові повідомлення-рішення: №0000562200 - про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 464531 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 188484 грн. та №0000572200 - про визначення додаткового грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 39616 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 19808 грн. Позивач, не погоджуючись з окремими висновками податкового органу, просить скасувати прийняті податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, що були зазначені ним в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Встановлено, що у період з 15.04.2013 р. по 20.05.2013 р. посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої було складено акт №550/22-01/00991841 від 27.05.2013 р.

В акті перевірки, з питань що оскаржуються позивачем, зафіксовано порушення:

- пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.10.14 п. 138 ст.138 Податкового кодексу України, віднесенні до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості придбаних лісозаготівельних робіт у ТОВ «Чубинецьке» на загальну суму 1699848 грн. та у ТОВ «Універсал» - на суму 93738 грн.;

- пп.138.10.4 ст.138 ПК України, віднесенні до складу інших операційних витрат суми курсових різниць за немонетарними статтями заборгованостей на загальну суму 155670 грн.;

- у порушенні вимог п. 185.1 ст. 185, п. 186.2 ст. 186, п. 198.1 ст. 198 ПК України, що призвели до завищення суму податкового кредиту: на 37374 грн. за податковими накладними, що були отримані від ТОВ "Чубинецьке" та на суму 938 грн. за податковими накладними, що були отримані від ТОВ "Універсал".

За результатами розгляду акту перевірки, 06.06.2013 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №№0000562200 та 0000572200.

Суд не погоджується з окремими висновками податкового органу та вважає оскаржувані рішення протиправними з огляду на наступне.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Чубинецьке".

В матеріалах перевірки працівниками відповідача було зазначено, що на порушення пп. 138.1.1, п. 138.2, п. 138.8 ст.138 ПК України позивач безпідставно відніс до собівартості придбаних та реалізованих товарів вартість робіт (послуг) на загальну суму 1699848 грн. що були виконані на його користь ТОВ "Чубинецьке". В якості підстав щодо підтвердження неправомірності включення позивачем до складу витрат вищезазначених послуг, працівники відповідача наводять таке:

- в ланцюгах постачання на користь ТОВ "Чубинецьке" товарів (робіт чи послуг) іншими контрагентами було встановлено ряд "ризикових" підприємств;

- у наданих для перевірки актах виконаних робіт відсутні дані, які зможуть ідентифікувати особу зі сторони надавача послуг (прізвище, ім'я, по-батькові посадової особи ТОВ "Чубинецьке", яким надавались послуги лісозаготівлі) та прізвище, ім'я, по-батькові головного лісничого, головного економіста, головного бухгалтера, начальника відділу лісового господарства, юриста самого позивача.

З цих підстав відповідач дійшов висновку, що первинні документи, за якими позивачем здійснювались господарські операції з зазначеним підрядником, не мають юридичної сили та не могли враховуватись позивачем при визначенні ним зобов'язання з податку на прибуток.

Встановлено, що позивачем з ТОВ "Чубинецьке" було укладено договори підряду №ТД-09-12 від 12.04.2012 р., №ТД-10-12 від 12.04.2012 р., №ТД-11-12 від 12.04.2012 р., №ТД-12-12 від 12.04.2012 р., №ТД-13-12 від 12.04.2012 р. та №46 від 25.01.2012 р. на виконання лісозаготівельних робіт. Умовами таких договорів було визначено, що єдиним документом, що стверджує факти виконання робіт підрядником, мають бути належним чином складені та підписані відповідальними особами сторін акти приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем для огляду в судове засідання акти приймання-передачі виконаних робіт, що були отримані від ТОВ "Чубинецьке", містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для їх оформлення нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". В них, як з боку позивача, так і з боку ТОВ «Чубинецьке», зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення зазначених в актах господарських операцій, проставлені їх особисті підписи та зазначені інші необхідні для їх ідентифікації дані. Копії таких документів судом долучено до матеріалів справи.

Стосовно вимоги податкового органу, що полягає у додатковому підписанні зазначених актів виконаних робіт з боку позивача його окремими керівниками та спеціалістами (як наприклад: головним лісничим, головним економістом, головним бухгалтером, начальником відділу лісового господарства чи юристом) суд погоджується з доводами позивача та приходить до висновку, що така вимога податкового органу є неправомірною, оскільки таке не було передбачено, як відповідними договорами платника з ТОВ "Чубинецьке", так і положеннями господарського чи податкового законодавства.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ Кодексу.

При цьому, згідно абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК України.

З аналізу вищезазначених норм права слідує, що підставою для включення понесених витрат до складу податкових є наявність первинних документів, що підтверджують понесені платником витрати. При цьому слід врахувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції, вчинені платником в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Виконанні ТОВ "Чубинецьке" за замовленням позивача лісозаготівельні роботи здійсненні в рамках господарської діяльності позивача і спрямовані на отримання ним доходу в майбутньому.

Суд також приймає до уваги доводи позивача про те, що він не може нести відповідальність за порушення вимог законодавства, що були вчинені, чи могли бути вчинені його підрядником - ТОВ "Чубинецьке" чи контрагентами цього товариства. Ст. 61 Конституції України визначає індивідуальний характер юридичної відповідальності особи. Тобто позивач, як суб'єкт господарського та податкового права, не несе відповідальності за порушення норм чинного податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

З огляду на таке суд приходить до висновку про обґрунтованість дій позивача щодо включення на підставах приписів пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 ПК України до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості робіт, що були виконані ТОВ "Чубинецьке" на суму 1699848 грн.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Універсал".

За висновком відповідача, що був викладений в акті перевірки, позивач внаслідок порушення приписів пп. 138.1.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 ПК України безпідставно включив до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартість виконаних за його замовленням ТОВ "Універсал" лісозаготівельних робіт на суму 93738 грн. В якості підстав для цього працівники відповідача в матеріалах перевірки посилаються на те, що такі операції з ТОВ "Універсал" не спричиняють реального настання правових наслідків оскільки у наданих для перевірки актах виконаних робіт частково відсутні дані, за якими можна ідентифікувати осіб зі сторони надавача послуг (прізвище, ім'я, по-батькові посадової особи ТОВ "Універсал") та зі сторони самого позивача (прізвище, ім'я, по-батькові інженера з лісозаготівель та головного економіста).

Перевіряючи обґрунтованість таких висновків податкового органу суд враховує наступне.

Позивачем з ТОВ "Універсал" було укладено договори підряду від 12.05.2011 р. №129 та від 01.09.2011 р. №23/248 на проведення лісозаготівельних робіт, на підставі яких підрядником було виконано таких робіт на суму 93738 грн. Умовами таких договорів було визначено, що єдиним документом, що стверджують факти виконання робіт підрядником, мають бути належним чином складені та підписані відповідальними особами сторін акти приймання-передачі виконаних робіт.

Факти виконання таких робіт були підтверджені у позивача такими актами приймання виконаних робіт та банківськими документами на сплату їх вартості. Як свідчить позивач, зазначені документи були надані працівникам відповідача в процесі проведення перевірки. Таке не заперечується і представниками відповідача.

Надані позивачем для огляду в судове засідання акти приймання-передачі виконаних робіт, що були отримані від ТОВ "Універсал", містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". В них, як з боку позивача, так і з боку ТОВ "Універсал", зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення зазначених в актах господарських операцій, проставлені їх особисті підписи та зазначені інші необхідні для їх ідентифікації дані. Копії таких документів судом також долучено до матеріалів справи.

Стосовно вимоги податкового органу, що полягає у додатковому підписанні зазначених актів виконаних робіт з боку позивача його інженером з лісозаготівель та головним економістом, суд, як і в першому випадку, погоджується з доводами позивача та приходить до висновку, що така вимога податкового органу є неправомірною, оскільки таке не було передбачено, як відповідними договорами платника з ТОВ "Універсал", так і положеннями господарського чи податкового законодавства.

З огляду на таке суд приходить до висновку про обґрунтованість дій позивача щодо включення на підставах приписів пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 ПК України до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості робіт, що були виконані ТОВ "Універсал" на суму 93738 грн.

Щодо курсової різниці із заборгованостей в іноземній валюті

В процесі документальної перевірки працівники відповідача прийшли до висновку, що позивач всупереч приписам пп.138.10.4 ст.138 ПК України, впродовж перевіреного періоду безпідставно відніс до складу інших операційних витрат, витрати, що були відображені ним по рядку 06.4.12 кожного з додатків ІВ до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств на загальну суму 155670 грн., в т. ч. за 2011 р. - 60430 грн., за перше півріччя 2012 р. - 95240 грн. Відповідачем з цього приводу було зазначено, що операції з нарахування позивачем в бухгалтерському обліку курсових різниць в сумі 155670 грн. при погашенні кредиторської заборгованості за товарообмінним (бартерним) контрактом та віднесення їх до складу витрат з метою визначення суми оподаткованого прибутку є помилковими. На їх думку суму таких курсових різниць слід вважати, як суму курсових різниць за немонетарними статтями, перерахунок яких не був передбачений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів"..

Дослідивши матеріали перевірки та подані позивачем документальні докази, заслухавши пояснення представників сторін суд зазначає таке.

Порядок оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті визначений положеннями ст. 153 ПК України. Відповідно до положень пп. 153.1.1 цієї статті Кодексу доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з розділом III ПК України, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання. При цьому, розрахунки з нерезидентом шляхом зустрічних поставок товарів (бартер) є також оплатою товарів, оскільки згідно з пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПК України бартерна (товарообмінна) операція - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Як випливає з матеріалів, поданих позивачем, згідно Контракту № 09/04 від 18.05.2004 р., що був укладений ним з фірмою "Дженерал Импекс" його предметом були зустрічні поставки товарів на основі бартерної (не грошової) угоди на суму 170000 Євро. За умовами додатку №3 до Контракту №09/04 позивач отримав сушильну камеру GENERAL IMPEX вартістю 170000 Євро (курс валюти на дату складання ВМД становив 6,885886 грн./Євро). В подальшому відповідно до додатку №4 від 18.12.2004 р. до цього Контракту позивач додатково отримав опалювальний котел SILE з бойлером вартістю 45000 Євро (курс валюти на дату складання ВМД становив 6,59429 грн./Євро) та систему AUTOFOCO для автоматичної подачі тирси вартістю 37000 Євро (курс валюти на дату складання ВМД становив 6,59429 грн./Євро).

В подальшому, всі права та обов'язки за цим Контрактом фірмою "Дженерал Импекс" були передані фірмі "SELECT WOOD". За умовами п. 2 Доповнення №2 від 10.01.2006 р. до Контракту №09/04 загальна вартість поставленого на адресу Позивача обладнання склала 252000 Євро.

Згідно доповнення №10 до Контракту №09/04 в рахунок вартості отриманого обладнання позивач на протязі перевіреного періоду здійснив на адресу фірми "SELECT WOOD" відвантаження пиловника дубового. При цьому позивачем, всупереч приписам пп. 153.1.1 п. 153.1 ст. 153 ПК України, доходи від реалізації цієї продукції помилково були визначені з застосуванням офіційного курсу національної валюти до Євро, що діяв на дату здійснення поставок продукції на адресу фірми "SELECT WOOD", а не за курсом Євро, що діяв на дату здійснення таких поставок обладнання на адресу позивача.

В подальшому таку помилку позивачем було самостійно виправлено шляхом здійснення відповідного перерахунку та відображення його результатів в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2011 р., 2011 р. 1 квартал 2012 р. та перше півріччя 2012 р.

Результати проведених перерахунків доходів від реалізації продукції (від'ємне значення суми різниць таких курсів в загальному розмірі 155670 грн.) відповідно до вимог пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України позивачем цілком правомірно було включено до складу інших операційних витрат в ряд. 06.04.12 Додатку ІВ до податкових декларацій з податку на прибуток підприємства відповідних звітних податкових періодів.

Будь яких доводів з приводу спростування зазначеного перерахунку, як в матеріалах перевірки, так і в судових засіданнях представники відповідача не навели.

Щодо окремих порушень правил визначення зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до висновків відповідача, що викладені в акті перевірки, позивач в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.2 ст. 186, п. 198.1 ст. 198 ПК України помилково відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість за операціями з ТОВ "Чубинецьке" на суму 37374 грн. та за операціями з ТОВ "Універсал" на суму 938 грн. При цьому посадові особи податкового органу вважають, що підставами для такого висновку є завищення позивачем розміру обсягів собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) внаслідок безпідставного віднесення до таких вартості робіт з заготівлі деревини, що були виконані ТОВ "Чубинецьке" та ТОВ "Універсал".

Зважаючи на таке, суд враховує результати дослідження зазначених господарських операцій на предмет правильності їх відображення позивачем при визначені його зобов'язань з податку на прибуток, які викладені вище.

Згідно з п. 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

На підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Чубинецьке" та ТОВ "Універсал" позивач у відповідності до вимог п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 та ст.199 ПК України включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість відповідно в розмірах 37374 грн. та 938 грн. Податкові накладні, що були одержані позивачем від ТОВ "Чубинецьке" та ТОВ "Універсал", оформлені у відповідності до вимог ст. 201 ПК України із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів. Як в матеріалах перевірки, так і під час судового дослідження доказів, будь-яких заперечень представники податкового органу з цього приводу зауважень не висловили.

Надані послуги по заготівлі деревини безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, тобто придбання таких послуг від ТОВ "Чубинецьке" та ТОВ "Універсал" здійснювалось з метою використання їх в рамках господарської діяльності позивача та було спрямоване на отримання в майбутньому прибутку.

Суд також приймає доводи позивача про те, що в перевіряємому періоді ТОВ "Чубинецьке" та ТОВ "Універсал" перебували в Реєстрі платників податку на додану вартість. Так, ТОВ "Чубинецьке" був присвоєний індивідуальний податковий номер платника цього податку 343265610273 та видано свідоцтво платника такого податку №200004023, ТОВ "Універсал" має індивідуальний податковий номер платника 316121626547 та свідоцтво за №36780446, що підтверджується відомостями офіційного веб-сайту Міністерства доходів і зборів України.

З огляду на таке суд приходить до висновку, що висновок відповідача про те, що позивач помилково відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 37374 грн. за господарськими операціями з ТОВ "Чубинецьке" та за операціями з ТОВ "Універсал" в сумі 938 грн. є помилковим.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а також суперечать встановленим у справі обставинам, а тому підлягають скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 0000572200 від 06 червня 2013 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 0000562200 від 06 червня 2013 р. в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем - 412427,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 188484,00 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" 2938,00 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 02 грудня 2013 р.