Рішення № 36167162, 18.12.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№22-ц/778/5966/13 Головуючий у 1 інстанції: Гавілей М.М.

Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Савченко О.В.,

Суддів: Стрелець Л.Г., Гончар М.С.,

При секретарі: Мосіній О.В.,

За участю прокурора Кавун А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, Виконуючого обов'язки Токмацького міжрайонного прокурора та Державної казначейської служби України на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 01 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування збитків, завданих незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 137 000 грн. та моральної шкоди в сумі 200 000 грн., завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду.

15.08.2013 року позивач змінив заявлені позовні вимоги та просив відшкодувати моральну шкоду в сумі 200 000 грн., завдану незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду.

Ухвалою Токмацького районного суду від 25.09.2013 року замінено первісного відповідача Державне казначейство України на належного відповідача Державну казначейську службу України.

В позовній заяві позивач вказував, що 05.03.2002 року слідчим СВ Токмацього МРВ УМВС України в Запорізькій області Курдюковим В.М. відносно нього була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Слідчим СВ Токмацього МРВ УМВС України в Запорізькій області Бараницею О.О. йому пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 358 КК України.

Постанови та обвинувальні вироки відносно нього по кримінальній справі скасовувалися апеляційним судом Запорізької області, кримінальна справа поверталася на додаткове розслідування чи на новий судовий розгляд.

Постановою заступника Токмацького міжрайонного прокурора Савран О.М. від 28.07.2013 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, закрито у зв'язку з невстановленням достатніх доказів винуватості ОСОБА_2

На лист ОСОБА_2 про надання йому постанови відповідно до ст. 12 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», Токмацького міжрайонною прокуратурою 08.10.2013 року було роз'яснено, що питання відшкодування заподіяних збитків буде прийнято судом за наслідками розгляду позову.

Внаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності впродовж 11 років 5 місяців йому була завдана моральна шкода пов'язана з незаконним пред'явленням йому обвинувачення, незаконним застосуванням запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, винесенням незаконних постанов та обвинувальних вироків. Як наслідок таких незаконних дій він зазнав моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях, погіршенні відносин з оточуючими людьми, порушенні нормальних життєвих та професійних зв'язків, тривалий час змушений був захищати свої права та інтереси у державних органах, принижена його честь та гідність як юриста, позбавлений був можливості здійснювати професійну діяльність, отримати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, обмежений у реалізації права вільного пересування, внаслідок перенесеного стресу погіршився стан його здоров'я, страждав на гіпертонію, головний біль, головокружіння, безсоння, призвело до втрати зубів, з приводу чого звертався за медичною допомогою, яку він оцінює в сумі 200 000 грн.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 01 листопада 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 156 843 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_2, Виконуючий обов'язки Токмацького міжрайонного прокурора та Державна казначейська служба України подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 просить рішення суду змінити та стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 175 000 грн., Виконуючий обов'язки Токмацького міжрайонного прокурора та Державна казначейська служба України просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та виконуючого обов'язки Токмацького міжрайонного прокурора задоволенню не підлягають, апеляційну скаргу Державної казначейської служби України слід задовольнити частково з наступних підстав.

Висновок суду про право позивача на відшкодування шкоди відповідає встановленим обставинам справи, вимогам ст.1176 ЦК України, Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" .

Відповідно до ст. 1176 Цивільного,, ст. 1 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

За змістом ч. 1 ст. 2 та ч.ч. 4, 5 ст. 3 , ст. 4 , ст. 11 та ст. 12 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" право на відшкодування шкоди виникає, зокрема, у випадках постановлення виправдувального вироку суду.

Доводи апеляційних скарг виконуючого обов'язки Токмацького міжрайонного прокурора та Державної казначейської служби України про недоведеність заподіяння моральної шкоди та про відсутність підстав для її стягнення є такими, що суперечать нормам матеріального права і обставинам справи.

Судом встановлено, що 05.03.2002 року слідчим СВ Токмацього МРВ УМВС України в Запорізькій області відносно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Слідчим СВ Токмацього МРВ УМВС України в Запорізькій області йому пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 358 КК України.

Постанови та обвинувальні вироки відносно нього по кримінальній справі скасовувалися апеляційним судом Запорізької області, кримінальна справа поверталася на додаткове розслідування чи на новий судовий розгляд.

Починаючи з 05 березня 2002 року по 28 липня 2013 року проводилося розслідування даної кримінальної справи.

Постановою заступника Токмацького міжрайонного прокурора від 28 липня 2013 кримінальне провадження № 12013080350000876 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України закрито у зв'язку з не встановленням достатніх доказів винуватості ОСОБА_2 Вказана постанова не скасована, є чинною по теперішній час.

Висновки суду, що за вказаних обставин ОСОБА_2 приюдиційно має право на відшкодування моральної шкоди та про наявність підстав для її стягнення відповідають нормам матеріального права, зокрема, положенням ст. 4 Закону( у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагають від нього зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 13 Закону від 1 грудня 1994 року розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до ст. 13 Закону, розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством і судом провадиться виходячи із розміру не менше мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом.

Згідно роз'яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 2005 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди", коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 під час перебування його під слідством, починаючи з моменту порушення кримінальної справи відносно нього 05.03.2002 року та по час набрання законної сили постанови про закриття порушеної щодо нього кримінальної справи, що, за висновком суду, складало 11 років 4 місяці 23 дні -( 136 місяців 23 дня), суд правомірно прийняв до уваги фактичні обставини справи, зокрема, обрання щодо нього запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, та всебічно оцінив надані докази щодо інших негативних наслідків морального характеру.

У п.9 абз.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року з наступними змінами "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Законом України „Про державний бюджет на 2013 рік, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2013 року до 1грудня 2013 року становить 1147 грн.

Оскільки, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більше, аніж достатнім для розумного задоволення потреб особи і не повинен призводити до її збагачення, суд першої інстанції вірно здійснив розрахунок виходячи з днів знаходження ОСОБА_2 під переслідуванням у кримінальній справі з моменту її порушення до повного і остаточного закриття провадження в справі, а саме 136 місяців 23 дні, мінімального розміру заробітної плати на час ухвалення рішення суду 1147гр., на місяць, а на день 38.23гр., і всього складає 156843 грн.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неврахування судом першої інстанції глибини його моральних страждань не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки фактично зводяться до незгоди з оцінкою обставин справи, які були предметом дослідження судом першої інстанції і додаткової правової оцінки не потребують, та стосуються переоцінки доказів, що знаходиться за межами повноважень суду апеляційної інстанції.

Доводи скарги Державної казначейської служби України про відсутність вини у заподіянні шкоди є неприйнятними.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, який її завдав, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Слід зазначити, що право на відшкодування шкоди в повному обсязі гарантоване й ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, норми якої згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом національного права.

Між тим в резолютивній частині рішення суд першої інстанції зазначив, що суму моральної шкоди слід стягнути з Державного казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку, при цьому суд не врахував, що Державна казначейства служба України несе відповідальність виключно за своїми зобов'язаннями, ніяких прав та законних інтересів позивача не порушувала, причинно - наслідковий зв'язок між завданням позивачу шкоди та діями Державної казначейської служби України відсутній. Таким чином, висновок суду про стягнення коштів безпосередньо з Державної казначейської служби України, є безпідставним. За вказаних обставин колегія суддів вважає, що резолютивну частину рішення слід змінити

Керуючись ст.ст. 307,309,314,317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Виконуючого обов'язки Токмацького міжрайонного прокурора - відхилити.

Апеляційну скаргу - Державної казначейської служби України - задовольнити частково.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 01 листопада 2013 року в цій справі змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Відшкодувати за рахунок Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з рахунку державного бюджету на користь ОСОБА_2 156 846 гривень - моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: