Рішення № 3616586, 22.04.2009, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 2- 745/2009 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі:

головуючого судді Регеша В.О.

при секретарі Фадєєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду м. Світловодська справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом в якому просить суд стягнути на його користь з відповідача Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» належні йому грошові кошти в сумі 28094,60 гривень. Позивач обґрунтував свій позов тим, що 13.02.2007 року між ним та відповідачем було укладено договір про депозитний вклад НОМЕР_1 за умовами якого позивач передав відповідачу щомісячно грошові кошти в сумі 980,00 грн. під 12 % річних. Договір укладався на строк до 13.08.2007 року, але також його змістом було передбачено автоматичне продовження договору на той же строк у разі якщо вкладник не пізніше ніж за день до закінчення терміну договору не заявить про відмову від продовження терміну вкладу.

У листопаді 2008 року позивач звернувся до Світловодського відділення банку відповідача з вимогою щодо повернення коштів за депозитним вкладом, але йому було відмовлено посилаючись на те, що Національним банком України заборонено банкам достроково виплачувати грошові кошти за депозитними договорами, а також запропоновано отримати кошти 13.02.2009 року, після закінчення продовженого строку вкладу.

Оскільки 13.02.2009 року позивач не зміг прийти до банку та отримати кошти, строк дії договору знову було продовжено до 13.08.2009 року про що його було повідомлено 18.02.2009 року коли він звернувся до Світловодського відділення відповідача.

02.03.2009 року позивач знову звернувся до банку з письмовою вимогою від 27.02.2009 року про повернення коштів, сума яких згідно клієнтського витягу станом на 13.02.2009 року складала 28094,60 грн., але гроші виплачені не були.

У попередньому судовому засіданні позивач зробив заяву щоб його інтереси в даній справі представляв ОСОБА_2 , який працює провідним юрисконсультом на відкритому акціонерному товаристві «Чисті метали». В судовому засіданні представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 28094,60 гривень.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав до суду письмові заперечення на позов, про дату та час розгляду справи був повідомлений, клопотань по справі не заявляв, що дає підстави суду для винесення заочного рішення.

В своєму письмовому запереченні відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі пославшись, що у відповідності до п. 5 договору у випадку, якщо в строк, не пізніше дня закінчення строку вкладу, клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку вкладу, вклад автоматично продовжується, ще на один термін, зазначений в п.1 договору. Також відповідач вказав, що сам договір передбачає можливість його дострокового розірвання та порядок виплати коштів, але відповідно до чинного законодавства.

Відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача від 27.02.2009 року, оскільки не міг не виконувати постанову правління Національного банку України від 05.12.2008 року № 413 «Про окремі питання діяльності банків», яка була прийнята на виконання приписів Конституції та законів України. Відповідно абзацу 5 пункту 2 зазначеної постанови, банки України зобов’язані уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті Україні) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками. Таким чином банкам заборонено робити дострокове повернення депозитів, що зробило неможливим виконання договору між сторонами.

Відповідач вважає, що вина в порушенні ним умов договору спростовується викладеними обставинами та ґрунтується на належному виконанні приписів законодавства. Просить застосувати до спірних правовідносин постанову Національного банку України № 413 від 05.12.2008 року «Про окремі питання діяльності банків»

Вислухавши пояснення представника позивача, та дослідивши всі матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом з достовірністю встановлено, що 13.02.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про депозитний вклад НОМЕР_1 за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 980,00 грн. на шість місяців до 13.08.2007 року включно під 12% річних. Договір на підставі його пункту 7 неодноразово продовжувався (до 13.02.2008 року, до 13.08.2008 року, до 13.02.2009 року), а позивач щомісячно перераховував відповідачу по 980,00 грн. Пункт 7 договору зазначає, що у випадку, якщо вкладник не пізніше ніж за день до закінчення терміну договору не заявив банку про відмову від продовження терміну вкладу, договір автоматично вважається продовженим ще на один термін, вказаний у п. 1 цього договору. Договір продовжується неодноразово без появи вкладника у банк. При цьому числення нового терміну вкладу та нового мінімального терміну вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього терміну вкладу. У разі продовження договору розрахунок процентів на кожний новий термін вкладу здійснюється за процентною ставкою, що діє у банку для продовжуваних депозитних вкладів цього найменування та терміну на день закінчення попереднього терміну вкладу, без укладення додаткових угод до цього договору. Проценти за черговий термін вкладу нараховуються на суму вкладу. Наступне продовження договору здійснюється в такому ж порядку. Згідно клієнтського витягу банку за договором НОМЕР_1 від 13.02.2007 року станом на 13.02.2009 року залишок коштів на рахунку позивача складає 28094,60 грн.

Як вбачається з тексту позовної заяви та листа відповідача № 131 від 11.11.2008 року позивач 11.11.2008 року звертався до відповідача з вимогою щодо розірвання договору та повернення коштів за депозитним вкладом, але листом відповідача № 131 від 11.11.2008 року йому було відмовлено посилаючись на постанову правління Національного банку України № 319 від 11.10.2008 року, та заборону дострокової виплати коштів за депозитними договорами.

Цим же листом № 131 від 11.11.2008 року відповідач гарантував безумовну виплату коштів позивачу при настанні строку вказаного у договорі. Строк дії договору закінчувався відповідно 13.02.2009 року, отже відмова клієнта від продовження договору була заявлена до цієї дати, але не зважаючи на відмову, яка як зазначив відповідач у своєму листі була заявлена 11.11.2008 року, 13.02.2009 року гроші позивачу виплачені не були.

За викладених обставин суд прийшов до висновку, що питання виплати позивачу коштів не у достроковості розірвання договору, а тому навіть не залежить від нормативних актів, які відповідач навів у своєму запереченні, адже позивач до 13.02.2009 року (тобто не пізніше ніж за день до закінчення терміну договору) заявив банку про свої наміри отримати кошти і це відповідач не заперечує. Виходячи з цього, за умовами договору позивач мав право безперешкодно отримати кошти вже 13.02.2009 року, а банк в свою чергу в цей же день повинен був розірвати договір за вимогою клієнта, а не продовжувати його на новий строк.

Стаття 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ, зазначає, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до статті 1058 Цивільного Кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 2 статті 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ст.ст. 526, 1058, 1060 Цивільного кодексу України, ст.ст. 208, 209, 212-215, 224-226, 228, 232, 294 Цивільного процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, вул. Набережна Перемоги, будинок 50, місто Дніпропетровськ) в особі Світловодського відділення № 41 Кіровоградської філії закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 24144778, вул. Леніна, будинок 39, місто Світловодськ) на користь ОСОБА_1 28094,60 грн. (двадцять вісім тисяч дев’яносто чотири гривні 60 копійок).

Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, вул. Набережна Перемоги, будинок 50, місто Дніпропетровськ) в особі Світловодського відділення № 41 Кіровоградської філії закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 24144778, вул. Леніна, будинок 39, місто Світловодськ) на користь держави судовий збір в сумі 280,94 грн. (двісті вісімдесят гривень 94 копійки) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн. (тридцять гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду позивачем може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду В.О. Регеша