Ухвала суду № 36165393, 12.12.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 0203/3040/2012

Провадження №11/772/872/2013

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Шевчук Л.П.

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Сілакова С.М., Слободяна К.Б.

за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

засудженого: ОСОБА_2

розглянула « 12» грудня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2013 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м. Вінниці,

проживаючий в АДРЕСА_1,

раніше не судимий,

визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та йому призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 24 540 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн. витрат за надання правової допомоги 50 000 грн. компенсації за заподіяну моральну шкоду, а всього 76 540 грн. 00 коп.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України витрати по проведенню досліджень та експертиз в загальній сумі 563 грн. 40 коп.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 15 год.00 хв. ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_5, що знаходиться в АДРЕСА_2, під час виниклого конфлікту з останньою та ОСОБА_6, будучи роздратованим діями ОСОБА_5 за заподіяння йому удару металевою трубою в область голови, вихопивши трубу та з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6, який втрутився в конфлікт, умисно наніс останньому декілька діагональних ударів металевою трубою зверху вниз в область голови та декілька діагональних ударів зверху вниз в область тулуба та рук, спричинивши ОСОБА_6 відкриту черепно-мозкову травму у вигляді рани тім'яної ділянки справа та в потиличній ділянки зліва, вдавленого перелому потиличної кістки зліва з переходом на кістки основи черепа, двобічного субарахноїдального крововиливу, забиття головного мозку. Що мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння та стоять в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю ОСОБА_6, крім того, садно в центрі лобної ділянки, садно із крововиливом на спинці носу, синці в ділянці спини справа, лівого надпліччя, правого променево-зап` ясткового суглобу, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Вчинивши вказані дії, ОСОБА_2 залишив знаряддя вчинення злочину та зник із місця події. Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень несумісних із життям, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20 год. 21 хв. помер в кареті швидкої допомоги.

Захисник-адвокат ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2 ставить питання про зміну вироку Вінницького районного суду Вінницької області щодо його підзахисного від 27 вересня 2013 року, шляхом перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 зі ст. 121 ч.2 К України на ст. 125 КК України, як спричинення потерпілому ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень.

Захисник-адвокат ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2 вказує на те, що суд без достатніх підстав визнав його підзахисного винним у вчиненні вказаного у вироку злочину, мотивуючи тим, що досудове і судове слідство у справі проведено неповно і однобічно з обвинувальним ухилом та порушенням норм кримінального і кримінально-процесуального законодавства. Вважає, що його засуджено за злочин, якого ОСОБА_2 не вчиняв і у справі відсутні докази його винності.

На думку адвоката ОСОБА_7, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях і суперечливих доказах. Твердить також, що суд не дав належної оцінки показанням засудженого ОСОБА_2, не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, не дослідив обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, проявив упередженість при оцінці доказів.

З урахуванням таких приведених доводів невинності засудженого ОСОБА_2 захисник-адвокат ОСОБА_7, просить суд апеляційної інстанції прийняти відповідне рішення.

Заслухавши засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку щодо ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого є обґрунтованими.

Посилання в апеляційній скарзі захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2, що попереднє і судове слідство проведені неповно, не об'єктивно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях та на суперечливих і недостатніх, зібраних з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, доказах є безпідставними.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства і судом по даній справі дотримано вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об'єктивної істини.

Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об'єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.

Суд ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2, аналогічні тим, які викладені в апеляційній скарзі, про те, що його підзахисний не вчиняв інкримінованого йому злочину.

Як вірно зазначено у вироку суду, умисел засудженого ОСОБА_2 був направлений на заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, і його дії не були зумовлені необхідністю захищати себе.

Відповідно до висновку судово-медичної експерти трупа ОСОБА_6 № 171 від 10.04.2009 року у останнього виявлено відкрито черепно-мозкову травму у вигляді рани тім'яної ділянки справа та потиличної ділянки зліва, вдавленого перелому правої тім'яної кістки з відходженням лінії на кістки основи черепа, лінійного перелому потиличної кістки зліва з переходом на кістки основи черепа , двобічного субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку. Крім того виявлено садно в центрі лобної ділянки, садно з крововиливом на спинці носу, синці в ділянці спини справа, лівого надпліччя, правого променево-зап`ясткового суглобу.

Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, між смертю та відкритою черепно-мозковою травмою є причинно-наслідковий зв'язок.

Також, відповідно до експертизи зазначено, що всі вказані у ОСОБА_6 ушкодження виникли від неодноразових ударів тупим твердим предметом з довгастою контактуючою поверхнею, яким могла бути металева палиця. Таких ударів в ділянку голови було не менше двох, в ділянку тулуба не менше 2, в ділянку правої руки - не менше одного ( а.с. 183-187, т.1).

Будь - яких розбіжностей, тим більше протиріч, на які зазначає в своїй апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7, висновок судово-медичної експертизі № 171 від 10.04.2009 року не містить. Разом з тим, відповідно до комісійної судово- медичної експертизи № 110-к від 14.09.2010 року зазначається, що характер та локалізація тілесних ушкоджень ( вдавлений перелом правої тім'яної кістки, лінійний перелом потиличної кістки зліва з переходом на основу черепа) в ділянці голови трупа ОСОБА_6 співпадають з описаними в висновку переломами черепа, які виявлені на рентгензнімках № 6058 та № 6069 від ІНФОРМАЦІЯ_2.

Також зазначено в комісійній експертизі, що характер відкритої черепно-мозкової травми у ОСОБА_6 допускає можливість здійснення самостійних рухів на протязі нетривалого проміжку часу, який вимірюється десятками хвилин - о двох годин, до моменту настання загрозливих для життя явищ та втрати свідомості ( а.с. 405-406, т.1).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, ( а.с. 80, т.1) дала пояснення, що ІНФОРМАЦІЯ_2 заставши у себе в дворі ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, вона почала виганяти останнього та нанесла йому один удар металевою трубою, щоб спричинити фізичний біль, ОСОБА_6 заступився за неї, так як вона сварилась із ОСОБА_2, однак ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ОСОБА_2 не наносив.

Про те, що ОСОБА_6 перебуваючи в 2-й лікарні вставав із столика та вдарився головою в стінку і падав там, остання надавала лише в судовому засіданні, разом з тим зазначаючи, що в ході досудового слідства вона давала свідчення, що бачила, як ОСОБА_2 наносив неодноразові удари металевою трубою ОСОБА_6, однак їх не читала так і хотіла на зло зробити ОСОБА_2

Посилання в апеляційній скарзі захисника-адвоката ОСОБА_7, що в карті виїзду медичної допомоги № 1991 від ІНФОРМАЦІЯ_2( а.с. 82, т.1); в карті виїзду медичної допомоги № 1995 від ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 85, т.1) та в журналі реєстрації осіб, які надійшли ІНФОРМАЦІЯ_2 у Вінницьку центральну району лікарню Вінницької області під № 1991 від ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.83, т. 1 ) не вірно зазначено прізвище та по батькові потерпілого ОСОБА_6.

Разом з тим, в ході досудового та судового слідства безспірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 швидка допомога виїздила за адресою АДРЕСА_2. Прізвище та всі інші дані в карту та журнал записувались зі слів дружини, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Допитаний в судовому засіданні 05 лютого 2013 року, лікар-ортопед-травматолог Вінницької ЦКРЛ - ОСОБА_8, пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в складі бригади, виїздив на виклик в с . Зарванці, оскільки там заподіяна травма голови чоловіку. По дорозі в АДРЕСА_2 карету швидкої допомоги зустріли жінка та чоловік, які шли таким чином, що жінка підтримувала чоловіка. Голова у чоловіка була розбита, сильної кровотечі не було, також на плечах та руках у чоловіка була кров. В машині чоловікові була накладена відповідна пов'язка на голову та він був доставлений в ЦРКЛ. Крім того в карету швидкої допомоги сіла жінка, яка представилась дружиною чоловіка, останні були в стані алкогольного сп'яніння ( а.с. 64, т.3; а.с. 102, т.1).

Висновки зроблені в апеляційній скарзі захисником-адвокатом ОСОБА_7, що відповідно до вироку суду, свідок ОСОБА_8 бачив рану на голові потерпілого ОСОБА_9, тому він повинен був бачити дані рани такими, які показані на фотографіях в заключенні судово-медичної експертизи є надуманими, та спростовуються показами самого свідка, крім того на час надання ОСОБА_8 медичної допомоги ОСОБА_6 останній був живим. ( а.с. 85, т.3).

Відповідно до протоколу огляду місця пригоди від ІНФОРМАЦІЯ_2, та додатками до нього: при огляді на подвір'ї в АДРЕСА_2, виявлено плями речовини червоно - бурого кольору у вигляді бризків та сконцентрованості неправильної форми, які розташовані в районі ґрунтової доріжки, що веде сараю. На ганку будинку перед вхідними дверима виявлено плями речовини червоно - бурого кольору у вигляді крапель та бризків. Дані плями розташовані на площині ганку в хаотичному виді ( а.с. 5-6 т.1).

Також в ході судового слідства оголошувались покази свідка ОСОБА_10, які остання давала в ході досудового слідства ( а.с. 98-99, т.1), відповідно до яких, остання була на чергуванні швидкої медичної допомоги у Вінницькій ЦРЛ. Ввечері у відділення ШМД доставили хворого. Від диспетчера їй стало відомо, що хворого необхідно терміново доставити в нейрохірургічне відділення 2 міської лікарні. Коли вона із фельдшером ОСОБА_11 підійшла до автомобіля швидкої допомоги, хворий ОСОБА_6 знаходився в автомобілі, і був у важкому стані. Для підтримання життєдіяльності хворого, до нього була приєднана крапельниця. Коли вони, через хвилин 10, під'їхали в 2 міську лікарню, стан хворого погіршився, вони проводили реанімаційні заходи, однак хворий помер ( а.с. 99. т.1).

Оскільки, як вбачається із показів свідка ОСОБА_10, остання не накладувала пов'язку на голову ОСОБА_6, і не пам'ятає, як привезли останнього з пов'язкою на голові чи без неї, захисник-адвокат ОСОБА_7, зробив висновок, що свідок ОСОБА_10 не бачила своїми очами рану на голові у потерпілого ОСОБА_6, такою, яка показана на фотографії в заключенні судово-медичної експертизи, є надуманими.

Також слід зазначити, що захисник-адвокат ОСОБА_7, в своїй апеляційній скарзі посилається на показання свідків, які допитувались в судовому засіданні, при винесенні вироку 09 лютого 2012 року, однак даний вирок суду скасований, відповідно до ухвали Апеляційного суду від 03 травня 2012 року, тому дані свідчення не можуть використовуватись при винесенні вироку.

В ході досудового слідства засуджений ОСОБА_2 давав детальні покази з приводу нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, від яких останній помер, разом з тим, в ході судового слідства ОСОБА_2 змінив свої покази, зазначивши, що він не причетний до смерті ОСОБА_6, тому суд вірно оцінив критично дані покази, оскільки це обраний спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Висновок, до якого дійшов захисник-адвокат ОСОБА_7, який викладений в апеляційній скарзі, що в ході судового розгляду встановлені обставини, які вичерпно доводять, що смерть ОСОБА_6 настала не в зв'язку з діями засудженого ОСОБА_2, а в зв'язку з іншими обставинами, які не встановлені ні слідством, ні судом, є не обґрунтованими, і базуються лише на припущеннях захисту, які досліджувались в судовому засіданні в повному обсязі і не знайшли свого підтвердження.

Твердження засудженого ОСОБА_2, що в ході досудового слідства він давав свідчення під тиском працівників міліції не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства, оскільки його заява перевірялась прокуратурою Вінницького району, і відповідно до постанови від 29.11.2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. ст. 127, 365 КК України відносно працівників СУ УМВС України у Вінницькій області по факту застосування останніми тиску на ОСОБА_2, у зв'язку з відсутністю події злочину.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4,, як вірно зазначено у вироку, знайшов своє підтвердження, тому обґрунтовано задоволений судом в повному обсязі.

Міра покарання засудженому ОСОБА_2 призначена судом з врахуванням обставин скоєного злочину, особи засудженого, і суд вірно дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання останнього можливе лише в ізоляції від суспільства на строк 9 років.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2013 року щодо ОСОБА_2, залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 3 місяців з моменту її проголошення.

Судді:

Ващук В.П. Сілаков С.М. Слободян К.Б.

З оригіналом вірно: