Рішення № 36160479, 11.12.2013, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2677/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2013 м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Гордія В.І., з секретарем Корбутяк Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за позовом ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення неповернутої суми кредиту, відсотків за користування кредитом та пені,

в с т а н о в и в :

ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неповернутої суми кредиту, відсотків за користування кредитом та пені.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не зявився та подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги мотивував тим, що 18.03.2008 року ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 14/14-10/302, згідно якого відповідачу було надано кредит на суму 20 000 доларів США під 14 % річних з кінцевим терміном погашення до 16.03.2018 року. Однак відповідач умов кредитного договору у визначений термін не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 237 645, 32 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що банк не надав суду доказів, що підтверджують розмір збитків завданих банку неналежним виконанням ОСОБА_5 зобов'язань щодо виконання умов договору та наявність обставин, які мають істотне значення, що підтверджують ненавмисний характер невиконання ним своїх зобов'язань перед банком, оскільки позивач не працює, проживаю у житловому будинку, який потребує капітального ремонту, а також має на утриманні неповнолітню дитину. Він вражає, що сума пені нарахована 1% в день за прострочення кредиту, є істотно завищеною, тому він просить зменшити суму пені від 1% вдень до 1% відсотка від суми заборгованості.

Вислухавши представника відповідача та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитор зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно кредитного договору № 14/14-10/302 від 16.03.2008 року (а.с.6-8), позивач надав позичальнику кредит на суму 20 000 доларів США.

У відповідності до положень ч.2 ст.1054 ЦК України та згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості за кредитним договором 14/14-10/302 від 16.03.2008 року (а.с.12), виданої ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», загальна заборгованість по кредитному договору становить 237 645, 32 грн., зокрема: поточна заборгованість по сплаті кредиту складає 107 952, 45 грн.; прострочені відсотки 17 936, 53 грн., пеня за прострочення сплати кредиту 11 756, 53 грн.

З даного розрахунку видно, що сума пені значено перевищує саму суму кредиту.

У відповідності до вимог ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства. Згідно з ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені у ч.3 ст. 1054 ЦК України.

У розумінні п.1.1.2. кредитного договору № 014/0042/82/86563 від 18.03.2008 р., це є споживчий договір.

У ст. 1 ЗУ Про захист прав споживачів передбачено, що споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника; споживчий кредит кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Відповідно до положень ст.ст. 509,526,629 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобовязання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобовязується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Положеннями ч. 1,2 ст. 18 ЗУ Про захист прав споживачів встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. В ч. 3,4 ст.18 вказаного Закону наведено окремі несправедливі умови договору, перелік яких не є вичерпним. При цьому п. 4 ч.1 ст. 21 ЗУ Про захист прав споживачів встановлено, що для цілей застосування цього закону та повязаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Підставами зменшення розміру пені є те, що вона значно перевищує суму кредиту, а також довіками Бабинської сільської ради від 09.12.2013 року за №№ 608, 609 про те, що ОСОБА_3 ніде не працює, має ну утриманні неповнолітню дитину (а.с. 53, 54).

А також актом обстеження матеріально-побутових умов прожиття ОСОБА_3 підтверджується те, що він проживає у важких матеріально-побутових умова, в будинку, який потребує капітального ремонту (а.с. 55).

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі наведеного, ст.ст. 546-547, 550, 612, 625, 1046-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідент. код НОМЕР_1, паспорт серії СС № 955564, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгованість по кредитному договору № 014/0042/82/86563 від 18.03.2008 року на розрахунковий рахунок № 29094965 Код ЄДРПОУ 20551707, МФО 336462 в розмірі 137 064, 79 (сто тридцять сім тисяч шістдесят чотири) грн. 79 коп., а також оплачений судовий збір у розмірі 1370 грн. 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Гордій В.І.