Рішення № 36159999, 17.12.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/5800/13-ц

2/248/1988/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Носовської Л.О.

при секретарі Тарасової І.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харцизьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, Відділ державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області, Служби у справах дітей Харцизької міської ради ,про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 11 липня 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 7153 від 31 березня 2008 року, укладеним з ОСОБА_1, а саме, на квартиру АДРЕСА_1, виселити відповідачів та їх неповнолітніх дітей зі спірної квартири без надання іншого житлового приміщення, та зняти з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства , імміграції та реєстрації фізичних осіб у Харцизькому МВ ГУДМС України в Донецькій області.

В судовому засіданні позовні вимоги уточнив, та ухвалою суду від 11 листопада 2013 року на підставі заяви позивача залишено без розгляду частину позовних вимог, а саме, про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітніх дітей з житлового приміщення - квартири № 12 в будинку № 67 А по вулиці Нахімова в місті Харцизьку, без надання іншого житлового приміщення, та зняття з реєстраційного обліку.

За клопотанням позивача в якості третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору було залучено ОСОБА_2, Відділ державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області.

Позивач позов мотивує тим, що 31 березня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України ( у звязку із проведенням 25 листопада 2011 року реорганізації філія Харцизьке відділенні № НОМЕР_1 «Ощадбанк» перетворено на ТВБВ № 10004/0169 Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 192/478, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 162 000 грн. під 16, 5% річних строком на 120 місяців на поточні потреби, та зобовязався щомісячно здійснювати погашення кредиту у сумі 1350 грн. і сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним. В забезпечення виконання зобовязань за вказаним Договором відповідачем ОСОБА_1 згідно іпотечного договору № 7153 від 31 березня 2008 року, в іпотеку була передана двокімнатна квартира АДРЕСА_2.

У звязку із тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконував умови Договору, рішенням Харцизького міського суду від 20 червня 2012 року з ОСОБА_1 на користь Банку було стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 161 251,60 грн. У листопаді 2012 року Банк направив до відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області (далі ВДВС) виконавчий лист для примусового виконання судового рішення. 06 грудня 2012 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчим листом від 20 червня 2012 року. 07 травня 2013 року ВДВС було здійснено опис та арешт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Проте, відповідач ОСОБА_1 погашення заборгованості по кредитному договору не здійснює, у звязку із чим станом на 17 червня 2013 року мається заборгованість у розмірі 192 533,74 грн., а саме: основний борг - 78300 грн., прострочений основний борг 65 702,14 грн., прострочені проценти 30 608,80 грн., пеня 17 922,80 грн.

Позивач вважає, що оскільки відповідачем не провадяться виплати з виконання основного зобовязання, то є підстави звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, на квартиру № 12 в будинку № 67 А по вулиці Нахімова в місті Харцизьку. Банк в квітні 2010 року звертався до ОСОБА_1 з попередженням про звернення стягнення на предмет застави. В травні 2010 року ОСОБА_1 надав банку зобовязання з липня 2010 року щомісяця вносити на менш 10 000 грн. до повного погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, та його було повідомлено про передачу справи до суду у разі невиконання даних зобовязань. Крім того, в травні 2013 року Банком на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

В судовому засіданні , з урахуванням уточнень, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 7153 від 31 березня 2008 року, укладеним з ОСОБА_1, а саме, на квартиру № 12, що знаходиться за адресою : Донецька область, місто Харцизьк, вулиця Нахімова, будинок 67А , у рахунок погашення залишку та заборгованості, які виникли за кредитним договором № 192/478 від 31 березня 2008 року у сумі 192 533,74 грн. шляхом проведення прилюдних торгів за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки , проведеної суб,єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в межах процедури виконавчого провадження та стягнути з ОСОБА_1 повернення судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, та пояснив, що у звязку із скрутним матеріальним становищем не виконав умови кредитного договору, укладеного з позивачем, у звязку із чим утворилась заборгованість, яка рішенням суду від 20 червня 2012 року з нього вже стягнута. Вважає, що одночасне стягнення боргу за кредитом та звернення стягнення на предмет іпотеки тягнуть за собою стягнення в подвійному розмірі. Крім того, не згоден із розміром початкової ціни позову, оскільки згідно ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна відчужуваного нерухомого майна не може бути меншою 90% її оціночної вартості, що складає 204 412 грн.

Представник відповідача з аналогічних підстав заперечує проти позову.

Третя особа - ОСОБА_2 просить розглянути справу у її відсутності, заперечує проти задоволення позову, про що в матеріалах позову є заява..

Представник третьої особи ВДВС Харцизького міського управління юстиції просить суд розглянути справу у його відсутності, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Харцизької міської ради в судове засідання не з,явився, просить суд розглянути справу у його відсутності, та винести рішення на розсуд суду.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності третіх осіб на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

В силу ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк чи інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 даної статті визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Частиною 3 передбачено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. .Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частиною 1 статті 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст.. 575 ЦК України Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у

володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; Основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку», зокрема, передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що 31 березня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № 192/478 , згідно якого Позивач надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 162 000 грн. під 16, 5% річних стоком на 120 місяців, а відповідач зобовязався щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 1350 грн., та сплачувати проценти , нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом.

Згідно п.1.2 договору кредит надається на 120 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 30 березня 2018 року. (а.с.12-14) .

У зв,язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 умов договору, рішенням Харцизького міського суду від 20 червня 2012 року , яке набрало законної сили 18.09.2012 року, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 161 251,60 грн., та судові витрати, а загалом 162 989,58 грн. (а.с.19) .

Постановою державного виконавця ВДВС від 06.12.2012 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/0550/502, виданого Харцизьким міським судом 31.10.2012 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості у розмірі 162 989,58 грн. (а.с.20)

07 травня 2013 року державним виконавцем ВДВС при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/0550502 , виданого Харцизьким міським судом 31 жовтня 2012 року складено акт опису та арешту майна боржника, а саме, квартири АДРЕСА_2. (а.с.21-22).

Згідно іпотечного договору № 7153 від 31 березня 2008року, укладеного між Банком та ОСОБА_1 відповідач з метою забезпечення належного виконання зобовязання, що випливає з кредитного договору № 192/478 , передав Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме, двокімнатну квартиру АДРЕСА_4. Вартість предмета іпотеки складає 117 481 грн. (а.с.15 18) .

Пунктом 5.1.1. договору передбачено , що предмет іпотеки є сумісною власністю подружжя. Згода іншого подружжя отримана згідно чинного законодавства.

П.6.1. іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель набуває право звернення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання Строку платежу Зобовязання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання Строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обовязків, передбачених цим договором, та/або у випадку невиконання своїх обовязків передбачених Кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих Іпотекодавцем у відповідності з цим Договором, виявиться (стане) недійсною.

При цьому, у разі порушення Зобовязання та/або умов цього Договору та прийняття іпотеко держателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки , іпотекодержатель зобовязаний надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного Зобовязання, вимога про його виконання протягом 30 календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положення частини другої цього пункту не є перешкодою для реалізації права іпотеко держателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Пунктом 6.2 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду у встановленому чинним законодавством України та цим Договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в п.6.6 цього Договору.

Відповідно до частини 1 статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частиною 2 даної статті визначено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1,2 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку», передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм слідує, що іпотека являється способом забезпечення дійсного цивільно-правового зобовязання, та звернення стягнення на предмет іпотеки можливе у випадку, коли боржник у цивільно-правовому зобовязанні не виконає свої зобовязання.

Отже , наявність судового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов,язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане відповідачем в іпотеку нерухоме майно.

Суд звертає увагу , що така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 4 вересня 2013 року у справі №73 цс13.

З урахуванням наведеного , суд вважає безпідставними заперечення відповідача та його представника про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки при наявності рішення суду про стягнення заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитом станом на 17 червня 2013 року становить 192 533,74 грн., а саме: основний борг - 78300 грн., прострочений основний борг 65 702,14 грн., прострочені проценти 30 608,80 грн., пеня 17 922,80 грн. дата останнього погашення 01 лютого 2012 року. (а.с.4-5)

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , після винесення 20 червня 2012 року Харцизьким міським судом рішення про стягнення з нього на користь Банку заборгованості за кредитним договором, свої основні зобовязання не виконує, заходів для погашення заборгованості не приймає.

Законом України від 22.09.2011 року № 3795-VI внесено зміни до Закону України «Про іпотеку», зокрема , до третього речення частини першої статті 35, частини другої статті 39, частини другої статті 40, та до частини другої статті 49.

При цьому, в прикінцевих положеннях Закону України від 22.09.2011 року № 3795-VI , яким внесено зміни до Закону України «Про іпотеку», зазначено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договору, укладені до набрання ним чинності. Тобто, зміни, внесені до даних статей, не поширюються на правовідносини сторін

На час укладення сторонами іпотечного договору діяла норма ст.. 35 ч 1 Закону України «Про іпотеку» в наступній редакції : У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно частини 2 даної статті положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позивач звертався до ОСОБА_1 з попередженням про звернення стягнення на предмет застави за вих. №1271 /04 від 26 квітня 2010 року, яке було отримано відповідачем.

З зобовязання , наданого ОСОБА_1 28 травня 2010 року вбачається, що він зобовязався перед Банком щомісячно , з липня 2010 року вносити на менш 10 000 грн. до повного погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, та повідомлений про передачу справи до суду у разі невиконання даних зобовязань.

Крім того, в травні 2013 року Банком на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. (а.с.24,25).

Таким чином, суд вважає встановленим , що Банком було виконані усі умови Кредитного та Іпотечного договорів, а також умови законодавства, які стосуються можливості задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки .

Відповідно до ч.2 ст.43 «Підготовка до проведення прилюдних торгів» Закону України «Про іпотеку» початкова ціна предмету іпотеки встановлюється рішенням суду , або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем , а якщо вони не досягли згоди ,- на підставі оцінки , проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну діяльність , при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості , визначеної шляхом його оцінки.

Пп.1.4. п. 1 Іпотечного договору між сторонами встановлено, що вартість предмета іпотеки визначена сторонами шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб,єктом оціночної діяльності і згідно звіту про незалежну оцінку від 31 березня 2008 року, складеного суб,єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (Сертифікат ФДМУ № 5579/07 від 20 березня 2007 р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 1256 від 02 липня 2006 року), та становить 232 680 грн. . При цьому сторони погоджуються з тим, що вартість предмета іпотеки, зазначена у цьому пункті Договору, є приблизною вартістю предмета іпотеки на момент передачі його у іпотеку. Реалізація предмета іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватись за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти, в порядку, передбаченому цим Договором та чинним на момент реалізації законодавством.

З урахуванням наведеного , суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача, оскільки вони не суперечать вимогам законодавства та угоді між сторонами , та зазначити початкову ціну спірної квартири - за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки , проведеної суб,єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в межах процедури виконавчого провадження.

У відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути повернення судового збору.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 546,548, 575,589,590, 598,599, 629 ЦК України, ст.1,3,12,33,35, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.10, 60, 81, 88, 213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України» задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 7153 від 31 березня 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»

( після реорганізації ПАТ « Державний Ощадний банк України») та ОСОБА_1, а саме, на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_5 , у рахунок погашення залишку та заборгованості, які виникли за кредитним договором № 192/478 від 31 березня 2008 року у сумі 192 533,74 грн., що складається з основного боргу 78300 грн., простроченого основного боргу - 65702,14 грн., прострочених відсотків 30608,80 грн., пені 17922,80 грн., шляхом проведення прилюдних торгів за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки , проведеної суб,єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в межах процедури виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України» (п/р 3739100301169 в філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» код банку 335106 код ЄДРПОУ 09334702) повернення судового збору 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2013 року.

Суддя: