Рішення № 36159618, 03.12.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11233/13-ц

Провадження № 2/234/3954/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Кравченко О.Ю.

при секретарі Ткачовій А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до головного редактора газети «Технополіс» ОСОБА_2, депутата Краматорської міської ради ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Краматорського міського суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до головного редактора газети «Технополіс» ОСОБА_2 та депутата Краматорської міської ради ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 07.08.2013 року газета «Тахнополіс» №32 опублікувала статтю «Проделки Соловья или есть ли в городе власть?», яка порочить його честь і гідність та наносить шкоду його діловій репутації. Позивач вважає, що назва статті , а також її строки «ОСОБА_4 відомий краматорчанам як «Соловей», несе в собі твердження, що особа, про яку йдеться мова у статті, належить до якого-то угрупування, де спілкування її членів між собою проходить по кличкам. Кому саме позивач відомий як «Соловей» - головний редактор газети ОСОБА_2 не розяснює. Між тим позивач має трьох дорослих дітей і четверо онуків, створив робочі місця для великої кількості громадян, є засновником громадської організації «Захист-Оксва», надає безкоштовну матеріальну та психологічну допомогу ветеранам Афганістану. Усі викладені у статті відомості та описані обставини є неправдивими. За словами автора, ОСОБА_4 самостійно збудував ринок у старій частині міста внаслідок чого «бывший мэр ОСОБА_6 не один год взывал ко всем своим службам навести порядок в старой части города…бесполезно!». Відповідач ОСОБА_2 опублікував неперевірені ствердження директора ПП «Злагода», депутата міської ради ОСОБА_7, які також є неправдивими: «когда господин ОСОБА_4 стал собственниом ЗАО «Строитель» то перове, что он сделал перекрыл предпринимателям въезд к торговым точкам, расположенным рядом. После этого по его команде была засыпана мусором ливневка. Это стало причиной подтопления киосков и торгових мест предпринимателей с рынка. Позже ОСОБА_4 без разрешения и согласования срезал деревья, снял блоки и перекрыл город скую трассу». Вищевказані ствердження не підтверджуються доказами. Відповідач ОСОБА_8 публікує статтю в стверджувальному характері, закріплює у читачів впевненість в тому, що позивач дійсно є порушником законів і норм і немає на нього управи: «Все это происходит на глазах тысяч людей, об этом знает милиция и власть. И Что? Да ничего! Пишутся протоколы, даются указания чиновникам разобраться на местах…». Мета автора статті була створити негативний образ ОСОБА_4 злісного порушника «известного краматорчанам як «Соловей»-(розбійник), на якого немає управи, щоб у читачів не залишалося сумніву, що все написане у статті правда. Описана вище стаття була опублікована 7 серпня 2013 року в газеті «Технополіс» (№32), а тому, доведена до широкого загалу читачів. Редакція газети «Технополіс» в особі її головного редактора несе відповідальність за оприлюднення недостовірної інформації. У звязку з публікацією даної статті він відчував не себе упереджене ставлення з боку оточуючих, відчував душевні страждання у звязку з тим, що його імя зганьбили недопустимою, неправдивою інформацією, що викликало негативне ставлення до його особистості населення м.Краматорська. Душевні страждання погіршили стан його здоровя, оскільки в нього мається серйозне захворювання, при якому протипоказано душевне хвилювання. В наслідок публікації вказаної статті він не має можливості вільно займатися підприємницькою діяльності. Вказана публікація значно знизила можливість реалізувати його професійні, ділові і творчі можливості, обірвала ділові звязки, які він придбавав більше ніж за тридцять років добросовісної роботи у сфері торгівлі.

Позивач просить суд:

-визнати недостовірними, тобто такими, що не відповідають дійсності та порушують права, інтереси, що спотворюють честь, гідність, ділову репутацію позивача відомості, викладені у статті «Проделки «Соловья» или есть ли в городе власть?», яка опублікована у газеті «Технополіс» від 07.08.2013 року (№32)

-заборонити відповідачам публікувати інформацію, що порочить, честь, гідність і ділову репутацію позивача;

-зобовязати головного редактора газети «Технополіс» ОСОБА_2 дати спростування інформації, викладеної у статті «Проделки «Соловья» или есть ли в городе власть?», опублікованої в газеті «Технополіс» від 7.08.2013 року (№32) у відповідності до ст.37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» не пізніше пятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили;

-витрати, повязані із спростуванням відомостей, розповсюджених відповідачами 7.08.2013 року у засобах масової інформації покласти на Відповідачів.

-стягнути з ОСОБА_5 у відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди 50 000 грн., яку перерахувати на р/ рахунок ПП «Соловїний гай» №26003000105523 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 13492004.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та додатково суду пояснив, що внаслідок публікації статті у газеті «Технополіс» 07.08.2013 року, у позивача, який є інвалідом 2 групи погіршився стан здоровя та він потрапив до лікарні. На даний час між ТОВ «Будівельник», засновником якого є позивач, та підприємствами «Злагода» і «КАБА» є спір щодо законності встановлення малих архітектурних форм на земельній ділянці, який розглядається апеляційним господарським судом Донецької області. Підприємствам «Злагода» і «Каба» не видавалися дозволи на будування малих архітектурних форм. На спірній ділянці, де проходив мітинг, знаходиться пожарний розрив. Біля пожарного розриву підприємство «Будівельник» має столярний цех. Біля столярного цеху виконком виділив місця для торгівлі, але не для встановлення малих архітектурних форм. Встановлення малих архітектурних форм на місці пожарного розриву є небезпечним, оскільки у разі виникнення пожару можуть постраждати люди. Тому позивачем ОСОБА_4 було проведено демонтаж малих архітектурних форм. Відповідачці ОСОБА_5 позивачем було надано усі документи на підтвердження правомірності своїх дій, але вона не погодилася з ним та 30.07.2013 року провела несанкціонований мітинг підприємців, а потім опублікувала неправдиві відомості у газеті «Технополіс». Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що події, про які йдеться мова у статті, мали місце 30.07.2013 року на території речового ринку підприємства «КАБА», який розташований у старої частині міста, коли дійсно підприємці вийшли з протестом проти дій засновника будівельної організацій ОСОБА_9, який заважає роботі ринку. Відповідачка ОСОБА_5, яка була присутня на зборах, прокоментувала ці події та вказала факти, які підтверджені документально. Позивач дав вказівку невідомим особам демонтувати зливову металеву трубу, яка забезпечувала стікання зливових вод Центрального ринку в міську зливову каналізацію. Також при демонтажу зливової труби була засипана ґрунтом міська «зливова», яка знаходиться на балансі КП «УРСАС». Вказані обставини були встановлені комісією у складі представників ВДКХ, лікаря КГ ОСЖК, спеціалістів КП «УРСАС» 20.03.21013 року. Про те, що позивач ОСОБА_4 перекрив підприємцям вїзд до торгівельних точок повідомили підприємці, коли вийшли 30.07.2013 року з плакатами протесту. Також громадяни-підприємці зверталися до міської ради з заявами, про те, що ОСОБА_10 самовільно зрізав два тополя, а також погроз демонтажу торгівельних місць. Є відповіді про те, що це питання буде розглядатися. Таким чином, ОСОБА_5 виклала ті факти, які їй були відомі. У задоволенні позову просила відмовити.

Відповідач ОСОБА_11 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що події, про які йдеться мова у статті, мали місце. У якості доказів цього матеріал доповнений двома фотографіями, які автор статті ОСОБА_12 зробила на місці конфлікту. Редакція не несе відповідальність за цитування чужих висловлювань. Автор матеріалу, ОСОБА_12, не є штатним працівником газети «Технополіс». Редакція не має з нею трудових відносин і не давала завдань готувати даний матеріал до публікації. Твердження позивача про те, що метою автора було створити негативний образ ОСОБА_4 не відповідає дійсності. Редакція газети «Технополіс» такої мети не ставила, а матеріал, який поступив у газету від автора, був відредагований редакцією як занадто емоційний. Також пояснив, що слово «Соловей» не є образливим. З моменту публікації статті ні позивач, ні відповідач ОСОБА_5, не звертався до редакції з вимогою дати спростування. У задоволенні позову просив відмовити.

Вислухав пояснення сторін, перевірив наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно ч.4 ст.32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

Разом з тим, ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сімї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

У пункті 4 Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 №1 «про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» роз'яснено, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Судом встановлено, що 07 серпня 2013 року у газеті «Технополіс» (№32) була опублікована стаття під назвою «Проделки «Соловья» или Есть ли в городе власть?» (а.с.12). Як вбачається з даної статті, 30 липня 2013 року у старій частині міста в районі речового ринку (підприємство «КАБА») власник ЗАТ «Будівельник» ОСОБА_4 демонтував декілька торгівельних ларьків. Внаслідок чого підприємцями була проведена акція протесту, на якій підприємці висловили невдоволення діями ОСОБА_4 Вказані факти визнані сторонами у справі.

Як вбачається з тексту статті, в ній приводяться висловлювання відповідачки ОСОБА_5 щодо конфлікту між підприємцями та позивачем ОСОБА_4 з приводу користування земельною ділянкою на території ринку (підприємство «КАБА») у місті Краматорську.

Листом від 14.03.2013 року №44 директор ТОВ «Колгоспний ринок» ОСОБА_13 звернувся до міського голови м.Краматорська з проханням прийняти заходи щодо невідомих осіб, які 14 березня 2013 року зруйнували зливну каналізацію в районі Центрального ринка та вул.Островського і Р.Люксембург в м.Краматорську (а.с.48).

Актом комісії у складі представників УЖКГ та інших міських служб м.Краматорська від 20.03.2013 року проведено обстеження зливової каналізації по вул..Р.Люксембург в районі Центрального ринка. В ході обстеження встановлено, що 14.03.2013 року невідомими особами за вказівкою директора ПП «Соловїний гай» (ОСОБА_14І.) був проведений демонтаж зливової металевої труби із залізобетонного покриття, який забезпечує стікання зливних вод і атмосферних осадків з Центрального ринка, вул.Р.Люксембург і вул..Островського в міську зливову каналізацію. При демонтажу зливової труби була засипана ґрунтом міська зливньовка, яка знаходиться на балансі КП «УРСАС». Також невідомими особами встановлені ворота, які заважають підїзду спеціалізованої техніки для очистки міської зливової каналізації та проведено клонування двох молодих тополі, які знаходяться поблизу зливньовки. За висновками комісії УЖКГ директору ПП «Соловїний гай» виданий припис о відновленні зливної металевої труби та очищення дороги від бруду (а.с.49).

Як вбачається з листів громадян ОСОБА_15 та ОСОБА_16, вони зверталися до виконкому Краматорської міської ради зі скаргами на дії ОСОБА_4, на що виконком Краматорської міської ради надав відповідь (а.с.51-54).

У судовому засіданні також встановлено, що між Товариством з додатковою відповідальністю «Будівельник», засновником якого є позивач ОСОБА_4, та Приватним підприємством «КАБА» та Підприємством інвалідів «Злагода» існує спір щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та спорудами, який знаходиться на розгляду в Донецькому апеляційному господарському суді (а.с.62-63).

Згідно з п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідно до частини другої статті 471 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до ст. 10 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, що покладає обов'язки та відповідальність, може бути піддано таким формальностям,умовам, обмеженням або санкціям, які встановлені законом і є необхідним у демократичному суспільстві і інтересах державної безпеки територіальної цілісності або громадського спокою, з метою запобігання заворушенням і злочинам, для охорони здоров'я і моральності, захисту репутації або прав інших осіб, запобігання розголошенню прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або забезпечення авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно із ч.2 ст.47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критики, оцінки дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використаних мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Суд вважає, що висловлювання, які приведені у спірній статті відносно позивача, не є тією інформацією, яка підлягає спростуванню в порядку ст.277 ЦК України, оскільки носить критичний характер та є оціночними судженнями щодо наявного між сторонами спору.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин справи.

Позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди з вини відповідачки ОСОБА_17, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки моральної шкоди також не підлягають задоволенню.

Згідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч.2 ст.16 ЦК України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Встановлення на майбутнє не порушувати немайнові права без наявності спірних правовідносин, діючим законодавством не передбачено.

Таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_4 щодо заборони відповідачам публікувати інформацію, яка порочить, честь, гідність і ділову репутацію позивача.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 необхідно відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10-15, 107, 208-209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Головного редактора газети «Технополіс» ОСОБА_2, депутата Краматорської міської ради ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення Краматорського міського суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_18