Постанова № 36159043, 02.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 р. Справа № 804/16184/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Неклеса О.М.

при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участю:

представника заявника Постольник О.С.,

представника відповідача Борульченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську подання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" про підтвердження обгрунтованості повного адміністративного арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ, заявник) звернулась суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" (далі - ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ", відповідач), в якому заявник просить підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ".

В обґрунтування подання зазначено, що внаслідок відмови у допуску до перевірки ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ", заступником начальника Лівобережної ОДПІ Бойковою Е.В., на підставі п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, 28.11.2013 р. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту відносно ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ", обгрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Представник заявника в судовому засіданні подання підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти подання, зазначив, що подання є безпідставним, оформлене з порушенням норм законодавства. Акт Лівобережної ОДПІ від 27.11.2013 р. № 1558/22-5/32952501 складено з порушенням п. 78.4, 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а отже відсутнє право заявника на проведення позапланової виїзної перевірки. Заявником порушено вимоги п.81.1 ст. 81 ПК України. Представник відповідача зазначає, що інспектор, який прийшов для здійснення перевірки, замість службового посвідчення пред'явив довідку про призначення його на посаду державного ревізора-інспектора Лівобережної ОДПІ та надав для ознайомлення ксерокопію Наказу на проведення перевірки, в якому зазначено посаду перевіряючого як старшого державного ревізора-інспектора Лівобережної ОДПІ. В судовому засіданні представник відповідача наголошував, що заявником до проведення перевірки направлення на перевірку взагалі не було надано. Представником відповідача заперечується наявність у податкового органу законних підстав для проведення перевірки, представник відповідача просив визнати повний адміністративний арешт ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" необґрунтованим, у задоволенні подання відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали подання, оцінивши усі докази, досліджені судом у їх сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку, що подання не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Наказом ДПІ Лівобережної ОДПІ від 26.11.2013 р. № 605 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" по взаємовідносинам з «ТОВ «ТИГУАН ТРЕЙД НОВА» за липень 2013 р. тривалістю 5 робочих днів.

На підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 далі - ПК України та Наказу № 605 від 26.11.2013 р. Лівобережною ОДПІ виписано Направлення на перевірку від 26.11.2013 р. № 370.

27.11.2013 р. з метою проведення перевірки старшим державним ревізором -інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту ОСОБА_6 було здійснено виїзд за адресою ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" для вручення вручення копії Наказу від № 605 від 26.11.2013 р. на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки від 26.11.2013 р. № 370.

Проте, посадова особа Лівобережної ОДПІ не була допущена до проведення перевірки, про що складено Акт від 27.11.2013 р. № 1558/22-5/32952501, в якому зазначено, що після ознайомлення з наказом та направленням, директор підприємства Ромащук М.Ф., в присутності головного бухгалтера Степанець І.А. та юриста, відмовив у їх підписанні у зв'язку з відсутністю законних підстав для проведення перевірки.

До матеріалів справи долучено копію Акта від 27.11.2013 р., в якому зафіксовано, що інспектор, який прийшов для здійснення перевірки, замість службового посвідчення пред'явив довідку про призначення його на посаду державного ревізора-інспектора Лівобережної ОДПІ та надав для ознайомлення ксерокопію Наказу на проведення перевірки, в якому зазначено посаду перевіряючого як старшого державного ревізора-інспектора Лівобережної ОДПІ. В Акті зазначено, що всупереч вимогам п. 78.4 ст. 78 ПК України копію Наказу та направлення на перевірку посадовим особам ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" під розписку вручено не було.

На підставі фактичної відмови ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" від проведення перевірки, 27.11.2013 р. заступником начальника управління податкового аудиту, начальником відділу перевірок платників податків Лівобережної ОДПІ Біцаєвою Н.І. внесено звернення про застосування повного адміністративного арешту майна ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" до заступника начальника Лівобережної ОДПІ Бойкової Е.В.

28.11.2013 р. заступником начальника Лівобережної ОДПІ Бойковою Е.В. відповідно до ст. 94 ПК України та п.4.1 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», винесено Рішення «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків», яким застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ".

З метою підтвердження обгрунтованості застосування арешту заявник звернувся до суду.

У відповідності до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 ПК України. Зокрема п.78.4 ст. 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Згідно п.78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

При цьому п.81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З аналізу вищенаведених положень податкового законодавства вбачається, що підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки є непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених ПК України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених п.81.1 ст.81 ПК України.

Згідно п. 81.2. ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Таким чином, ПК України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред'явлення або надіслання копії наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки.

Пунктом 42.2. ст. 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Судом встановлено, що копію Наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки відповідачу вручено не було, станом на день розгляду подання ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" вищезазначені документи не отримало.

Судом досліджено долучену до матеріалів справи довідку Лівобережної ОДПІ від 07.10.2013 р. № 60/04-069, надану ОСОБА_6 в тому, що він працює на посаді державного інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Лівобережної ОДПІ.

Судом враховано, в акті від 27.11.2013 р. зазначено посаду ОСОБА_6 як старшого державного ревізора-інспектора відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердила факт надання ОСОБА_6 до проведення документальної позапланової виїзної перевірки саме довідки від 07.10.2013 р. замість службового посвідчення.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Згідно п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

В п. 94.10 ст. 94 ПК України зазначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Згідно п.2 ч.1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Дослідивши матеріали подання, проаналізувавши чинне законодавство та заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить до висновку, що у посадових осіб Лівобережної ОДПІ не виникало право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" у зв'язку з ненаданням службового посвідчення особи, яка зазначена в направленні на проведення перевірки, а саме службового посвідчення старшого державного ревізора - інспектора Щербини К.М. до проведення перевірки. Крім того, представником заявника не надано суду доказів пред'явлення або надіслання ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" Наказу та направлення на проведення перевірки, що є обов'язковою умовою для виникнення права у Лівобережної ОДПІ приступити до проведення документальної виїзної перевірки.

А отже заявником - Лівобережною ОДПІ порушено порядок проведення документальних позапланових перевірок, встановлений ПК України, крім того, відповідач позбавлений можливості оскаржити до суду Наказ від 26.11.2013 р. № 605 про проведення перевірки та рішення заступника начальника Лівобережної ОДПІ Бойкової Е.В. від 28.11.2013 р. про застосування адміністративного арешту майна.

Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" у розумінні п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України у даному випадку відсутні.

Враховуючи вищевикладене, рішення заступника начальника Лівобережної ОДПІ Бойкової Е.В. від 28.11.2013 р. «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків», яким застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ", є необґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" про підтвердження обгрунтованості повного адміністративного арешту майна - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Текст постанови у повному обсязі складений 05.12.2013 р.

Суддя О.М. Неклеса