Вирок № 36158469, 23.07.2013, Волноваський районний суд Донецької області

221/3040/13-к

1-кп/221/173/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Ковей Л.В.

при секретарі - Кухтін І.М.

за участю прокурора - Писанець О.С.

за участю підсудного - ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Волноваха кримінальне провадження №12013050630001129 щодо обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився смт. Донське, Волноваського району, Донецької області, по національності руського, громадянина України, освіта середня,одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, працює ПП, мешкає АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію підприємницької діяльності серії НОМЕР_2(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) виданого Волноваською районною державною адміністрацією в Донецькій області 17.03.2010 року, будучи приватним підприємцем - фізичною особою, який використовує у своїй підприємницькій діяльності найману працю працівників, і будучи особою, відповідальною за дотримання вимог законодавства України про працю, при здійсненні своєї підприємницької діяльності в період з 28 лютого 2011 року по червень місяць 2013 року, перебуваючи за місцем своєї реєстрації за адресою, АДРЕСА_1 діючи умисно, для виконання трудових обов'язків реалізатора продовольчих товарів в торговельний павільйон, розташований в АДРЕСА_2 в районі спортивного майданчику, прийняв на роботу ОСОБА_5.

Він же, в період часу з березня місяця 2013 року і по червень місяць 2013 року перебуваючи за місцем своєї реєстрації за адресою АДРЕСА_1 діючи умисно, для виконання трудових обов'язків реалізатора продовольчих товарів в торговельний павільйон, розташований в АДРЕСА_2 в районі спортивного майданчику, прийняв на роботу ОСОБА_6.

З метою ухилення від здійснення обов'язкових платежів до соціальних фондів, грубо порушив законодавство про працю, при цьому розуміючи, що діє в порушення вимог законодавства України про працю, а саме вимоги ст.ст. 21,24 КЗпП України. Фактично виникли трудові відносини зі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, але наказів чи розпоряджень про прийняття на роботу підсудний не оформив, записи у трудових книжках не зробив, трудові договори у центрі зайнятості не зареєстрував, тим самим грубо порушив право на працю та соціальні права, передбачені ч.2 ст. 2 КЗпП України.

Таким чином, підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразилися в грубому порушенні законодавства про працю, скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 172 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого правопорушення визнав в повному обсязі, показав, що він є фізичною особою - підприємцем, зареєстрованим відповідно до вимог чинного законодавства і має павільйон, який розташований в АДРЕСА_2 в районі спортивного майданчику. Відповідно до вимог чинного законодавства він прийняв на роботу ОСОБА_5, а потім вона його повідомила, що буде звільнятися і трудовий договір було розірвано, тому він зняв її з обліку. Потім ОСОБА_5 передумала і з 28.02.2001 року продовжила працювати, але він вдруге відповідно до вимог чинного законодавства не оформив її на роботу і не робив внески до пенсійного фонду, а з березня місяця 2013 року і по червень місяць 2013 року в павільйоні працювала ОСОБА_6, з якою він теж не уклав трудовий договір і не повідомив відповідні органи і не робив внесків до пенсійного фонду, щиро кається у вчиненому злочині.

У відповідності з вимогами частини 3 ст. 349 КПК України, суд з'ясувавши думку прокурора та підсудного, які не заперечували, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, але при цьому з'ясував у підсудного, чи правильно розуміє зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснив підсудному, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Так, з Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 від 17.03.2010 року виданого Волноваською районною державною адміністрацією, вбачається, що підсудний - ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем.(а.с.10)

З свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_3 від 31.05.2012 року вбачається, що видане суб'єкту господарювання ОСОБА_1.(а.с.11)

Про те, що земельна ділянка під будівництво павільйону, ОСОБА_1 була виділена відповідно до вимог чинного законодавства вбачається з рішення сесії Волноваської міської ради № 1У-11/216 від 25.12.2003 року, проекту відводу земельної ділянки, плану меж земельної ділянки, акту встановлення меж, акту прийому - передачі об'єкта оренди, договором оренди.(а.с.15-22,27)

З трудового договору від 21.04.2010 року вбачається, що між підсудним, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено трудовий договір, згідно якого вона прийнята на роботу продавцем продовольчих товарів, який 28.02.2011 року було розірвано на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням робітника і підтверджує доводи підсудного, про те, що спочатку ОСОБА_5 була оформлена відповідно до вимог чинного законодавства, а потім вирішила залишити роботу і договір було розірвано, а коли передумала звільнятися, вдруге договір не було укладено. (а.с.35)

З листа Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі № 6547/06 від 06.06.2013 року вбачається, що підсудним ОСОБА_1 за період роботи ОСОБА_5 з 28.02.2011 року і по 30.04.2013 року було надано «Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України» на застраховану особу ОСОБА_5 вказано в лютому місяці 2011 року, в якому відображено суму єдиного внеску, що підлягає сплаті 282.80 гривень. На застраховану особу ОСОБА_6 за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року вище вказаний звіт не надавався. Недоотримано єдиного соціального внеску по застрахованій особі ОСОБА_5 за вказаний період 11 085 гривень та по застрахованій особі ОСОБА_6 за вказаний період 463 гривні 39 копійок.(а.с.45)

Оцінюючи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що своїми умисними діями, що виразилися в грубому порушенні законодавства про працю, підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 172 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Досліджуючи дані про особу винного, суд враховує, що підсудний працює, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, свою вину в скоєнні правопорушення визнав у повному обсязі, щиро кається в скоєному, обставин які обтяжують покарання судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, обрати покарання у вигляді штрафу.

Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах держави в особі УПФУ в Волноваському районі про стягнення з підсудного ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі в сумі 11549 гривень 13 копійок, визнаний підсудним і доказаний матеріалами справи тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 368, 370- 374, 394 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу в доход держави в сумі 850 гривень.

Запобіжний захід не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Волноваському районі р/р 256043122061; 256033132061 в ДОП Ощадбанк м. Донецька ОКПО 21955522 МФО 335106: р/р 37195033000506; 37190083000506 в ГУ Державної казначейської служби України в Донецькій області ОКПО 21955522 МФО 834016 - 11549 гривень 13 копійок і судовий збір на користь державі в сумі 229 гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Волноваський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя: