Ухвала суду № 36157762, 17.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Воловик Н.Ф.,

суддів - Богдана В.В., Мажари С.Б.

при секретарі - Євтодій К.С.

за участю прокурора - Троцик С.В.

обвинуваченого -ОСОБА_1,

потерпілої -ОСОБА_2

представника потерпілої -ОСОБА_3

розглянула 17 грудня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 7 серпня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зелена Балка Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого ПАО «АМКР», ДЦ-1, зварювальником, мешкаючого: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні кримінальниого правопорушенгя, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права управління транспортними засобами на 3 ( три) роки.

Стягнуо з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 тис. грн., в частині стягнення матеріальної шкоди провадження по справі закрито.

Обрано міру запобіжного заходу у виді взяття під варту з моменту набрання вироком законної сили.

Питання з речовими доказами та судовими витратами вирішено.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення при наступних обставинах.

Обвинувачений ОСОБА_1, 01.05.2013 року близько 20 год.20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, керуючи автомобілем «ВАЗ-2105» р.н. НОМЕР_1, рухався по вул. Косіора з боку вул. Будьонного в напрямку вул. Стрельникова в м. Кривому Розі, зі швидкістю близько 70-80 кілометрів на годину, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, де зазначено:

« Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин».

В цей час в районі б.63 по вул. Косіора в м. Кривому Розі, проїзну частину вул. Косіора в невстановленому для цього місці перетинала пішохід ОСОБА_5, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та рухалася зправа наліво, по ходу руху автомобілю «ВАЗ-2105» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, порушуючи тим самим вимоги: п.п. 1.5; 4.7; 4.14 (а) Правил дорожнього руху, що приписують:

1.5 - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху… не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, спричинити матеріальну шкоду;

4.7 - Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;

4.14 - Пішоходам забороняється:

a) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

ОСОБА_1 будучи неуважним до дорожньої обстановки та порушуючи вимоги п.п. 1.5; 2.3 (б); 12.3; 12.4; 12.9 (б) Правил дорожнього руху, що приписують:

1.5 - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху… не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, спричинити матеріальну шкоду;

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

12.4 - У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год;

12.9 - Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 Правил дорожнього руху України;

своєчасно не застосував гальмування, та допустив наїзд керованого ним автомобіля «ВАЗ-2105» р.н. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_5, від наїзду, пішохода ОСОБА_5 відкинуло на зустрічну колію, де пішохід ОСОБА_5 потрапила під трамвай «КТМ5-М3» бортовий номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 згідно висновку СМЕ №915 від 10.05.2013 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: грубого порушення анатомічної цілості голови у вигляді розтрощення голови з викиданням речовини головного мозку (багатоуламковий перелом кісток основи і склепіння черепу з порушенням цілості твердої оболонки головного мозку з розтрощенням і викиданням з порожнини черепу речовини головного мозку, переломи верхньої щелепи у модифікації ФОРЗ). Осколковий перелом грудини на рівні 1-2 ребер. Переломи ребер 1-7 по передньо-паховій лінії, переломовивихи головок 1-7 ребер, перелом грудини, переломи 1-3 ребер по паховій лінії праворуч, розрив плеви зовнішньої поверхні лівої легені, вогнищеві крововиливи у паренхіму прикореневої зони легень, переломи тіла і дужки 6-го грудного хребця, переломи гілок лонної і сідничної кісток ліворуч, перелом крижово-клубового зчленування ліворуч з розходженням кісткових уламків, забійні рани по зовнішній поверхні лівої гомілки, забійна рана по задньо-внутрішній поверхні правого стегна, крововиливи у м'які тканини спини в лопатковій області ліворуч, по зовнішній поверхні в області лівого стегна і лівої гомілки, по задньо-внутрішній поверхні в області правого стегна, перелом малогомілкової кістки ліворуч на рівні 40 см. від підошов. Всі виявлені тілесні ушкодження прижиттєві, виникли незадовго до наступу її смерті у короткий проміжок часу та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя, що у даному випадку спричинили смерть потерпілої.

В діях ОСОБА_1 по керуванню автомобілем «ВАЗ-2105» вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, просить вирок суду першої інстанції змінити, та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, з застосуванням ст.75,76 КК України та значно знизити сумму стяггнення з нього моральної шкоди. Посилаючись на те, що свою вину повністю визнав, раніше не судимий, щире розкаявся, просить врахувати що в стані алкогольного сп'янінні була і постраждала.

Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; обвинуваченого ОСОБА_1 , який просив задовілити апеляційну скаргу,враховуючи все викладене, а також те , що він один годувальник сім'ї, тяжко хворіє дитина, він працює ,відшкодував матеріальну шкоду і відшкодовує моральну шкоду потерпілій; потерпілу та її представника, які просили вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення; прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги ОСОБА_1.і просив залишити її без заджоволення ; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши аргументи апеляційної скарги, зіставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає задоволенню за наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у вироку суду, кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не переглядаються.

Справа розглядалася у суді першої інстанції в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Колегія суддів вважає, що причетність обвинуваченого до скоєного злочину підтверджується насамперед неодноразовими показами ОСОБА_1 в ході досудового слідства і під час судового засідання, в якому він детально розповів всі обставини скоєння ним дорожьо-транспортної пригоди, визнав вину, відшкодував матеріальну шкоду потерпілій в повному обсязі .

Але, вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання,про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції недостатньо врахував всі обставини справи, особу потерпілої, особу обвинуваченого, тому колегія суддів з урахуванням положень ст. НОМЕР_2 КПК України,вважає на необхідне змінити вирок .

Так суд першої інстанції вказав , що скоено тяжкий злочин , але колегія суддів звертає увагу на те, що враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення,судом першої інстанції не враховано, що правопорушення скоене з необережності, не враховано дії і стан потерпілої,особу обвинуваченого. Так обвинувачений раніше не судимий (т.1,а.кп.175,176), за місцем проживання і роботи характеризується з позитивної сторони (т.1 а.кп.159,161), працював і працює на теперішній час зварювальником ПАО «АМКР» ДЦ-1, на обліках в КПНД, КНД не перебував і не перебуває( акпр 173-174т.1). До обставин, які пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, колегія суддів відносить повне визнання вини, щире каяття, допомогу у розкритті злочину ,повне відшкодування матеріальної шкоди, часткове відшкодування моральної шкоди. Враховує і обставину , яка обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України - скоєння злочину особою, яка знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Але при призначенні покарання обвинуваченому колегія суддів враховує як вище вказане,так і ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення,вважає на необхідне врахувати порушення ПДР України потерпілою, а також знаходження її в стані алкогольного сп'яніння , врахувати , що на утриманні обвинуваченого знаходиться малолітня хвора дитина 2007 року народження, обвинувачений є единим кормильцем сім'ї, має на утриманні не тільки дружину , дитину, але й мати- пенсіонерку 1949 року народження ( акпр165-168 т.1)відшкодовував і продовжує відшкодовувати шкоду , про свідчать долучені до справи розписки потерпілої, тому зважаючи на викладені обставини,враховуючи ст. 65 КК України , колегія суддів приходить до висновку, що призначене судом першої інстанції покарання у вигляді 4 років позбавлення волі із застосуванням додаткової міри покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки підлягає зміні в частині основного покарання з застосуванням до обвинувачення положень ст.ст.75, 76 КК України у частині основного покарання і звільненням ОСОБА_1. від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

На думку судової колегії, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Що стосується суми у 200 000 грн., визначеної судом на відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_2 , то колегія суддів уважає, що знайшли своє підтвердження, доводи обвинуваченого про надмірне стягнення з нього грошових коштів у сумі 200 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_2 тому рішення суду в цій частині також підлягає зміні, оскільки винесене без врахування обставини справи , матеріального становища обвинуваченого .

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму ВСУ України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", при визначенні розміру цієї шкоди повинен враховувати в кожному конкретному випадку ступінь вини відповідача, характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін в житті потерпілого та інші обставини.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, ці вимоги закону судом першої інстанції не враховані. Суд першої інстанції, частково задовольняючи цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди, в достатній мірі не врахував обставини справи, ступінь вини постраждалої в даній ДТП , матеріальне становище обвинуваченого ,те , що на його утириманні знаходяться мати-пенсіонерка 1949року народження, дружина і малолітня хвора дитина 2007 року народження, що він є единим годувальником сім'ї ,тому виходячи з принципів розумності, справедливості і виваженності , колегія суддів, вважає необхідним знизити розмір моральної шкоди, стягнутої з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_2 до 100 000 гривень..

У зв'язку з вище викладеним , доводи апеляційної скарги обвинуваченого в частині пом'якшення покарання та зменшення розміру відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а вирок відповідно до ст. 408 КПК України підлягає зміні.

Згідно ст. 404 КПК України суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Неповноти, суттєвих порушень в ході судового розгляду вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставою для скасування вироку, перевіркою матеріалів кримінального провадження не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити повністю

Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу м. Кривого Рогу від 7 серпня 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушеня передбаченого ч.2 ст. 286 КК України в частині призначення покарання, вирішення цивільного позову - змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст.286 ч.2 КК України до 4 ( чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права управління транспортними засобами на 3 ( три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі п.п.2,3, 4 ч.1. ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілоїЗапорожець ОСОБА_8, до 100 000 (ста тисяч) гривень.

В решті вирок залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

_________________

Провадження №11-кп/774/246/К/13 Суддя 1 інстанції Літвіненко Н.В.

Категорія ч. 2 ст.286 КК України Доповідач суддя Воловик Н.