Рішення № 36156064, 17.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.2013 Справа № 905/7698/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Павленко М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» про стягнення заборгованості у розмірі 29969 грн.24 коп.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Єгоров В.С.за довір.

від відповідача: Глущенко Д.В. за довір.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області звернулось Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі ПАТ НАК «Нафтогаз України») із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» (далі ПАТ «Донецькмісьгаз») про стягнення 29969 грн.24 коп., з яких:

15378 грн. 76 коп. - сума 3% річних нарахованих за зобов'язаннями за період з жовтня 2011р. по березень 2012р.;

14590 грн. 48 коп. - сума інфляційних втрат нарахованих за період з період з жовтня 2011р. по лютий 2012р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу №14/2136/11 від 30.09.2011р., на приписи ст.ст.526, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.22, 193, 231 Господарського кодексу України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог в повному обсязі заперечував. Надав письмові заперечення, в яких зазначив про безпідставність стягнення 3% річних, у зв'язку з тим, що позивач не звертався до ПАТ «Донецькмісьгаз» з вимогою про сплату боргу. Крім того, відповідач вважає, що датою початку строку прострочення сплати за фактично переданий газ, є 11-те число наступного за місяцем поставки газу, проте позивач нараховував зобов`язання з 10 числа. Також, відповідач вважає, що у зв'язку з тим, що прострочення зобов'язання відповідача по кожному розрахунковому періоду складає менше календарного місяця, то у позивача не має право для нарахування інфляційних втрат.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

30 вересня 2010 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (далі- Постачальник) та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецьміськгаз» (далі-Покупець) було укладено договір №14/2136/11 купівлі-продажу природного газу (далі-Договір) (а.с.8-15).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього Договору.

Згідно п. 6.2. Договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків покупця.

Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості (п.11.1).

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Судом встановлено, що НАК «Нафтогаз України» свої зобов'язання згідно даного договору виконала, передавши Відповідачу протягом жовтня 2011-березня 2012р. природний газ на загальну суму 14805546,76 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу (а.с.16-21).

На час подання даної позовної заяви, Відповідачем в повному обсязі сплачено суму основного боргу, але розрахунки за поставлений природний газ проводились невчасно.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача коштів у сумі 29969 грн.24 коп., з яких:

15378 грн. 76 коп. - сума 3% річних нарахованих за зобов'язаннями за період з жовтня 2011р. по березень 2012р.;

14590 грн. 48 коп. - сума інфляційних втрат нарахованих за період з період з жовтня 2011р. по лютий 2012р.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 202 Господарського кодексу України встановлено, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно приписів статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок перерахунку суми трьох відсотків річних нарахованих за період з 26.10.2011 року по 22.05.2012 року, судом встановлено що вона складає 15378 грн. 73 коп., отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення суми інфляційних втрат нарахованих за порушення грошових зобов'язань за жовтень-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року у розмірі 14590,48 грн., суд зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою. Також аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду №5002-13/561-2012 від 13.12.2012, №15/021-12 від 30.08.2012.

Позивач при здійсненні розрахунку інфляційних втрат не врахував вищезазначених вимог.

Суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат, встановив, що кожний із розрахункових періодів за порушення грошових зобов'язань за жовтень-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року складав менше одного місяця, а таке порушення не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» про стягнення заборгованості у розмірі 29969 грн.24 коп. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» про стягнення заборгованості у розмірі 29969 грн.24 коп. - задовольнити частково

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» (83001,м.Донецьк, пр.Театральний,1, код ЄДРПОУ 03361081) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул..Б.Хмельницького, код ЄДРПОУ 20077720) суму 3% річних, нарахованих за період з жовтня 2011 по березень 2013 року у розмірі 15378 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн.. 73 коп.,

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» (83001,м.Донецьк, пр.Театральний,1, код ЄДРПОУ 03361081) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул..Б.Хмельницького, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у сумі 882 (вісімсот вісімдесят дві) грн. 88 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 17 грудня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 20 грудня 2013 року

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов