Постанова № 36155287, 19.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 904/359/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Грека Б.М., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

24.10.2013

у справі № 904/359/13-г

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Дніпропетровській області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні відповідача Нікопольська філія державного підприємства

"Виробничо-будівельне об"єднання"

про стягнення 24 163,00 грн.

за участю представників:

позивача: Легендзевич О.Ю.- предст. (дов. від 26.06.2013)

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 24163,00грн. заборгованості, яка виникла, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-2741-ОД від 01.11.2006 в частині внесення орендної плати та 1374,54грн. пені.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013 у справі №904/359/13-г (судді Первушин Ю.Ю., Мартинюк С.В., Золотарьова Я.С.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 (судді Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К., Крутовських В.І.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, із посиланням на їх обґрунтованість.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередньою судовою інстанцією норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В усних поясненнях на касаційну скаргу, наданих у судовому засіданні 19.12.2013, представник позивача просив суд судовий акт попередньої інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 01.11.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2741-ОД.

Згідно умов п. 1.1 договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно, - нежитлове приміщення площею 116,4 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на 1-му поверсі п'ятиповерхового будинку, що знаходиться на балансі ДП НВУ "Майстер - Клас", вартість якого, згідно незалежної оцінки, становить 181 830грн. Майно передається в оренду, з метою здійснення торгівлі непродовольчими товарами. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

За Актом приймання-передачі від 01.11.2006 року відповідачу передано нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 116,4м2.

Строк дії договору, згідно з п. 10.1 договору, встановлений до 01.10.2007 та неодноразово продовжувався.

Згідно п. 3.2 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п.3.4 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 12 числа наступного місяця на відкриті рахунки державного казначейства згідно коду бюджетної класифікації 22080300.

Відповідно п.3.5 договору оформлення платіжних доручень повинно здійснюватися у відповідності з наказом від 08.02.05 №87 ДПА "Про затвердження змін та доповнень до наказів від 01.07.02 №301 ДПА України від 01.08.01 №306" та Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління Національного банку України від 07.03.04, з дотриманням наступного порядку:

*,101;;*22080300*3017922219*12/02-2741-ОД*01.11.06*13467337*Х*

Х- вид платежу: 1-орендна плата; 2-пеня; 3-авансовий платіж,завдаток

23.04.2007 року між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору від 01.11.2006.

Відповідно до п.3.3 договору в редакції змін від 23.04.2007 року, орендна плата перераховується таким чином: 70% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 2072грн. 84коп. та 30% - балансоутримувачу у розмірі 888грн. 37 коп.

У пункті 3.8 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати за період з лютого 2011 по лютий 2012 стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який розповсюджується на спірні правовідносини, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (ч.3 ст.762 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України).

В силу ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства (п. 3.2 договору).

Згідно ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316 "Деякі питання оплати державного майна" (у редакції від 25.03.2009) установлено, що до 1 січня 2010 р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786, крім ставок, визначених пунктами 1 - 3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу. Для проведення розрахунків за чинними договорами оренди державного нерухомого майна, що укладені до набрання чинності цією постановою, застосовується орендна ставка, визначена відповідно до пункту 1 цієї постанови.

02.12.2009 до даної постанови Кабінету Міністрів України внесено зміни, відповідно до яких граничний термін до якого застосовуються зменшені орендні ставки змінено - до 01.01.2011.

Згідно із останніми змінами від 16.06.2010 до даної постанови Кабінету Міністрів України, встановлено, що з 1 липня 2010 р. до 1 січня 2011 р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786, крім ставок, визначених пунктами 1 - 3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків установленого обсягу для орендарів - суб'єктів малого підприємництва і 80 відсотків установленого обсягу - для інших орендарів. Для проведення розрахунків за чинними договорами оренди державного нерухомого майна, що укладені до набрання чинності цією постановою, застосовується орендна ставка, визначена відповідно до пункту 1 цієї постанови.

У інструктивному листі Фонду державного майна України від 22.04.2009р. №10-16-5581 "Про порядок застосування тимчасового зниження ставок за оренду державного майна при розрахунку орендної плати" зазначається, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316 "Деякі питання оплати оренди державного майна" впроваджується тимчасове, до 01 січня 2010 року, зниження орендних ставок за оренду нерухомого державного майна, визначених у додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, крім ставок, визначених пунктами 1-3 зазначеного додатку.

Фонд державного майна України, відповідно до повноважень, наданих йому пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, у наведеному вище інструктивному листі роз'яснив, що зменшення орендних ставок застосовується при розрахунку орендної плати за травень-грудень 2009 року.

Фонд державного майна України у своєму листі від 15.10.2010 №10-16-14122 зазначив, що Фонд державного майна України як орган, що згідно з положеннями частини другої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" здійснює державну політику у сфері оренди державного майна, а також реалізуючи повноваження, передбачені пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, повідомляє, що дію постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316 було продовжено до 01.01.2011 згідно із змінами, що були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 №1341. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 №440 з 1 липня 2010 був змінений розмір застосування орендних ставок для орендарів, що не є суб'єктами малого підприємництва, але при цьому термін дії постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316 залишився без змін і він спливає 01 січня 2011 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №316 "Деякі питання оплати оренди державного майна", якою врегульовані питання застосування тимчасового зниження ставки за оренду державного майна, для розрахунку орендної плати за травень 2009 року базова орендна плата за квітень 2009 року у розмірі 2030,56 грн., повинна бути скоригована на індекс інфляції за травень 2009 року.

Як встановлено судами, сторони не підписували додаткової угоди про зменшення розміру орендних платежів, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №316, але період, у який діяв зменшений розмір орендних платежів, закінчився з 01.01.2011р.

Додатково колегія суддів касаційної інстанції відзначає, оскільки згідно даної постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що для проведення розрахунків за чинними договорами оренди державного нерухомого майна, що укладені до набрання чинності цією постановою, застосовується орендна ставка, визначена відповідно до пункту 1 цієї постанови, тобто, зменшення орендної ставки встановлено імперативно, то така орендна ставка підлягала застосуванню незалежно від внесення відповідних змін до договорів оренди державного нерухомого майна, укладених до набрання чинності даною постановою.

Встановивши, що у період до 01.01.2011 відповідачем здійснювались оплати за зниженою орендною ставкою, проте, період, у який діяла знижена орендна ставка, згідно постанови Кабінету Міністрів України, закінчився з 01.01.2011; прийнявши до уваги, що сторони не вносили будь-яких змін до договору щодо зменшення суми орендної плати; предметом позовних вимог по даній справі є заборгованість відповідача, яка виникла у період з 01 лютого 2011 по лютий 2012; умовами договору не передбачено виставлення позивачем рахунків відповідачу для здійснення оплати; відповідачем не надано доказів в підтвердження здійснення орендної плати за визначений позивачем період прострочення у передбаченому умовами договору розмірі, суд першої інстанції дійшов до мотивованого висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим підставно задовольнив позов, а суд апеляційної інстанції підтримав законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції також відзначає, що наведений позивачем розрахунок позовних вимог підставно прийнятий судами попередніх інстанцій як обґрунтований, з урахуванням того, що початкова сума оплати з 01.01.2011 року, яка у подальшому корегується на індекс інфляції, складається із останньої суми нарахованої орендної плати у період знижки із додаванням відповідного відсотку знижки, право на яку мав відповідач.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України постанова апеляційного господарських судів ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків попередньої судової інстанції, зводяться передусім до переоцінки доказів, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 у справі № 904/359/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій