Постанова № 36155278, 18.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 916/822/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргиприватного акціонерного товариства "Севєродонецьке об'єднання Азот" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у справі господарського суду№916/822/13 Одеської області за позовомприватного акціонерного товариства "Севєродонецьке об'єднання Азот" додержавного підприємства "Одеська залізниця" третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС-Міндобрива" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -стягнення 32 795,04грн. не з'явився пр. Баштовий В.Б. - дов. №16 від 02.01.13р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року приватне акціонерне товариство "Севєродонецьке об'єднання Азот" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення з відповідача на користь позивача 32 795,04грн. збитків за недостачу карбаміду, що перевозився у вагонах №№5923216, 59558825 по залізничній накладній №52607702.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС-Міндобрива".

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2013р. (суддя Гуляк Г.І.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з залізниці на користь позивача суму збитків за недостачу карбаміду у розмірі 32 795,04 грн., посилаючись на те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено покладення відповідальності за нестачу вантажу на перевізника - державне підприємство "Одеська залізниця".

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. (судді Ярош А.І., Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2013р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що позивачем, не доведено належними доказами наявності вини перевізника у втраті вантажу як і наявності самої втрати.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, приватне акціонерне товариство "Севєродонецьке об'єднання Азот" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р., а рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2013р. залишити в силі.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника залізниці, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 28.09.2012р. приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" уклало з Донецькою залізницею договір на перевезення карбаміду на адресу ТОВ "ТІС-Міндобрива" за накладною №52607702, за якою позивач зі станції Рубіжне відвантажив на адресу ТОВ "ТІС-Міндобрива" станція Чорноморська Одеської залізниці 3 343 150 кг мінеральних добрив - карбаміду у 60 вагонах - мінераловозах, які були завантажені та запломбовані засобами приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", який є власником вказаних вагонів.

30.09.2012р. вагони прибули на станцію Чорноморська Одеської залізниці, та видані вантажоодержувачу.

Під час перевірки маси вантажу одержувачем було виявлено, що у вагонах №№59232116, 59558825 маса вантажу менша ніж зазначено у документі, у зв'язку з чим начальником ЖДЦ ТОВ "ТІС-Міндобрива" на адресу начальника станції Чорноморська було подано заявку від 30.09.2012р. з проханням виділити прийомоздавальника для участі у перевірці маси вантажу та тари вказаних вагонів.

Представником залізниці разом із представником ТОВ "ТІС-Міндобрива" та представником ВОХР, на підставі поданої заяви додатково оглянули вагони №№59232116, 95558825 та встановили, що ЗПП справні та відповідають номерам у перевізному документі, течі вантажу немає. За результатами огляду було складено акт загальної форми №5664 від 30.09.2012р., підписаний одержувачем без заперечень.

Листом 30.09..2012р. ТОВ "Трансінвестсервіс" повідомив начальника станції Чорноморська Одеської залізниці про факт нестачі вантажу з вимогою комісійної видачі вантажу та видачі комерційного акту по даній відправці.

Крім того, начальником ЖДЦ ТОВ "ТІС-Міндобрива" було подано заявку з проханням виділити прийомоздавальника для участі у перевірці маси вантажу та вагонів, яка буде відбуватися у присутності представників Одеської торгово-промислової палати. Вказані звернення відповідачем були залишені поза увагою.

В період з 01.10.2012р. по 03.10.2012р. експертом ТПП у присутності представників ТОВ "Вибо-Транс" та ТОВ "ТІС-Міндобрива" здійснено перевірку, за результатами перевірки кількості вантажу у вагонах №№59232116, 59558825 експертом Одеської торгово-промислової палати було складено акт експертизи №УТЗ-2778 від 03.10.2012р. про недостачу карбаміду у вказаних мінераловозах у загальній кількості 9 750кг, а саме: у вагоні №59232116 недостача склала 5 010кг; у вагоні №59558825 недостача склала 4 710кг.

Крім того, експертизою встановлено, що на кожному із зазначених вагонів зрізано запірні штоки усіх завантажувальних люків, відкрито вільний доступ до вантажу. При огляді вантажу експертом через відкриті завантажувальні люки встановлено, що у зазначених вагонах на поверхні вантажу є нерівності, поглиблення у вигляді вибірок та сліди забруднення вантажу.

Вантажоодержувачем 01.10.2012р. на адресу начальника Одеської дирекції залізничних перевезень було подано скаргу №0110/05 на відмову начальника станції Чорноморська від складання комерційного акту.

Згідно відповідей на скаргу начальника дирекції ДП "Одеська залізниця" №ДР-1-18/1072 від 03.10.2012р. та начальника станції Чорноморська, повідомлено, що Одеська дирекція не вбачає підстав в комісійній видачі вантажу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №01/ПП-467 від 30.10.2012р. про відшкодування вартості недостачі вантажу, яка залишилась без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. При цьому, в силу вимог ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, ст.6 Статуту залізниць України залізнична накладна свідчить про укладення між ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (відправник) і ДП "Донецька залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь ТОВ "ТІС-Міндобрива" (вантажоодержувач).

В силу положень ст.ст.22, 23 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Статтею 52 Статуту залізниць України передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагон і (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 16 Правил складання актів встановлено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил, одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях не загального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагону з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем надано належні докази, які підтверджують вину перевізника у недостачі вантажу, а тому відповідальність за нестачу вантажу необхідно покласти на перевізника - державне підприємство "Одеська залізниця".

З таким висновком суду першої інстанції підставно не погодився суд апеляційної інстанції, оскільки застосування ст.129 Статуту залізниць України, якою встановлено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно листа без номеру та дати начальника комерційної служби ТОВ "Трансінвестсервіс" на ім'я начальника станції Чорноморська Сливка М.І., за ознаками недостачі вантажу у вагонах №№59232116, 59558825 було проведено повторне переважування вагонів та виявлено нестачу вантажу у розмірі 2,9 тн та 2,5 тн відповідно. У зазначеному листі вказано, що при переважуванні вагонів був присутній прийомоздавальник Укрзалізниці ст.Чорноморська Никифорчук, та прийомоздавальник ТОВ "Трансінвестсервіс" Костенко, та викладено вимогу комісійної видачі вантажу та видачі комерційного акту по даній відправці.

Суд апеляційної інстанції визнав безпідставним посилання суду першої інстанції на вказаний лист, оскільки він підписаний ТОВ "Трансінвестсервіс", який не є ані одержувачем, ані відправником вантажу за накладною №52607702 від 28.09.2012р., а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказів про подання одержувачем або відправником вантажу вимоги про перевірку маси вантажу, як і належних доказів про комісійну видачу вантажу та складання комерційного акту.

Окрім того, ТОВ "Трансінвестсервіс" не є стороною по справі.

Також, приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що акт експертизи №УТЗ-2778 від 03.10.2012р., проведеної експертами Торгово-промислової палати, не може бути прийнятий до уваги, як належний доказ, оскільки згідно накладної №52607702, вантаж вантажоодержувачу було видано 30.09.2012р., що підтверджено штемпелем в зазначеному документі, а експертиза щодо нестачі вантажу була проведена лише 03.10.2012р.. Між тим, позивачем доказів, підтверджуючих неможливість втрати вантажу під час перебування вагонів на залізничній колії ТОВ "Трансінвестсервіс" (місце проведення експертних дій) не надано.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в заявці вказано, що перевірка буде здійснена 30.09.2012р., разом з тим, експертиза проводилась 01.10.2012р. та 02.10.2012р.

Натомість, актом загальної форми №5664 від 30.09.2012р. підтверджується, що вагони №№59232116, 59558825 до станції призначення Чорноморська Одеської залізниці прибули і видані одержувачу 30.09.2012р. в технічно справному стані, зі справними ЗПП вантажовідправника, що відповідали документу відправника. Фактично ЗПП відправника справне, теча вантажу відсутня.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. За приписами ст.314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що вимогу щодо складання комерційного акту надано з порушенням ст.129 Статуту залізниць, оскільки заявку надано ТОВ "Трансінвестсервіс", який не є вантажоодержувачем за залізничною накладною, у заявці на перевірки маси вантажу та тари вагону запрошено прийомоздавальника прибути 30.09.2012р. о 14-00, однак проведення експертизи розпочато 01.10.2012р., без обґрунтування затримки, позивачем не надано доказів, підтверджуючих неможливість втрати вантажу під час перебування вагонів на залізничній колії ТОВ "Трансінвестсервіс" в період з 30.09.2012р. по 01.10.2012р.

Отже, позивачем, не доведено належними доказами наявності обставин вини перевізника у втраті вантажу як і наявності самої втрати, а тому апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте за недоведеністю обставин справи, та з невірним застосуванням норм матеріального права, та прийняв нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовив.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Севєродонецьке об'єднання Азот", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Севєродонецьке об'єднання Азот" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у справі №916/822/13 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова