Постанова № 36155220, 18.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 5015/4481/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Палій В.М.,

судді Васищака І.М.,

судді Міщенка П.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення господарського суду Львівської області від 25.04.2013 р.

та постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 22.10.2013 р.

у справі № 5015/4481/12

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база"

про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників

ТзОВ "Львівська гарнізонна база",

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 896 від 12.03.2012 р.

від відповідача: не з'явилися

встановив:

У жовтні 2012 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Львівська гарнізонна база" від 09.04.2011, оформленого протоколом № 5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вирішивши провести розрахунки з ОСОБА_3 у зв'язку з виходом з числа учасників товариства, попереднє не провівши розрахунки з ОСОБА_1, який вийшов з товариства у 2005 році, порушуються права та інтереси ОСОБА_1, оскільки це безпосереднє впливає на належну йому частку вартості майна товариства.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.04.2013 (суддя Кидисюк Р.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 (колегія суддів у складі: Гриців В.М. - головуючий, Давид Л.Л., Юрченко Я.О.) у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Львівська гарнізонна база" від 09.04.2011 відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказані рішення суду першої інстанції від 25.04.2013 та постанову суду апеляційної інстанції від 22.10.2013, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

31.03.2010 рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Львівська гарнізонна база", оформленого протоколом № 2, прийняли заяву ОСОБА_3 про її вихід з числа учасників товариства та вирішено провести розрахунки з ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 54 закону України "Про господарські товариства". Також збори учасників вирішили залишити у розпорядженні товариства належні ОСОБА_3 99% частки у статутному капіталі товариства.

09.04.2011 рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Львівська гарнізонна база", оформленого протоколом № 5, вирішено на виконання протоколу № 2 від 31.03.2011 загальних зборів учасників ТОВ "Львівська гарнізонна база" та необхідністю проведення розрахунку з ОСОБА_3 у зв'язку з її виходом з числа учасників товариства провести розрахунок частково - виділити частину частки ОСОБА_3 в статутному капіталі та майні товариства в натуральній формі шляхом передачі їй у власність автомобіля. Остаточний розрахунок з ОСОБА_3 провести після визначення розміру частки ОСОБА_3 в статутному капіталі та майні товариства, що підлягає виплаті.

ОСОБА_1 звернувшись з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Львівська гарнізонна база" від 09.04.2011, оформленого протоколом № 5, посилається на порушення його прав та законних інтересів, оскільки вказаним рішенням вирішено провести розрахунок з ОСОБА_3 не провівши розрахунків з ОСОБА_1, який вийшов із товариства раніше.

За приписами ст. 148 ЦК України, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, 09.04.2011 зборами учасників ТОВ "Львівська гарнізонна база" не приймалось рішення щодо визначення розміру частики ОСОБА_3 у статутному капіталі та майна товариства, що підлягає виплаті ОСОБА_3

Зборами було прийнято рішення лише про проведення розрахунку з ОСОБА_3 у зв'язку з її виходом з числа учасників товариства, що відповідає вимогам ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та положенням Статуту товариства. При цьому, цим рішенням остаточний розрахунок вирішено провести після того, як буде визначено розміру її частки в статутному капіталі та майні ТОВ "Львівська гарнізонна база", що підлягає виплаті.

Таким чином, посилання позивача на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів від 09.04.2011 не враховано всіх зобов'язань товариства, не ґрунтується на матеріалах справи, про що вірно зазначено в оскаржуваних судових рішеннях. Визнання недійсним рішення загальних зборів товариства не призведе до автоматичного розрахунку товариства з позивачем в обсязі та на умовах, зазначених в позовній заяві.

В пунктах 17 - 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

За таких обставин, є вірним висновок суду про те, що рішення загальних зборів ТОВ "Львівська гарнізонна база", прийняте 09.04.2011 після дати виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства (05.07.2005), пов'язане з реалізацією корпоративних прав ОСОБА_3, передбачених ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", не порушує корпоративних прав ОСОБА_1, оскільки не визначає розміру частки ОСОБА_3 у статутному капіталі та майні товариства, що підлягає виплаті.

Крім того, суди вірно вказали, що спір про визначення розміру та виплату ОСОБА_1 належної йому частини вартості майна та частини прибутку ТОВ "Львівська гарнізонна база" у зв'язку з його виходом із товариства у грошовій формі, розглядається у справі № 2/1328/11/12.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги правильності викладених в оскаржуваних судових рішення висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 25.04.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 у справі №5015/4481/12 залишити без змін.

Головуючий, суддя Палій В.М.

Суддя Васищак І.М.

Суддя Міщенко П.К.