Постанова № 36155122, 23.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р. Справа № 804/12206/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Пополітові І.М., за участю представників: позивача - Торхова Д.О., відповідача - Кучеренко І.А., розглянувши у відкритому судовому

за позовом Позашкільного навчального закладу «Нікопольська комплексна дитячо - юнацька спортивна школа «Електрометалург» громадської організації

«Спортивний клуб «Електрометалург»

до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання дій протиправними та визнання нечинним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позашкільний навчальний заклад «Нікопольська комплексна дитячо - юнацька спортивна школа «Електрометалург» громадської організації «Спортивний клуб «Електрометалург» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними, що призвели до виникнення порушення порядку використання страхових коштів та/або використання страхових коштів не за цільовим призначенням згідно акту від 24.07.2013 року та рішення про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій № 013 від 19.08.2013 року; визнання нечинним та скасування рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 013 від 19.08.2013 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) та застосування фінансових санкцій у розмірі 86950 грн. 87 коп. неправомірних витрат та 43475 грн. 44 коп. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно прийнято рішення № 013 від 19.08.2013 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) та застосування фінансових санкцій, оскільки позивачем не допущено порушень порядку використання страхових коштів та /або використання страхових коштів не за цільовим призначенням.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення у яких зазначено, що під час проведеної перевірки позивача щодо правомірного (цільового) використання коштів ФСС з ТВП за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року, відповідачем було встановлено факт порушення порядку використання страхових коштів та /або використання страхових коштів не за цільовим призначенням, а саме, неправомірні витрати по статті «Оплата праці» працівникам, які не відповідають вимогам, наведеним у Положенні про дитячо - юнацьку спортивну школу, затвердженому з укомплектованим штатом відповідно до спеціалізації ДЮСШ» - 63569 грн. 87 коп., «Нарахування на оплату праці обов'язкових платежів» - 23381 грн., що є порушенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п. 2.5.1 «Порядку часткового фінансування дитячо - юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 31.07.2012 року № 44. На підставі викладеного, відповідачем було винесено оскаржуване рішення, відповідач вважає, що при прийнятті рішення він діяв на законних підставах та в межах своєї компетенції, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши доводи представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Позашкільний навчальний заклад «Нікопольська комплексна дитячо - юнацька спортивна школа «Електрометалург» громадської організації «Спортивний клуб «Електрометалург» є юридичною особою, що здійснює свою діяльність на підставі статуту.

Основною ціллю діяльності Позашкільного навчального закладу «Нікопольська комплексна дитячо - юнацька спортивна школа «Електрометалург» громадської організації «Спортивний клуб «Електрометалург» є спортивна підготовка і зміцнення здоров'я дітей та підлітків за допомогою фізичної культури та спорту, розвиток їх здібностей у вибраному виді спорту та підготовка спортивного резерву до збірних команд м. Нікополя, Дніпропетровської області та України.

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2013 року між Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Позашкільним навчальним закладом «Нікопольська комплексна дитячо - юнацька спортивна школа «Електрометалург» громадської організації «Спортивний клуб «Електрометалург» було укладено договір № ВД -75 про часткове фінансування дитячо - юнацької спортивної школи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Загальна сума фінансування за договором становила 181900 грн.

У період з 22.07.2013 року по 24.07.2013 року, згідно з наказом ВД ФСС з ТВП від 04.07.2013 року № 215-ос «Про перевірку правомірного (цільового) використання коштів ФСС з ТВП Позашкільним навчальним закладом «Нікопольська комплексна дитячо - юнацька спортивна школа «Електрометалург» громадської організації «Спортивний клуб «Електрометалург» на підставі направлення від 22.07.2013 року № 539/05, була проведена перевірка позивача щодо правомірного (цільового) використання коштів ФСС з ТВП за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року, про що складено акт перевірки від 24.07.2013 року.

У акті перевірки зроблено висновок, що із загальної суми отриманого фінансування у І півріччя 2013 року по статті «Оплата праці» використано з порушенням чинного законодавства 86950 грн. 87 коп., яка не приймається до заліку.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято рішення № 013 від 19.08.2013 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції : 86950 грн. 87 коп. неправомірних витрат та штрафу в сумі 43475 грн. 44 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у м. Києві.

Листом від 04.09.2013 року № 05-31-2361 останній повідомив позивача про те, що на момент отримання ним скарги на оскаржуване рішення, відповідач не приймав ще рішення про результати розгляду скарги, і після отримання відповіді про результати розгляду такої скарги та прийняття відповідачем рішення позивач має право оскаржити його.

Суд вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» , за рахунок коштів загальнообов'язкового Фонду від 31.07.2012 року № 44 визначає умови часткового фінансування ДЮСШ за рахунок коштів Фонду.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.5 Порядку № 44, відповідачем було прийняте рішення щодо здійснення часткового фінансування ДЮСШ на підставі наступних документів:

- копії статуту ДЮСШ;

- довідки установи банку про відкриття поточного рахунку або довідки органу Державної казначейської служби України про відкриття ДЮСШ спеціального реєстраційного рахунку;

- звіту дитячо - юнацької спортивної школи (спеціалізованої дитячо - юнацької школи олімпійського резерву)(форма № 5-ФК) за попередній рік;

- копії штатного розпису працівників ДЮСШ.

З урахуванням зазначеного штатного розпису ДЮСШ надано проект кошторису до Фонду.

Відповідно до пункту 2.2. Порядку №44, правління Фонду на підставі наданих проектів кошторисів визначено перелік ДЮСШ та обсяги їх часткового фінансування за рахунок коштів Фонду в наступному фінансовому році. До переліку включено ДЮСШ з обсягом фінансування на оплату праці, згідно наданого кошторису.

Відповідачем було затверджено та погоджено кошторис ДЮСШ, підставою для складання якого був штатний розпис з даними про освіту тренерів - викладачів.

Відповідно до п.п.2.5.1 п.2.5 Порядку № 44, за рахунок коштів Фонду передбачаються витрати (часткове фінансування) на оплату праці працівників ДЮСШ, які відповідають вимогам, наведеним у Положенні про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2008 року N 993, згідно з укомплектованим штатом відповідно до спеціалізації ДЮСШ та наявних власних споруд.

Відповідно до п.31 Положення № 993, тренером-викладачем спортивної школи може бути особа, що має високі моральні якості, вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» чи «магістр».

Згідно абз. 2 п. 1. «Положення про Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту» затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006р. №1573, Мінсім'ямолодьспорт є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань сім'ї, дітей, молоді, тендерної рівності, фізичної культури та спорту, а пункт З постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2008 року N 993 дає право на регламентацію діяльності ДЮСШ саме Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту.

У відповідності до положень викладених у листі Мінсім'ямолодьспорту України від 09.10.2009 р. № 51/12784 зазначено, що пункти 31,40,42,46,48 Положення N 993 не розповсюджуються на осіб, які працювали в ДЮСШ на момент його прийняття.

Аналогічне роз'яснення наведено у листі Мінсім'ямолодьспорту України від 04.10.2011 р. № 72/4954.

У відповідності до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 встановлено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актом може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно - правовому акті.

Крім того, суд зазначає, що умови оплати праці працівників ДЮСШ регулюються Постановою КМУ №2097 від 23.09.2005 p., де у Примітки Додатку 19 зазначено: «Особи, які мають стаж тренерсько-викладацької роботи, можуть займати посади тренерів-викладачів зі спорту без наявності спеціальної освіти після проходження ними атестації в комісіях органів виконавчої влади з питань фізичної культури і спорту».

Згідно з випискою з трудових книжок тренерів - викладачів, які вказані в акті перевірки, підтверджується, що:

1. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийнятий на посаду тренера - викладача з боротьби самбо в порядку переведення з 01.10.2007 року (тобто, до вступу в дію вимог Положення N 993), має середньо - технічну освіту, з 1972 року обіймає посаду тренера з боротьби самбо,у 1973 році здобув звання «Майстер спорту СРСР з боротьби самбо», 03.08.2000 року йому присвоєно звання «Заслужений тренер України» та має вищу кваліфікаційну категорію тренера - викладача на 4 роки згідно протоколом засідання комісії управління у справах фізичної культури та спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації по присвоєнню кваліфікаційних категорій тренерів - викладачів зі спорту від 12.09.2012 року № 08.

2. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, прийнятий на посаду тренера - викладача з боротьби самбо в порядку переведення з 01.10.2007 року (тобто, до вступу в дію вимог Положення N 993), має середню освіту, у 1978 році присвоєно звання «Майстер спорту СРСР з боротьби самбо», має вищу кваліфікаційну категорію тренера - викладача на 4 роки згідно з протоколом засідання комісії управління у справах фізичної культури та спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації по присвоєнню кваліфікаційних категорій тренерам - викладачам зі спорту від 30.11.2010 року № 9.

3. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, прийнята на посаду тренера - викладача з легкої атлетики в порядку переведення з 01.10.2007 року (тобто, до вступу в дію вимог Положення N 993), навчається на 4 курсі Дніпропетровського державного інституту фізичної культури та спорту.

4. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, прийнята на посаду тренера - викладача зі спортивного скелелазіння в порядку переведення з 01.10.2007 року (тобто, до вступу в дію вимог Положення N 993), має вищу освіту з металургії, диплом інженера - металурга, у 1989 році закінчила школу тренерів зі скелелазіння союзу альпіністів та скелелазіння Держкомспорту СРСР, 08.05.2011 року присвоєне звання «Заслужений тренер України», має вищу кваліфікаційну категорію тренера - викладача на 4 роки згідно з протоколом засідання комісії управління у справах фізичної культури та спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації по присвоєнню кваліфікаційних категорій тренерів - викладачам зі спорту від 27.04.2012 року №3.

5. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, прийнята на посаду хореографа з 01.09.2010 року, має вищу освіту, диплом із вказівкою освітньо - кваліфікаційного рівня «молодший спеціалист».

В періоді, який перевірявся вищевказані особи фактично виконували роботу тренерів - викладачів відповідно до покладених на неї службових обов'язків, на підставі документів що свідчать про професійну придатність, а тому ДЮШС зобов'язана платити заробітну плату працівнику, у строки та у порядку, що передбачені чинним законодавством України.

Виходячи з вище викладеного, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки Положення п.31 про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2008 року № 993 (далі Положення № 993) не розповсюджуються на тренерів - викладів - ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тому що останні були прийняті на роботу в 2007 році тобто до вступу в дію постанови від 2008 році.

Крім того, що стосується хореографа - ОСОБА_7, суд зазначає наступне.

Вищевказаний викладач на момент прийому на роботу до ДЮСШ здобула базову вищу освіту, що підтверджується наявністю диплому з відзнакою освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», що всупереч безпідставного висновку відповідача в акті перевірки від 24.07.2013 року не відноситься до тренерів-викладачів зі спорту, які наведені у Положенні № 993.

Відповідно до переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від к2007 № 839, у галузі знань «Мистецтво» значиться спеціальність «хореографія» (код 5.02020201), за яку передбачається присвоєння кваліфікації вчителя за умови виконання психолого - педагогічної, методичної та практичної програм підготовки відповідно до галузевого стандарту педагогічної освіти.

Згідно з п. 21 Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 № далі-Положення), освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста забезпечує одночасне здобуття базової вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації молодшого спеціаліста на базі повної загальної середньої освіти або на базі базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.

Зазначена програма складається з навчальних дисциплін фахового напрямку та з різних видів практичної підготовки і може включати і дисципліни освітньо-професійної програми підготовки бакалавра.

Крім того, у п. 22 цього Положення передбачено, що освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста реалізується, як правило, вищими навчальними закладами І рівня акредитації. Вищий навчальний заклад більш високого рівня акредитації може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є вищий навчальний заклад І рівня акредитації або відповідний структурний підрозділ.

Відповідно до п.24 цього Положення особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової вищої за спеціальністю та кваліфікацією молодшого спеціаліста.

Таким чином, тренер з хореографії не є тренером - викладачем зі спорту, а є іншим фахівцем у відповідності до пп. 2, 33-3.4 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу.

Згідно п. 1.13 Порядку наповнюваності груп відділень з видів спорту і тижневого режиму навчально-тренувальної роботи дитячо - юнацьких спортивних шкіл, затвердженого наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту «Про організацію навчально-тренувальної роботи дитячо - спортивних шкіл» від 18 травня 2009 року № 1624 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.08.2009 року № 797/16813 передбаченого, що у видах спорту, залежно від складності та особливостей навчально - тренувальної роботи, зокрема, у біатлоні, веслувальному слаломі, гімнастиці спортивній, гімнастиці художній, гірськолижному спорті, легкій атлетиці (види багатоборства), лижному двоборстві, плаванні синхронному, стрибках у воду, стрибках на батуті, стрибках на лижах з трампліна, сноуборді, сучасному п'ятиборстві, триатлоні, фігурному катанні на ковзанах, фрістайлі, спортивній акробатиці, спортивних танцях, спортивній аеробіці, акробатичному рок-н-ролі, естетичній гімнастиці, черліденгу, фітнесу, воднолижному спорті, підводному спорті, спортивному орієнтуванні, крім основного тренера-викладача, залучатися тренери викладачі із суміжних видів спорту та хореографії (наказ Мінсімямолодьспорту від 24.11.2009 № 4119).

Відповідно до п. 1 Схеми тарифних розрядів посад тренерів - викладачів зі спорту та інших фахівців, тренерам-викладачам зі спорту, тренерам - викладачам з хореографії, які не мають освітньо - кваліфікаційного рівня спеціаліста або магістра, освітньо - кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста або бакалавра і категорій, встановлюється 8-й тарифний розряд.

З огляду на вищевикладене, твердження відповідача щодо порушення позивачем нарахування заробітної плати тренарам - викладачам зі спорту, які не мають вищої освіти з фізичного виховання і спорту, а саме, викладачу хореографії ОСОБА_7 є необґрунтованим.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до положень статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі статтею 202 Кодексу законів про працю України працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.

Тобто, вищезазначеними нормами встановлено, що при оформленні на роботу та за виконання своїх професійних обов'язків, роботодавець зобов'язаний здійснити виплату заробітної плати.

Відповідно до положень статті 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів.)

Згідно з положеннями пункту 2.5. Порядку часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду від 03 квітня 2009 року № 15, за рахунок коштів Фонду передбачаються витрати на оплату праці працівників дитячо-юнацьких шкіл, штат яких укомплектований відповідно до спеціалізації дитячо-юнацьких шкіл та наявності власної бази.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що в даному випадку кошти відповідачем були використані на цілі, на які вони передбачені, а саме: фінансування діяльності дитячо-юнацької спортивної школи, зокрема, на оплату праці працівників.

Тому, висновок відповідача про повернення коштів, використаних не за цільовим призначенням, є помилковими, що є підставою для визнання нечинним та скасування рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 013 від 19.08.2013 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) та застосування фінансових санкцій у розмірі 86950 грн. 87 коп. неправомірних витрат та 43475 грн. 44 коп. штрафу.

Поряд з тим, відповідно до ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Встановлені ст. 105, 162 КАС України, способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі зі встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь - якого спору у сфері публічних правовідносин.

Так, вимога про визнання нечинним може стосуватися лише нормативно - правового акту.

При цьому, статтею 11 зазначеного Кодексу встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки судом було встановлено, що рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним, суд з метою повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 013 від 19.08.2013 року.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій, що призвели до виникнення порушення порядку використання страхових коштів та/або використання страхових коштів не за цільовим призначенням згідно акту від 24.07.2013 року та рішення про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій № 013 від 19.08.2013 року, суд доходить висновку, що дані позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на те, що використання коштів не за цільовим призначенням під час розгляду справи не знайшло свого підтвердження. В даному випадку, належним способом захисту порушених прав позивача є оскарження рішення відповідача про застосування фінансових санкцій.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Як підтверджується матеріалами справи, судові витрати позивача складають 1338 грн. 68 коп.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність присудження з Державного бюджету України позивачу документально підтверджених судових витрат в сумі 1304 грн. 27 коп.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Позашкільного навчального закладу «Нікопольська комплексна дитячо - юнацька спортивна школа «Електрометалург» громадської організації «Спортивний клуб «Електрометалург» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 013 від 19.08.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Позашкільного навчального закладу «Нікопольська комплексна дитячо - юнацька спортивна школа «Електрометалург» громадської організації «Спортивний клуб «Електрометалург» здійснені ним судові витрати в сумі 1304 грн. 27 коп. (одна тисяча триста чотири гривні двадцять сім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 25.10.2013 року.

Суддя М.В. Дєєв