Постанова № 3615156, 14.04.2009, Луганський окружний адміністративний суд

                                                                                                 Справа № 2 «а»-15241/09/1270

                                                                                                 Категорія 2.11.17

ПОСТАНОВА

ІМ`ЯМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року  Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Островської О.П.

при секретарі –  Замковому Д.С.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні у залі суду м.Луганська справу  за адміністративним позовом  ДП «Обласна дирекція  «Луганськвуглереструктуризація» до Алчевської об’єднаної  Державної податкової  інспекції у Луганській області про скасування  податкових   повідомлень-рішень,-

Встановив:

                        31 липня 2008 року позивач  ДП «Обласна дирекція  «Луганськвуглереструктуризація»  звернувся до суду з адміністративним позовом  до відповідача  Алчевської об’єднаної  Державної податкової  інспекції у Луганській області, в якому послався, що 5 травня 2008 року Стаханівською ОДПІ була проведена  позапланова  виїзна тематична перевірка  позивача,  з питань  достовірності нарахування  земельного податку та застосування  пільги  по земельному податку з 1 квітня 2007 року  по 31 грудня 2007 року, за результатами  якої складено акта  №340/23-32449971 від 5 травня 2008 року. Згідно зазначеному акту відповідачем було   пред’явлено позивачеві  податкові  повідомлення-рішення від 14 травня 2008 року за №0000222301/0 на суму7550,67 грн.,  №0000212301/0 на суму 22906,79 грн.,  №0000202301/0 на суму 26245,95 грн.,  №0000152301/0 на суму 547127,63 грн.,  №0000242301/0 на суму 12922,34 грн.,  №0000192301/0 на суму 113562229 грн.,  №0000232301/0 на суму 580,19 грн.  З вказаними  податковими  повідомленнями-рішеннями позивач не згоден, оскільки  вважає, що він,  як неприбуткова організація, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, та створена  з метою організації та виконання робіт з ліквідації вугледобувних та вуглепереробних  підприємств Луганської області,  у відповідності зі ст. 27 Закону України  «Про охорону земель»  має право на звільнення  від плати за землю  за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з рекультивації на період тимчасової консервації  відповідно до затвердженої документації із землеустрою,  тому що   земельні ділянки таких  відпрацьованих  шахт, згідно  зі ст. 171 Земельного Кодексу України відносяться до деградованих , на яких  під час ліквідації шахт   виконуються роботи  з рекультивації  та тимчасової їх  консервації   шляхом  припинення  їх господарського використання з моменту передачі шахти на ліквідацію.  А відповідачем  саме  за такі земельні ділянки вимагається сплата  за їх користування.  Тому  позивач просить  скасувати  зазначені  податкові повідомлення-рішення.  

                        У судовому засіданні представник позивача  підтримав свої позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, уточнив, що просить скасувати податкове  повідомлення-рішення від 14 травня 2008 року  №0000192301/0 на суму 11356,22 грн.

                        Представник  відповідача  проти позову заперечував, послався, що позивач не має права на пільги, оскільки не відноситься до  категорії тих підприємств, які зазначені у ст. 12 Закону України «Про плату за землю», як таких, що мають право на пільги по сплаті земельного податку, оскільки він повністю за рахунок державного бюджету не фінансується.

                        Представники  третіх осіб   ДВАТ  «Луганськдіпрошахт»   та  Управління державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не з`явилися, про дату слухання справи повідомлялися.

                        Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного. 

                         Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом, ст. 4 якого визначено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а також іншими спеціальними Законами України . 

                         Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю"№2535 від 3 липня 1992 року  та ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

              Статтею  12зазначеного Закону  встановлено, що  від земельного податку звільняються:

1) заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

2) вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

3) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України), спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, громадські організації інвалідів України, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу). 

                           Законом України «Про плату за землю»також дано право відповідним радам надавати пільги щодо плати за землю: частково звільняти на певний термін, зменшувати суму земельного податку за рахунок коштів, що зараховуються на їхні рахунки.  

                           Згідно зі ст. 66  ЗК України землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд, віднесено до земель промисловості.

                            Гірничим законом України визначено, що гірнича (гірничодобувна) промисловість — це комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення, а гірниче підприємство — це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

                             Податок за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам у межах населених пунктів, справляється  у розмірах та порядку, встановленому  Законом України «Про плату за землю» в розмірі 25% суми земельного податку, обчисленого за повними ставками населеного пункту (ст. 7 Закону "Про плату за землю" )

                             Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який згідно зі ст. 193 ЗК України є єдиною державною системою земельно-кадастрових робіт, що встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності й права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, і який ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Держкомзему України.

                           Згідно зі ст. 166, 168 ЗК України  при здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку,   рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.  

                        Ст. 171 ЗК України   земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок видобутку вугілля відносяться до деградованих  та таких, що підлягають консервації та  рекультивації.  

                        Судом встановлено, що  ДП «Обласна дирекція  «Луганськвуглереструктуризація» - організація, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, та створена  з метою організації та виконання робіт з ліквідації вугледобувних та вуглепереробних  підприємств Луганської області, у процесі яких проводить рекультивацію земель, на яких розташовані  шахти, які підлягають ліквідації. 5 травня 2008 року Стаханівською ОДПІ була проведена  позапланова  виїзна тематична перевірка  позивача,  з питань  достовірності нарахування  земельного податку та застосування  пільги  по земельному податку з 1 квітня 2007 року  по 31 грудня 2007 року, за результатами  якої складено акта  №340/23-32449971 від 5 травня 2008 року. Згідно зазначеному акту відповідачем було   пред’явлено позивачеві  податкові  повідомлення-рішення від 14 травня 2008 року за №0000222301/0 на суму7550,67 грн.,  №0000212301/0 на суму 22906,79 грн.,  №0000202301/0 на суму 26245,95 грн.,  №0000152301/0 на суму 547127,63 грн.,  №0000242301/0 на суму 12922,34 грн.,  №0000192301/0 на суму 11356,22 грн.,  №0000232301/0 на суму 580,19 грн. щодо несплати земельного податку за користування землями, на яких знаходяться шахти, що підлягають ліквідації. 

                        Вказані обставини підтверджуються наданими доказами, а саме податковим  повідомлення-рішеннями від 14 травня 2008 року за №0000222301/0 на суму7550,67 грн.,  №0000212301/0 на суму 22906,79 грн.,  №0000202301/0 на суму 26245,95 грн.,  №0000152301/0 на суму 547127,63 грн.,  №0000242301/0 на суму 12922,34 грн.,  №0000192301/0 на суму 11356,22 грн.,  №0000232301/0 на суму 580,19 грн., деклараціями з податку на прибуток підприємства.

                        Суд вважає, що  відповідачем обґрунтовано  винесено та надіслано  зазначені повідомлення-рішення, оскільки позивач сам не заперечував, що  земельний податок ним  у вказаний період за ці користування цими землями  не сплачувався у встановленому порядку та розмірі.

                        Посилання позивача  на те, що він  звільняється від сплати земельного податку на підставі ст. 27 Закону України «Про охорону земель» на увагу не заслуговують. 

                         У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про охорону  земель» держава здійснює економічне стимулювання заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів землевласниками та землекористувачами шляхом:

- надання податкових і кредитних пільг фізичним і юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи щодо захисту земель від ерозії, підвищення родючості ґрунтів та інші заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами використання та охорони земель;

- звільнення землевласників і землекористувачів від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з меліорації, рекультивації, консервації земель та інші роботи щодо охорони земель на період тимчасової консервації, будівництва та сільськогосподарського освоєння земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою;

- компенсування сільськогосподарським товаровиробникам недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель;

- застосування прискореної амортизації основних фондів землеохоронного і природоохоронного призначення.

                          Компенсація витрат, понесених землевласниками та землекористувачами на покращення екологічного стану земель та підвищення родючості ґрунтів, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до загальнодержавних і регіональних програм охорони земель.

                           Підставою для розгляду питання про економічне стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів є заява чи клопотання землевласників і землекористувачів до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють регулювання у сфері охорони земель, за місцезнаходженням земельної ділянки.

                           До заяви чи клопотання додається висновок органів виконавчої влади з питань аграрної політики про покращення екологічного стану земель і підвищення родючості ґрунтів згідно з даними агрохімічного паспорта земельної ділянки.  

                            Позивачем не надано доказів того, що він звертався  з відповідним клопотанням про економічне стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів, і з цього приводу було прийняте компетентним органом  відповідне рішення щодо звільнення його від сплати земельного податку у зазначений  період. 

                            За таких обставин, суд вважає, що у відповідача  були підстави  вимагати сплати земельного податку.

                            Керуючись ст. ст.  11, 71, 159-163 КАС України, Земельним Кодексом України, Законом України « Про охорону  земель»,  суд,-

ПОСТАНОВИВ :

            У задоволенні  позовних вимог ДП «Обласна дирекція  «Луганськвуглереструктуризація» до Алчевської об’єднаної  Державної податкової  інспекції у Луганській області про скасування  податкових   повідомлень-рішень від 14 травня 2008 року за №0000222301/0 на суму 7550,67 грн.,  №0000212301/0 на суму 22906,79 грн.,  №0000202301/0 на суму 26245,95 грн.,  №0000152301/0 на суму 547127,63 грн.,  №0000242301/0 на суму 12922,34 грн.,  №0000192301/0 на суму 11356,22 грн.,  №0000232301/0 на суму 580,19 грн. – відмовити за необґрунтованістю

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:суддя                                                                                                О.П.Островська