Постанова № 3615101, 24.03.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 березня 2009 року                                                                                     №2а-1626/09/2370

16 годин 25 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                Смілянця Е.С,

при секретарі                                     Веліхановій О.С.,

за участю:

прокурора відділу прокуратури

Черкаської області                             Соколишиної Л.Б.,

представника позивача                    Пасічник А.А.,

представника відповідача                 Осадчук Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Уманського району Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства «Ладижинське ремонтно-транспортне підприємство» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,  

ВСТАНОВИВ:

            До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся прокурор Уманського району Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Ладижинське ремонтно-транспортне підприємство» адміністративно-господарські санкції в сумі 5437 грн. 56 коп.

            В судовому засіданні представник позивача Пасічник А.А. та представник прокуратури Соколишина Л.Б. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та пояснили наступне.

            Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді. На підставі ст. 60 КАС України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.

            Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом державної виконавчої влади, одним із завдань якого є здійснення на території області контролю за виконанням встановленого підприємствам, установам, організаціям, в тому числі підприємствам і організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а також за своєчасним перерахуванням адміністративно-господарських санкцій у разі недотримання ними даного нормативу.

            Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (Закон) в редакції від 6 жовтня 2005 року підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виконувати встановлений зазначеним Законом чотирьохвідсотковий норматив працевлаштування інвалідів, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів пр. зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

            Згідно зі статтею 20 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про затвердження порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів», санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого статтею 19 Закону.

            Сума адміністративно-господарських санкцій визначається в розмірі середньої річної  заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Якщо кількість найманих працівників становить від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, визначається  в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.                        

            Відповідно до ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» державна служба зайнятості діє в інтересах держави і розпоряджається коштами державного фонду на випадок безробіття, який утворений як позабюджетний цільовий фонд для фінансування заходів, передбачених програмою зайнятості населення.

            У 2007 році у відповідача повинен був працювати 1 інвалід, проте це робоче місце інвалідом зайняте не було.

            Середньорічна заробітна плата штатного працівника за звітний період на підприємстві становить 9711 грн. 11 коп., тому загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів складає 4855 грн. 56 коп. У встановлений Законом термін, до 15 квітня 2008 року, визначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконаний норматив у 2007 році відповідач не сплатив.

            У зв’язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій з 16 квітня 2008 року нараховується пеня, сума якої на день подачі позову до суду становить 582 грн.

            Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала повністю та пояснила, що причиною несвоєчасної сплати є скрутне фінансове становище підприємства.

            Відповідно до статті ч. 3 ст. 136 та ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

                        Заслухавши доводи сторін та дослідивши і оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав.

            На підставі ст. 60 КАС України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.

            Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 N 875-XII (надалі за текстом – «Закон N 875-XII»).

            Частиною другою статті 18 Закону N 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону N 875-XII.

Згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»,  відповідач зобов’язаний щороку до 1 березня подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з поданого звіту, протягом 2007 відповідач використовував працю 9найманих працівників.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону N 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, та на яких працює від 8 до 25 осіб установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною другою статті 19 Закону N 875-XII зобов’язано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.

Приймаючи до уваги, що відповідачем в 2007  не були вчинені такі дії та не створені робочі місця для працевлаштування  працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена група інвалідності, згідно з частиною1статті 20 Закону N 875-XII відповідач зобов’язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. (Пункт другий Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів затверджений Постановою кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною другою статті 20 Закону N 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згіднозданимизазначеного вище звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 середньорічна заробітна плата штатного працівника в 2007 у відповідача складала 9711грн.11 коп.

Зурахуванням викладених вище норм Закону N 875-XII відповідач зобов’язаний був до 15 квітня 2008 сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарськусанкціюза невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 в сумі 4855грн.56 коп.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції,  розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2008 по 24листопада 2008 (300днів) розраховується з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 12,00%та складає 582грн. 

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того,що одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону N 875-XII, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України (№254к/96-ВР), відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідач, ігноруючи вищезазначені вимоги чинного законодавства щодо створення робочих місць для забезпечення зайнятості людей з фізичними чи психічними вадами, перешкоджає досягненню ними матеріальної незалежності, їх соціальної реабілітації та забезпеченню рівних можливостей з усіма іншими громадянами.

На підставі наведеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими,що підлягають задоволенню.Таким чином, враховуючи положення ч. 4 ст. 112 КАС України суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки це не порушує чиї-небудь право, свободи чи інтереси.

            Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

            Керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 112, 136, 157, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд          

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем.

Задовольнити позовні вимоги Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Ладижинське ремонтно-транспортне підприємство» (адреса: 20382, Черкаська область, Уманський р-н, с. Ладижинка,                     вул. Гагаріна, 12, код за ЄДРПОУ 00908739) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (адреса: м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, код за ЄДРПОУ 22809222, р/р 31217230600002 в УДК в Черкаській області, МФО 854018) адміністративно-господарську санкцію за незайняте робоче місце інвалідом у 2007 році в сумі 4855 грн. 56 коп. (чотири тисячі вісімсот п’ятдесят п’ять грн. п’ятдесят шість коп.) та пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в сумі 582 грн. (п’ятсот вісімдесят дві грн.), загальна сума боргу становить 5437 грн. 56 коп. (п’ять тисяч чотириста тридцять сім грн. п’ятдесят шість коп.).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                                               Е.С. Смілянець

Повний текст постанови виготовлений 27 березня 2009 року.