Постанова № 3615089, 31.03.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 березня  2009 року                                                                     справа № 2а-835/09/2370

11 год. 00 хв.                                                                                    м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді – Гараня С.М.

при секретарі – Іванченко Ю.В.

за участю:

представника позивача Дочірнього підприємства Державна акціонерна компанія «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів»  Коваленко Т.Б., Подлісецького П.А.- за довіреностями

представника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області Смовж П.В. – за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Державна акціонерна компанія «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання нечинним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату страхових внесків.  

            В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем винесено рішення № 412 від 06.11.2008 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату страхових внесків, яке він вважає незаконним та прийнятим з порушенням вимог законодавства, а саме статті 238 та 250 Господарського Кодексу України, відповідно до яких нараховані відповідачем санкції є адміністративно-господарськими. А тому в даному випадку вони можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік.

            Представник відповідача проти позову заперечував, та просив залишити його без задоволення вважаючи прийняте ним рішення законним.

            Заслухавши пояснення та доводи сторін, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

            Дочірнє підприємство Державна акціонерна компанія «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № АБ 1211312, зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності 02.04.1991 р., ідентифікаційний код 00952551.

            Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків по загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню до Пенсійного фонду України та є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

            Статтями 18 та 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року (далі – Закон) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663, передбачено, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платники сплачують до Пенсійного фонду України в установлені строки та в повному обсязі.

            06.11.2008 року відповідачем було винесено рішення № 412 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 352720,81 грн. та нарахування пені в сумі 284669,2 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органам Пенсійного фонду за період 2004-2008 років.

            Оскільки в установлений строк відповідач заборгованістьпо страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не сплатив, то відповідно допідпункту 2 пункту 9 статті 106 Закону позивач застосував до позивача фінансові санкції, а саме штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій відповідачем була нарахована пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

            Відповідно до пункту 15 статті 106 Закону 15 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

            Посилання позивача на статті 238 та 250 Господарського Кодексу України які регламентують види адміністративно-господарських санкцій, строки їх застосування, та необхідність застосування цих норм Господарського Кодексу України при вирішенні даного спору, суд зазначає наступне.

            Відповідно до статті 238 Господарського Кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правилздійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

            Стаття 239 цього Кодексу передбачає види адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарювання, до яких відносяться: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов’язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб’єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб’єкта господарювання;

інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

            Стття 250 ГК України передбачає строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

            Таким чином суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

            Господарський Кодекс України, відповідно до статті 1, визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. А тому посилання позивача на його положення, та застосування норм цього Кодексу при розгляді позову є безпідставними.

            Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства Державна акціонерна компанія «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про скасування рішення не підлягають до задоволення.

            На підставі викладеного, керуючись статтями 159 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

            В задоволенні позову Дочірнього підприємства Державна акціонерна компанія «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання нечинним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області № 412 від 06.11.2008 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду України – відмовити повністю.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                       С.М. Гарань.

Повний текст постанови виготовлений 3 квітня 2009 року.